#Один день мисс Кашалот
На моєму носі 30 років... ну, не те, щоб прям на носі, але вже десь дуже поряд. І що ж я маю в 29 з довжелезним хвостом років? А маю я ось такий звичайний двадцятидев'ятирічний день.
Коли мої мужчінки (а таких у нашому міні-зоопарку двоє - Даніель і Демид) ідуть в садочок, тоді я прокидаюсь раніше за всіх.
Першим ділом я приймаю чудодійний душ із живильною водою, інакше я не знаю, як пояснити той факт, що лише після душу відчуваю себе готовою звернути гори… ну чи пагорби... ну, принаймні маленькі горбочки точно. В такі дні я встигаю все - виглядати на мульйон, приготувати “яйця пашот із французькими круасанами”, точніше дораякі за рецептом з кулінарного конкурсу=)
підготувати парадно вихідні спортивні костюми для дітвори, навіть встигаю зробити зарядку вранці. Між іншим, я завжди хотіла зробити щоденні заняття спортом своєю звичкою, навіть запланувала виробити цю звичку до 30-ти років. Що ж, лишилось 12 днів і, не повірите, я і справді щодня займаюсь спортом.
Тільки ніхто мені не казав, що виглядати він буде саме так. Човниковий біг з перешкодами у вигляді Даніеля під ногами і навантаженням у вигляді Демида на руках, кулінарний марафон і естафета з тарілками, джоггінг на роботу і назад, і нічні навантаження з підйому-перекладання дитини з дорослого ліжка в дитяче. Тим не менше, форму тримаю)))
Тож, коли мої малюки, включно із старшеньким тридцяти дворічним, готові стоять на порозі, ми їдемо розвозити “клієнтів”. Самий голосистий, вічно протестуючий, клієнт потрапляє в свою ясельну групу першим, далі старшенький чемно іде в свою, а ми із самим старшим їдемо у свій “офіс” під назвою академія.
Там я колись вчилась, потім працювала викладачкою, потім вчилась у аспірантурі, а тоді плюнула на всю ту науку і пішла працювати менеджером в кафе. Час на роботі летить не помітно - поки всім посміхнешся, всіх нагодуєш, всім випишеш “люлєй”, вже і бігти за меньшеньким треба. Він в садочку поки не спить, тому “легкою трусцою” біжим додомці їсти і спати. Після "швидкого" годинного вкладання неспляче щастя врешті здається, і таки дає мамі піти пообідати.
Тепер можна і домашню роботу поробити - поки їм, прання переться, суп вариться, білизна сушиться, і посуд миється. От недолюблюю я це “ся” вкінці українських дієслів. Воно так і намагається приховати гірку правду того, що посуд треба покласти і викласти з машинки, речі завантажити і розвісити, вже мовчу про те,що нема в мене такого роботу, який саменький все наріже і поскладає в каструльку, підсолить, приправить і на стіл поставить.
Поки їм, бачу, що на підлозі знову брудно, тому роблю невеличку пробіжку до ванної за шваброю, швиденько мию кухню, і продовжую їсти мій вже холодний обід. Поспіхом підписую посилочки.
О, а ось вже і дзвіночок прокинувся, каже, час їсти йогурт. Після полудника біжимо в садочок за нашим поліглотом, йому на англійську треба встигнути, а це ще добрий спрінт на пів км під дощиком.
З англійської Даніка забере тато, тому зі спокійною душею повземо додому через пошту. Там відправимо посилочки, а вдома мене за півгодини вже чекає клієнтка. Я, як то кажуть, професійну деру волосся, і щодня дякую космосу за те, що наші дівчата на зиму не “утеплюються”, інакше в мене б не було роботи)).
Нарешті ми вдома, на фітнесбраслеті находжено 8 з хвостиком кілометрів, а це означає, що сьогодні прес можна не качати. Тож, швиденько наклавши перекус малюку, лечу в кабінет (хвала всім канарейкам шугарінг я роблю вдома, бо бігти ще кудись я б не витримала), щоб встигнути приготувати все до приходу клієнтки. Ось де починається мій дзен, мій ідеальний простір, де я отримую моральне задоволення. Іноді починаю замислюватися, чи я часом не прихований садист, інакше чого я так сильно люблю роботу, яка робить людям, м'яко кажучи, не надто приємно. Але ж ні, звісно люблю я її за можливість попліткувати про все на світі і за те, що результат моєї роботи видно одразу, не всі професії можуть таким похвалитися.
Година минає нереально швидко для мене. Але за за цей час мої жевжики (Данік з татом вже ти часом повернулися із занять) встигають рознести перший поверх (а при гарному розкладі карт і повному параді планет, ще й другий) вщент.
Не маю часу на те, щоб зараз всіх построїти, їду на сертифікату програму з польської мови. Для чого вона мені, напевно, подумала кожна друга з вас, мої дорогі читачки. А відповідь проста - для того, щоб наступного разу, коли я поїду до своєї любимої сестрички в Краків мені не довелось мукати і хрюкати в магазині, купуючи м'ясо на стейк. Та і взагалі, відчути себе студенткою ще раз не така вже погана перспектива для мами двох дітей.
Трохи помувівши по польську, викликаю своє персональне домашнє таксі. Тато з Демидом на задньому кріслі виглядає не надто щасливим енний раз за день приїхавши до стін рідної альмаматер. Тим не менше робочий день підходить до свого логічного завершення, а тому нас чекає смачна вечеря. Здавалося б під час вечері всі мають мовчки їсти, але не у нашій язикатій родині. Саме ввечері Данік розповідає все, що сталося цікавого з ним за день. Точніше з цього часу і до моменту, коли він засне, Данік не перестане розповідати все і про все.
Ще трошки, останній ривок - купання. Після того, як дітлахи пахнуть свіжорозлитим на голову шампунем, а їхні щічки стають такими ж рожевими, як їхні попки, клієнт, як то кажуть, вже готовий. І, як би я не мріяла, щоб ця фраза стосувалась дітей, вона таки сказана про мене. Дякую космосу, що для вкладання старшенького достатньо цьомки, казки від тата і “рельсів” від мами. Для меньшого, на жаль, досі потрібні танці з бубнами, а точніше, казка про барабан - наша любима, щодня нова. Врешті батарейки Демидика таки сідають. Ура, вічний двигун нарешті нейтралізований.
Маю кілька хвилин , щоб поклеїти адвент календар для своїх хлопчиків. Ну а тепер нарешті можна зайнятися чимось тільки вдвох з чоловіком. Зараз бігом в ліжко, вимкнемо світло і… будемо дивитися фільм. А ви що подумали?))) Така в нас традиція - дивимось фільми жахів крізь пальці, щоб спати було не страшно вночі.
Кілька перебіжок до меншого, одна до старшого, дві на кухню за чаєм і печивком, і ось вже 12 година ночі. Треба спати, а то ж завтра в 7 годині ранку мені знову доведеться завойовувати світ і звершувати подвиги, ну чи принаймні іти на роботу)))
А рівно о 12 годині ночі мама Таня із потенційної Міс Кашалот, перетворюється на сплячу Міс Кашу...
PS. Головний помічник за кадром
А для того, хто першим знайде всі надписи Міс Кашалот в моїй розповіді, буде приємний сюрприз по завершенню конкурсу;)
#Один день мисс Кашалот
Businka_2d 31 жовтня 2017, 07:49
Ой, дякую! Це, звісно, для мене найвища категорія похвали)))
Lemurchik 31 жовтня 2017, 08:13
Лайк.
Businka_2d 1 листопада 2017, 11:20
Дякую!
MasIn 31 жовтня 2017, 08:20 5
Здорово! У меня было ощущение что в ваших часах не 24 часа, а как мимнмум 36 :)
Businka_2d 31 жовтня 2017, 08:52 2
о, це моя мрія! Я завжди казала, що мені треба 48 годин в добі і щоб 36 з них моя дітвора спала, тоді б я точно все встигала=)
Romaniv 31 жовтня 2017, 08:22
Я дочитала,спершу я замітила що у вас дуже красива шкіра на обличчі,чим користуєтесь?і від мене лайк
Businka_2d 31 жовтня 2017, 08:53
ой, дякую=) То просто спадкове, я лише рік назад почала зволожуючим кремом користуватися=) пощастило, короче кажучи=)
Romaniv 31 жовтня 2017, 12:02
Супер,це точно
Businka_2d 1 листопада 2017, 11:20
Дякую)
zolu6ka 31 жовтня 2017, 08:35
Лайк, вы молодец! Пчелка)
Businka_2d 31 жовтня 2017, 09:13
Бджілка Таня, а що, звучить=)
Mysya 31 жовтня 2017, 08:37
Мій другий лайк Вам. Дуже позитивна і приємна молода мама, удачі у конкурсі)))
Businka_2d 31 жовтня 2017, 08:54 1
дякую=)
lionika 31 жовтня 2017, 08:40
Бомба!!!!Бажаю перемоги!!!!
Businka_2d 1 листопада 2017, 11:20
Це одне з перших слів Демидика - бомба))) правда, стосувалась вона не зовсім цього)))
NathaliaYa 31 жовтня 2017, 08:50
Гарно написали, особливо про "ся")))
Люблю Ваш край, бувала в Острозі, в селі поблизу Острога живуть родичі і подруга, разом в Києві навчались.
Лайк)
Businka_2d 31 жовтня 2017, 08:55
дякую=) так, в нас гарно, приїздіть в гості=)
Lena4114 31 жовтня 2017, 08:53
отлично написано отличной мамой!
Businka_2d 31 жовтня 2017, 08:56
дякую=)
Kvetka 31 жовтня 2017, 09:02
Супер! У меня первый лайк! Очень интересно, на мой вкус) Удачи вам!
Businka_2d 31 жовтня 2017, 09:12
дякую, найприємніше отримувати саме перший лайк=)
pilipa 31 жовтня 2017, 09:07
Лайк))))
Businka_2d 1 листопада 2017, 11:19
Дякую!
Katya_Barbaruk 31 жовтня 2017, 09:10
вы такие хорошенькие, лайк)
Businka_2d 31 жовтня 2017, 09:12
дякую, дівчатка=)
Natalka_ter 31 жовтня 2017, 09:14
Очень мило)Лайк!
Businka_2d 1 листопада 2017, 11:19
Дякую)
Yu_Pi 31 жовтня 2017, 09:17
Очень понравилась, лайк!!!!
Businka_2d 1 листопада 2017, 11:19
Дякую велике))
rehfuf 31 жовтня 2017, 09:17
От меня тоже лайк :-)
Businka_2d 1 листопада 2017, 11:19
Дякую!
PostirushkA 31 жовтня 2017, 09:20
Умничка!!! Я за Вас)))
Businka_2d 1 листопада 2017, 11:19
Дякую, так приємно відчувати підтримку незнайомих людей)
Innet55 31 жовтня 2017, 09:23 1
Мне не хватает хронологии. У вас в послеобеденное время очень уж много дел. Как вы туда все уместили? От меня -лайк
Businka_2d 31 жовтня 2017, 13:30
я, до речі, зрозуміла чому - бо в нормальних людей дітки сплять по кілька годин в обід, а наше маленьке шило 45 хв - годину. Тому і часу стає ніби-то більше=)
Innet55 31 жовтня 2017, 16:59
аааа
Businka_2d 1 листопада 2017, 11:18
))
InSel 31 жовтня 2017, 09:23
Насыщенный день) Лайк!
Businka_2d 1 листопада 2017, 11:18
Так, насичений)) дякую)
Zlatka_Ranok 31 жовтня 2017, 09:26 1
Супер! Мой лайк Вам от всей души! Желаю выиграть!
Businka_2d 1 листопада 2017, 11:18
Дякую велике, надзвичайно приємно)
Nadin1704 31 жовтня 2017, 09:26
Супер!!
Businka_2d 1 листопада 2017, 11:18
Дякую)