#Один день мисс Кашалот
На моєму носі 30 років... ну, не те, щоб прям на носі, але вже десь дуже поряд. І що ж я маю в 29 з довжелезним хвостом років? А маю я ось такий звичайний двадцятидев'ятирічний день.
Коли мої мужчінки (а таких у нашому міні-зоопарку двоє - Даніель і Демид) ідуть в садочок, тоді я прокидаюсь раніше за всіх.
Першим ділом я приймаю чудодійний душ із живильною водою, інакше я не знаю, як пояснити той факт, що лише після душу відчуваю себе готовою звернути гори… ну чи пагорби... ну, принаймні маленькі горбочки точно. В такі дні я встигаю все - виглядати на мульйон, приготувати “яйця пашот із французькими круасанами”, точніше дораякі за рецептом з кулінарного конкурсу=)
підготувати парадно вихідні спортивні костюми для дітвори, навіть встигаю зробити зарядку вранці. Між іншим, я завжди хотіла зробити щоденні заняття спортом своєю звичкою, навіть запланувала виробити цю звичку до 30-ти років. Що ж, лишилось 12 днів і, не повірите, я і справді щодня займаюсь спортом.
Тільки ніхто мені не казав, що виглядати він буде саме так. Човниковий біг з перешкодами у вигляді Даніеля під ногами і навантаженням у вигляді Демида на руках, кулінарний марафон і естафета з тарілками, джоггінг на роботу і назад, і нічні навантаження з підйому-перекладання дитини з дорослого ліжка в дитяче. Тим не менше, форму тримаю)))
Тож, коли мої малюки, включно із старшеньким тридцяти дворічним, готові стоять на порозі, ми їдемо розвозити “клієнтів”. Самий голосистий, вічно протестуючий, клієнт потрапляє в свою ясельну групу першим, далі старшенький чемно іде в свою, а ми із самим старшим їдемо у свій “офіс” під назвою академія.
Там я колись вчилась, потім працювала викладачкою, потім вчилась у аспірантурі, а тоді плюнула на всю ту науку і пішла працювати менеджером в кафе. Час на роботі летить не помітно - поки всім посміхнешся, всіх нагодуєш, всім випишеш “люлєй”, вже і бігти за меньшеньким треба. Він в садочку поки не спить, тому “легкою трусцою” біжим додомці їсти і спати. Після "швидкого" годинного вкладання неспляче щастя врешті здається, і таки дає мамі піти пообідати.
Тепер можна і домашню роботу поробити - поки їм, прання переться, суп вариться, білизна сушиться, і посуд миється. От недолюблюю я це “ся” вкінці українських дієслів. Воно так і намагається приховати гірку правду того, що посуд треба покласти і викласти з машинки, речі завантажити і розвісити, вже мовчу про те,що нема в мене такого роботу, який саменький все наріже і поскладає в каструльку, підсолить, приправить і на стіл поставить.
Поки їм, бачу, що на підлозі знову брудно, тому роблю невеличку пробіжку до ванної за шваброю, швиденько мию кухню, і продовжую їсти мій вже холодний обід. Поспіхом підписую посилочки.
О, а ось вже і дзвіночок прокинувся, каже, час їсти йогурт. Після полудника біжимо в садочок за нашим поліглотом, йому на англійську треба встигнути, а це ще добрий спрінт на пів км під дощиком.
З англійської Даніка забере тато, тому зі спокійною душею повземо додому через пошту. Там відправимо посилочки, а вдома мене за півгодини вже чекає клієнтка. Я, як то кажуть, професійну деру волосся, і щодня дякую космосу за те, що наші дівчата на зиму не “утеплюються”, інакше в мене б не було роботи)).
Нарешті ми вдома, на фітнесбраслеті находжено 8 з хвостиком кілометрів, а це означає, що сьогодні прес можна не качати. Тож, швиденько наклавши перекус малюку, лечу в кабінет (хвала всім канарейкам шугарінг я роблю вдома, бо бігти ще кудись я б не витримала), щоб встигнути приготувати все до приходу клієнтки. Ось де починається мій дзен, мій ідеальний простір, де я отримую моральне задоволення. Іноді починаю замислюватися, чи я часом не прихований садист, інакше чого я так сильно люблю роботу, яка робить людям, м'яко кажучи, не надто приємно. Але ж ні, звісно люблю я її за можливість попліткувати про все на світі і за те, що результат моєї роботи видно одразу, не всі професії можуть таким похвалитися.
Година минає нереально швидко для мене. Але за за цей час мої жевжики (Данік з татом вже ти часом повернулися із занять) встигають рознести перший поверх (а при гарному розкладі карт і повному параді планет, ще й другий) вщент.
Не маю часу на те, щоб зараз всіх построїти, їду на сертифікату програму з польської мови. Для чого вона мені, напевно, подумала кожна друга з вас, мої дорогі читачки. А відповідь проста - для того, щоб наступного разу, коли я поїду до своєї любимої сестрички в Краків мені не довелось мукати і хрюкати в магазині, купуючи м'ясо на стейк. Та і взагалі, відчути себе студенткою ще раз не така вже погана перспектива для мами двох дітей.
Трохи помувівши по польську, викликаю своє персональне домашнє таксі. Тато з Демидом на задньому кріслі виглядає не надто щасливим енний раз за день приїхавши до стін рідної альмаматер. Тим не менше робочий день підходить до свого логічного завершення, а тому нас чекає смачна вечеря. Здавалося б під час вечері всі мають мовчки їсти, але не у нашій язикатій родині. Саме ввечері Данік розповідає все, що сталося цікавого з ним за день. Точніше з цього часу і до моменту, коли він засне, Данік не перестане розповідати все і про все.
Ще трошки, останній ривок - купання. Після того, як дітлахи пахнуть свіжорозлитим на голову шампунем, а їхні щічки стають такими ж рожевими, як їхні попки, клієнт, як то кажуть, вже готовий. І, як би я не мріяла, щоб ця фраза стосувалась дітей, вона таки сказана про мене. Дякую космосу, що для вкладання старшенького достатньо цьомки, казки від тата і “рельсів” від мами. Для меньшого, на жаль, досі потрібні танці з бубнами, а точніше, казка про барабан - наша любима, щодня нова. Врешті батарейки Демидика таки сідають. Ура, вічний двигун нарешті нейтралізований.
Маю кілька хвилин , щоб поклеїти адвент календар для своїх хлопчиків. Ну а тепер нарешті можна зайнятися чимось тільки вдвох з чоловіком. Зараз бігом в ліжко, вимкнемо світло і… будемо дивитися фільм. А ви що подумали?))) Така в нас традиція - дивимось фільми жахів крізь пальці, щоб спати було не страшно вночі.
Кілька перебіжок до меншого, одна до старшого, дві на кухню за чаєм і печивком, і ось вже 12 година ночі. Треба спати, а то ж завтра в 7 годині ранку мені знову доведеться завойовувати світ і звершувати подвиги, ну чи принаймні іти на роботу)))
А рівно о 12 годині ночі мама Таня із потенційної Міс Кашалот, перетворюється на сплячу Міс Кашу...
PS. Головний помічник за кадром
А для того, хто першим знайде всі надписи Міс Кашалот в моїй розповіді, буде приємний сюрприз по завершенню конкурсу;)
#Один день мисс Кашалот
Tanya 31 жовтня 2017, 17:20
бажаю заслуженої перемоги!
лайк!
Businka_2d 31 жовтня 2017, 20:05
Дякую велике, дуже приємно таке читати))
Nakaka 31 жовтня 2017, 17:48
Молодец!!!
Businka_2d 31 жовтня 2017, 20:05
Дякую)
Musetto 31 жовтня 2017, 18:48
Еееее, ну Ви і молодець! У Вас має бути перше місце!
Businka_2d 31 жовтня 2017, 20:05
Дякую, було б непогано)))
ASS2012 31 жовтня 2017, 19:23
Красавица))))Лайк
Businka_2d 31 жовтня 2017, 20:05
Дякую))
Ludmila1974 31 жовтня 2017, 19:30
Ви молодець , енергійна і позитивна . Лайк!!!!!
Businka_2d 31 жовтня 2017, 20:04
Дякую велике)))
Jurassica 31 жовтня 2017, 19:33
Лайк! Тiльки чому "на аспiрантурi" :)
Jurassica 31 жовтня 2017, 19:55
До речi, менi дуже сподобалось студенти з Острозькоi академii! Мала можливiсть спостерiгати за iх участю у мiжнародному конкурсi ;)
Jurassica 31 жовтня 2017, 19:57
*сподобались
Businka_2d 31 жовтня 2017, 20:04
Дякую, в нас і справді більшість студентів виховані і приємні, чи то вступають такі чи в процесі стають, не знаю))
Funtick 31 жовтня 2017, 19:46
Лайк Вам! ;)
Businka_2d 31 жовтня 2017, 20:04
Дякую!
Tanjushka1 31 жовтня 2017, 20:29
Зачиталась, лайк от меня ;)
Очень классно изложено!
Businka_2d 1 листопада 2017, 09:17
Дякую, дівчатка))
babushkaN 31 жовтня 2017, 20:36
Отримала велике задоволення від прочитаного. Я в захваті від Вас! Голосую за Бусинку!
Businka_2d 1 листопада 2017, 09:16
Дякую велике)))
Nika187 31 жовтня 2017, 20:37
лайк від Нетішина:))))))
Businka_2d 1 листопада 2017, 09:16
Дякую, сусідам)))
Nata13 31 жовтня 2017, 20:38
Супер! Лайк! Удачи и победы в конкурсе!
Businka_2d 1 листопада 2017, 09:16
Дякую, удача завжди нам стане у нагоді))
Bulka 31 жовтня 2017, 20:43
Лайк! Ищу надписи... мда, ребусы не моя сильная сторона...
Businka_2d 1 листопада 2017, 09:16
))) ну зате є більш важливі речі в житті
Коментар видалено
Zhadana 31 жовтня 2017, 20:51
Вы энерджайзер. Молодец! Лайк
Businka_2d 1 листопада 2017, 09:15
Вкінці конкурсу підіб'ємо результати))
Zhadana 2 листопада 2017, 06:18
18, не враховуючи міс каша))
Businka_2d 3 листопада 2017, 21:03
))
Sunflower_ 31 жовтня 2017, 20:53
Лайк, все супер. А я знаю Вашого Двійника, у вас часом сестри Анастасії нема? :wink:
Businka_2d 31 жовтня 2017, 21:15
Ні))) але Ви мене дуже заінтригували, хочеться побачити, як виглядає мій двійник))
Sunflower_ 31 жовтня 2017, 21:24
Це подруга мого брата:) треба пошукати її в соц мережах
Businka_2d 1 листопада 2017, 09:15
Якщо не складно, буду чекати в ПП))
Pozitiff 31 жовтня 2017, 21:09
Лайк))) сплошной позитиффффф)
Businka_2d 1 листопада 2017, 09:15
Дякую)))
manya29 31 жовтня 2017, 21:33
Вот и победитель
Businka_2d 1 листопада 2017, 09:15
Не поспішайте, це лише перший етап)))
yulia88 31 жовтня 2017, 22:02
Чудова розповідь! Від мене ЛАЙК ;)
Класні штори в дитячій!
Businka_2d 1 листопада 2017, 11:16
Так, але, якщо порівнювати з тим, що було 20 років, то нам взагалі ще добре)))
yulia88 1 листопада 2017, 20:09
Це точно!
Businka_2d 3 листопада 2017, 21:03
))
Naaataly 31 жовтня 2017, 22:05
Прекрасна розповідь, чудовий день, Ви - супер -енерджайзер і супер-мама! Бажаю перемоги! І звичайно- лайк)))
Businka_2d 1 листопада 2017, 09:14 1
Дякую))
lana83 31 жовтня 2017, 22:16
Все дочитала до кінця)))Бажаю перемоги!!!
Businka_2d 1 листопада 2017, 09:14
Дякую велике за терпіння;)