#Один день мисс Кашалот
На моєму носі 30 років... ну, не те, щоб прям на носі, але вже десь дуже поряд. І що ж я маю в 29 з довжелезним хвостом років? А маю я ось такий звичайний двадцятидев'ятирічний день.
Коли мої мужчінки (а таких у нашому міні-зоопарку двоє - Даніель і Демид) ідуть в садочок, тоді я прокидаюсь раніше за всіх.
Першим ділом я приймаю чудодійний душ із живильною водою, інакше я не знаю, як пояснити той факт, що лише після душу відчуваю себе готовою звернути гори… ну чи пагорби... ну, принаймні маленькі горбочки точно. В такі дні я встигаю все - виглядати на мульйон, приготувати “яйця пашот із французькими круасанами”, точніше дораякі за рецептом з кулінарного конкурсу=)
підготувати парадно вихідні спортивні костюми для дітвори, навіть встигаю зробити зарядку вранці. Між іншим, я завжди хотіла зробити щоденні заняття спортом своєю звичкою, навіть запланувала виробити цю звичку до 30-ти років. Що ж, лишилось 12 днів і, не повірите, я і справді щодня займаюсь спортом.
Тільки ніхто мені не казав, що виглядати він буде саме так. Човниковий біг з перешкодами у вигляді Даніеля під ногами і навантаженням у вигляді Демида на руках, кулінарний марафон і естафета з тарілками, джоггінг на роботу і назад, і нічні навантаження з підйому-перекладання дитини з дорослого ліжка в дитяче. Тим не менше, форму тримаю)))
Тож, коли мої малюки, включно із старшеньким тридцяти дворічним, готові стоять на порозі, ми їдемо розвозити “клієнтів”. Самий голосистий, вічно протестуючий, клієнт потрапляє в свою ясельну групу першим, далі старшенький чемно іде в свою, а ми із самим старшим їдемо у свій “офіс” під назвою академія.
Там я колись вчилась, потім працювала викладачкою, потім вчилась у аспірантурі, а тоді плюнула на всю ту науку і пішла працювати менеджером в кафе. Час на роботі летить не помітно - поки всім посміхнешся, всіх нагодуєш, всім випишеш “люлєй”, вже і бігти за меньшеньким треба. Він в садочку поки не спить, тому “легкою трусцою” біжим додомці їсти і спати. Після "швидкого" годинного вкладання неспляче щастя врешті здається, і таки дає мамі піти пообідати.
Тепер можна і домашню роботу поробити - поки їм, прання переться, суп вариться, білизна сушиться, і посуд миється. От недолюблюю я це “ся” вкінці українських дієслів. Воно так і намагається приховати гірку правду того, що посуд треба покласти і викласти з машинки, речі завантажити і розвісити, вже мовчу про те,що нема в мене такого роботу, який саменький все наріже і поскладає в каструльку, підсолить, приправить і на стіл поставить.
Поки їм, бачу, що на підлозі знову брудно, тому роблю невеличку пробіжку до ванної за шваброю, швиденько мию кухню, і продовжую їсти мій вже холодний обід. Поспіхом підписую посилочки.
О, а ось вже і дзвіночок прокинувся, каже, час їсти йогурт. Після полудника біжимо в садочок за нашим поліглотом, йому на англійську треба встигнути, а це ще добрий спрінт на пів км під дощиком.
З англійської Даніка забере тато, тому зі спокійною душею повземо додому через пошту. Там відправимо посилочки, а вдома мене за півгодини вже чекає клієнтка. Я, як то кажуть, професійну деру волосся, і щодня дякую космосу за те, що наші дівчата на зиму не “утеплюються”, інакше в мене б не було роботи)).
Нарешті ми вдома, на фітнесбраслеті находжено 8 з хвостиком кілометрів, а це означає, що сьогодні прес можна не качати. Тож, швиденько наклавши перекус малюку, лечу в кабінет (хвала всім канарейкам шугарінг я роблю вдома, бо бігти ще кудись я б не витримала), щоб встигнути приготувати все до приходу клієнтки. Ось де починається мій дзен, мій ідеальний простір, де я отримую моральне задоволення. Іноді починаю замислюватися, чи я часом не прихований садист, інакше чого я так сильно люблю роботу, яка робить людям, м'яко кажучи, не надто приємно. Але ж ні, звісно люблю я її за можливість попліткувати про все на світі і за те, що результат моєї роботи видно одразу, не всі професії можуть таким похвалитися.
Година минає нереально швидко для мене. Але за за цей час мої жевжики (Данік з татом вже ти часом повернулися із занять) встигають рознести перший поверх (а при гарному розкладі карт і повному параді планет, ще й другий) вщент.
Не маю часу на те, щоб зараз всіх построїти, їду на сертифікату програму з польської мови. Для чого вона мені, напевно, подумала кожна друга з вас, мої дорогі читачки. А відповідь проста - для того, щоб наступного разу, коли я поїду до своєї любимої сестрички в Краків мені не довелось мукати і хрюкати в магазині, купуючи м'ясо на стейк. Та і взагалі, відчути себе студенткою ще раз не така вже погана перспектива для мами двох дітей.
Трохи помувівши по польську, викликаю своє персональне домашнє таксі. Тато з Демидом на задньому кріслі виглядає не надто щасливим енний раз за день приїхавши до стін рідної альмаматер. Тим не менше робочий день підходить до свого логічного завершення, а тому нас чекає смачна вечеря. Здавалося б під час вечері всі мають мовчки їсти, але не у нашій язикатій родині. Саме ввечері Данік розповідає все, що сталося цікавого з ним за день. Точніше з цього часу і до моменту, коли він засне, Данік не перестане розповідати все і про все.
Ще трошки, останній ривок - купання. Після того, як дітлахи пахнуть свіжорозлитим на голову шампунем, а їхні щічки стають такими ж рожевими, як їхні попки, клієнт, як то кажуть, вже готовий. І, як би я не мріяла, щоб ця фраза стосувалась дітей, вона таки сказана про мене. Дякую космосу, що для вкладання старшенького достатньо цьомки, казки від тата і “рельсів” від мами. Для меньшого, на жаль, досі потрібні танці з бубнами, а точніше, казка про барабан - наша любима, щодня нова. Врешті батарейки Демидика таки сідають. Ура, вічний двигун нарешті нейтралізований.
Маю кілька хвилин , щоб поклеїти адвент календар для своїх хлопчиків. Ну а тепер нарешті можна зайнятися чимось тільки вдвох з чоловіком. Зараз бігом в ліжко, вимкнемо світло і… будемо дивитися фільм. А ви що подумали?))) Така в нас традиція - дивимось фільми жахів крізь пальці, щоб спати було не страшно вночі.
Кілька перебіжок до меншого, одна до старшого, дві на кухню за чаєм і печивком, і ось вже 12 година ночі. Треба спати, а то ж завтра в 7 годині ранку мені знову доведеться завойовувати світ і звершувати подвиги, ну чи принаймні іти на роботу)))
А рівно о 12 годині ночі мама Таня із потенційної Міс Кашалот, перетворюється на сплячу Міс Кашу...
PS. Головний помічник за кадром
А для того, хто першим знайде всі надписи Міс Кашалот в моїй розповіді, буде приємний сюрприз по завершенню конкурсу;)
#Один день мисс Кашалот
Gudzichek 30 жовтня 2017, 22:43
Очень понравилось,у вас такие чудные мальчики :-)
Businka_2d 30 жовтня 2017, 22:54
Дякую))
YaAlya 30 жовтня 2017, 22:43
Лайк))
Businka_2d 3 листопада 2017, 20:58
Дякую!
Ksenya 30 жовтня 2017, 22:43 2
Очень интересно. Откуда у вас столько энергии? Молодец!
Lyampampusik 31 жовтня 2017, 15:39
Продайте и мне такой воды!)))
Businka_2d 3 листопада 2017, 20:58
Краще в гості приїздіть)))
Lyampampusik 3 листопада 2017, 21:06
))
Eugenia_K 30 жовтня 2017, 22:44
Мис кашалот - кубиками, вареньем на тарелке, написано в рамочке там где вы в синем переднике и надпись на чае
Businka_2d 30 жовтня 2017, 23:28
В нас гарно - і це факт, але коли живеш тут, забуваєш цим насолодитися..
Eugenia_K 30 жовтня 2017, 23:30
Это точно, я живу в Киеве, но так и не была еще ни в одном музее :) зато в Остроге была, и много где в Украине была в музеях и замках :)
Businka_2d 3 листопада 2017, 20:59
))
Mom_of_2_kids 30 жовтня 2017, 22:44 1
Интересный день.
Businka_2d 3 листопада 2017, 20:59
Дякую)) що не день, то цікавіший;)
Wild_fairy 30 жовтня 2017, 22:45
лайк от меня :) вы - живчик!
Businka_2d 30 жовтня 2017, 23:08
Дякую))
Alloe 30 жовтня 2017, 22:45
Супер
Businka_2d 3 листопада 2017, 20:59
Дякую!
lyalya 30 жовтня 2017, 22:46
Вам мой лайк))
Businka_2d 3 листопада 2017, 20:59
Щиро вдячна!
Yuliya__ 30 жовтня 2017, 22:46
Яка ви моторна) Лайк！
Businka_2d 30 жовтня 2017, 23:08
Яке класне слово, одразу про Енея згадується)))
Yuliya__ 30 жовтня 2017, 23:11
))) я кроме моторного, и того, что козак, к своему стыду практически больше ничего и не помню.
Businka_2d 30 жовтня 2017, 23:28
Ну, цього вже достатньо))
Stefanja 30 жовтня 2017, 22:46 1
Мила та справжня історія вашого дня, сподобалась !
Businka_2d 30 жовтня 2017, 23:07
Дякую))
mariana__ 30 жовтня 2017, 22:47
:thumbsup:
Businka_2d 3 листопада 2017, 20:59
:)
NikaLuk2101 30 жовтня 2017, 22:47
Лайк!!!!!
Businka_2d 3 листопада 2017, 20:59
Дякую!
ksanty 30 жовтня 2017, 22:47
сегодня мисс просто фонтанируют)))
лайк насыщенно и позитивно.!
Businka_2d 30 жовтня 2017, 23:07
Дякую, старалась передати свій настрій)
Lana_moon 30 жовтня 2017, 22:49
Лайк!
Businka_2d 3 листопада 2017, 21:00
Дякую, дівчатка)
esprance 30 жовтня 2017, 22:50
Лайк!
Businka_2d 1 листопада 2017, 09:20
Дякую)
Ka_mi_la 30 жовтня 2017, 22:50
кубики тарілка пляшка сертифікат і здається дошка ))))
Businka_2d 30 жовтня 2017, 22:57
Мені подобається, дівчатка бачать надпис навіть там, де його нема)))
Ka_mi_la 30 жовтня 2017, 23:11
я сумніваюсь на рахунок дошки.))))
Businka_2d 30 жовтня 2017, 23:28
Там його нема))
Notka 30 жовтня 2017, 22:54
Чудовий день :grinning::grinning::thumbsup:
Businka_2d 30 жовтня 2017, 23:07
Дякую))
iryna_b 30 жовтня 2017, 22:55 6
Мне понравилось и уважаю я людей которые работают и в кафе вы работает и дома посылки и шугаринг делаете. Вы молодец и это с 2 детьми
iryna_b 30 жовтня 2017, 22:56 1
Мне ваш день понравился,вторая за сегодня хорошая работа для конкурса
Businka_2d 30 жовтня 2017, 22:56 4
Дякую, але, знаєте, як кажуть, з хорошим чоловіком жінка все встигає. Тому мені в цьому пощастило))
irriskka 30 жовтня 2017, 22:56 1
Вы супер мама!))) теперь, когда начну хандрить, буду читать ваш пост )
Businka_2d 30 жовтня 2017, 22:59
Дякую))) але я далека від супер мами. Наприклад, я, перечитав шт свій день, побачила, що в будні якось мало часу проводу з дітьми. Ситуацію виправляє тільки те, що ми часто не ходимо в садок, а хворіжмо вдома, тоді часу вистачає на всіх))
Irinika 30 жовтня 2017, 22:58
Я насчитала 15 надписей мисс Кашалот, кому там мало ?))) отличная работа) лайк и желаю удачи!
Businka_2d 30 жовтня 2017, 23:00
Дякую)) написів і справді багато))