#Один день мисс Кашалот
На моєму носі 30 років... ну, не те, щоб прям на носі, але вже десь дуже поряд. І що ж я маю в 29 з довжелезним хвостом років? А маю я ось такий звичайний двадцятидев'ятирічний день.
Коли мої мужчінки (а таких у нашому міні-зоопарку двоє - Даніель і Демид) ідуть в садочок, тоді я прокидаюсь раніше за всіх.
Першим ділом я приймаю чудодійний душ із живильною водою, інакше я не знаю, як пояснити той факт, що лише після душу відчуваю себе готовою звернути гори… ну чи пагорби... ну, принаймні маленькі горбочки точно. В такі дні я встигаю все - виглядати на мульйон, приготувати “яйця пашот із французькими круасанами”, точніше дораякі за рецептом з кулінарного конкурсу=)
підготувати парадно вихідні спортивні костюми для дітвори, навіть встигаю зробити зарядку вранці. Між іншим, я завжди хотіла зробити щоденні заняття спортом своєю звичкою, навіть запланувала виробити цю звичку до 30-ти років. Що ж, лишилось 12 днів і, не повірите, я і справді щодня займаюсь спортом.
Тільки ніхто мені не казав, що виглядати він буде саме так. Човниковий біг з перешкодами у вигляді Даніеля під ногами і навантаженням у вигляді Демида на руках, кулінарний марафон і естафета з тарілками, джоггінг на роботу і назад, і нічні навантаження з підйому-перекладання дитини з дорослого ліжка в дитяче. Тим не менше, форму тримаю)))
Тож, коли мої малюки, включно із старшеньким тридцяти дворічним, готові стоять на порозі, ми їдемо розвозити “клієнтів”. Самий голосистий, вічно протестуючий, клієнт потрапляє в свою ясельну групу першим, далі старшенький чемно іде в свою, а ми із самим старшим їдемо у свій “офіс” під назвою академія.
Там я колись вчилась, потім працювала викладачкою, потім вчилась у аспірантурі, а тоді плюнула на всю ту науку і пішла працювати менеджером в кафе. Час на роботі летить не помітно - поки всім посміхнешся, всіх нагодуєш, всім випишеш “люлєй”, вже і бігти за меньшеньким треба. Він в садочку поки не спить, тому “легкою трусцою” біжим додомці їсти і спати. Після "швидкого" годинного вкладання неспляче щастя врешті здається, і таки дає мамі піти пообідати.
Тепер можна і домашню роботу поробити - поки їм, прання переться, суп вариться, білизна сушиться, і посуд миється. От недолюблюю я це “ся” вкінці українських дієслів. Воно так і намагається приховати гірку правду того, що посуд треба покласти і викласти з машинки, речі завантажити і розвісити, вже мовчу про те,що нема в мене такого роботу, який саменький все наріже і поскладає в каструльку, підсолить, приправить і на стіл поставить.
Поки їм, бачу, що на підлозі знову брудно, тому роблю невеличку пробіжку до ванної за шваброю, швиденько мию кухню, і продовжую їсти мій вже холодний обід. Поспіхом підписую посилочки.
О, а ось вже і дзвіночок прокинувся, каже, час їсти йогурт. Після полудника біжимо в садочок за нашим поліглотом, йому на англійську треба встигнути, а це ще добрий спрінт на пів км під дощиком.
З англійської Даніка забере тато, тому зі спокійною душею повземо додому через пошту. Там відправимо посилочки, а вдома мене за півгодини вже чекає клієнтка. Я, як то кажуть, професійну деру волосся, і щодня дякую космосу за те, що наші дівчата на зиму не “утеплюються”, інакше в мене б не було роботи)).
Нарешті ми вдома, на фітнесбраслеті находжено 8 з хвостиком кілометрів, а це означає, що сьогодні прес можна не качати. Тож, швиденько наклавши перекус малюку, лечу в кабінет (хвала всім канарейкам шугарінг я роблю вдома, бо бігти ще кудись я б не витримала), щоб встигнути приготувати все до приходу клієнтки. Ось де починається мій дзен, мій ідеальний простір, де я отримую моральне задоволення. Іноді починаю замислюватися, чи я часом не прихований садист, інакше чого я так сильно люблю роботу, яка робить людям, м'яко кажучи, не надто приємно. Але ж ні, звісно люблю я її за можливість попліткувати про все на світі і за те, що результат моєї роботи видно одразу, не всі професії можуть таким похвалитися.
Година минає нереально швидко для мене. Але за за цей час мої жевжики (Данік з татом вже ти часом повернулися із занять) встигають рознести перший поверх (а при гарному розкладі карт і повному параді планет, ще й другий) вщент.
Не маю часу на те, щоб зараз всіх построїти, їду на сертифікату програму з польської мови. Для чого вона мені, напевно, подумала кожна друга з вас, мої дорогі читачки. А відповідь проста - для того, щоб наступного разу, коли я поїду до своєї любимої сестрички в Краків мені не довелось мукати і хрюкати в магазині, купуючи м'ясо на стейк. Та і взагалі, відчути себе студенткою ще раз не така вже погана перспектива для мами двох дітей.
Трохи помувівши по польську, викликаю своє персональне домашнє таксі. Тато з Демидом на задньому кріслі виглядає не надто щасливим енний раз за день приїхавши до стін рідної альмаматер. Тим не менше робочий день підходить до свого логічного завершення, а тому нас чекає смачна вечеря. Здавалося б під час вечері всі мають мовчки їсти, але не у нашій язикатій родині. Саме ввечері Данік розповідає все, що сталося цікавого з ним за день. Точніше з цього часу і до моменту, коли він засне, Данік не перестане розповідати все і про все.
Ще трошки, останній ривок - купання. Після того, як дітлахи пахнуть свіжорозлитим на голову шампунем, а їхні щічки стають такими ж рожевими, як їхні попки, клієнт, як то кажуть, вже готовий. І, як би я не мріяла, щоб ця фраза стосувалась дітей, вона таки сказана про мене. Дякую космосу, що для вкладання старшенького достатньо цьомки, казки від тата і “рельсів” від мами. Для меньшого, на жаль, досі потрібні танці з бубнами, а точніше, казка про барабан - наша любима, щодня нова. Врешті батарейки Демидика таки сідають. Ура, вічний двигун нарешті нейтралізований.
Маю кілька хвилин , щоб поклеїти адвент календар для своїх хлопчиків. Ну а тепер нарешті можна зайнятися чимось тільки вдвох з чоловіком. Зараз бігом в ліжко, вимкнемо світло і… будемо дивитися фільм. А ви що подумали?))) Така в нас традиція - дивимось фільми жахів крізь пальці, щоб спати було не страшно вночі.
Кілька перебіжок до меншого, одна до старшого, дві на кухню за чаєм і печивком, і ось вже 12 година ночі. Треба спати, а то ж завтра в 7 годині ранку мені знову доведеться завойовувати світ і звершувати подвиги, ну чи принаймні іти на роботу)))
А рівно о 12 годині ночі мама Таня із потенційної Міс Кашалот, перетворюється на сплячу Міс Кашу...
PS. Головний помічник за кадром
А для того, хто першим знайде всі надписи Міс Кашалот в моїй розповіді, буде приємний сюрприз по завершенню конкурсу;)
#Один день мисс Кашалот
Dasha001 3 листопада 2017, 13:12
Було цікаво побувати у Вас в гостях. Дуже сподобались. Лайк
Businka_2d 3 листопада 2017, 14:26 1
А я завжди рада, тільки на вихідних))
lena12 3 листопада 2017, 23:01
Як мило)))
Цікавий і насичений день.....
Лайкаю
Businka_2d 3 листопада 2017, 23:05
Дякую)
Malynka 4 листопада 2017, 13:00
Тримайте мій лайк, мені дуже сподобалося! Ви чудова родина!
Businka_2d 4 листопада 2017, 13:51
дякую велике=)
Tetiana_S_ 5 листопада 2017, 09:43
Лайк! Вы молодец! Желаю Вам победы! Насчитала 19 надписей + 2 неполные из 2 последних фото.
Businka_2d 5 листопада 2017, 09:58
Дякую, підсумки підіб'ємо вкінці конкурсу;)
SuperMamka 6 листопада 2017, 11:13
Возвращаю лайк. Один из самых любимых моих рассказов!
Businka_2d 6 листопада 2017, 11:36
Дякую))
PePpa35 6 листопада 2017, 18:46
СУПЕР! Работа достойна первого места!
Businka_2d 6 листопада 2017, 18:47 1
Дякую) мені надзвичайно приємно!
PePpa35 6 листопада 2017, 18:56
Это Вам спасибо за такую историю :)
Коментар видалено
Коментар видалено
PePpa35 6 листопада 2017, 19:18
О, смотрела пересчитывала несколько раз. В итоге 19 надписей.
meddic 6 листопада 2017, 19:59
Какая умничка!
Удачи вам в конкурсе.
Лайк)))*
Businka_2d 6 листопада 2017, 20:27
Ви можете написати де все Ви бачите надписи, і це буде зараховано. Наприклад, на пляшці My bottle
meddic 6 листопада 2017, 20:38
А приз какой категории?))))
Businka_2d 6 листопада 2017, 20:42
))) Ви, до речі, перша цікавитесь. Приз символічний, але приємний. Але нехай таки лишиться сюрпризом;)
meddic 6 листопада 2017, 20:43
Интрига)))*
Businka_2d 6 листопада 2017, 20:47
))) подарунки це ж завжди приємно, а неочікувані - тим більше
Businka_2d 6 листопада 2017, 21:45
дякую=)
Nota888 6 листопада 2017, 23:52
Отлично!Лайк, осилила текст :),вы наверное любите поболтать ?
Businka_2d 6 листопада 2017, 23:57
О, да))) я болтушка під настрій;)
Sabziro 7 листопада 2017, 18:23
Лайк!
Businka_2d 7 листопада 2017, 19:29
Щиро вдячна))
Ayjenesk 7 листопада 2017, 20:36
Красиво..а дом сказка...о своём я лишь мечтаю...место есть а строить никак(((
Businka_2d 7 листопада 2017, 21:08
Ой.. дякую, тільки будівництво - це бездонна яма, в яку гроші уходять. Років до 50, може, і закінчимо)))
OksanaSviridova 11 листопада 2017, 19:44
Супер
OksanaSviridova 11 листопада 2017, 19:45
Кашалот написано на чае и на пакете
Businka_2d 11 листопада 2017, 20:54
Дякую))