По слідах опитувань в Дії...
В нас переважно жіночий колектив, а отже цікаво, як ви вважаєте, чи варто переносити жіноче свято на 25 лютого, чи залишити його 8 березня?
…Доброго дня. Може є хто з місцевих з Лозової чи Барвінкового? Потрібна допомога. Чоловік у госпіталі у Барвінковому. Потрібно житло на одну добу і підказка чи ходять автобуси, по маршруту Лозова - Барвінкове і назад , і хоч приблизний графік. Не можу знайти в інеті інформації. Завчасно вдячна за допомогу.
Дівчата, потребую рекомендації стосовно покупки екіпірування для близької людини. Він попросив мене купити купу всього, а я уявлення не маю що саме обрати, що якісне і де замовляти. Допоможіть, будь ласка і напишіть де ви купували і як вам якість.
Налокітники, наколінники
тактичні рукавиці без пальців
Рюкзак на 100 л.
Складаний (3-4 секційний) каремат
Питна система ( гідратор)
…Світ тримається на небайдужих, чуйних людях, не здатних пройти повз, завжди готових допомогти і надати підтримку. І сьогодні нас об'єднала спільна мета - Перемога, і вона буде обов'язково на 300% завдяки нашим Героям! Спасибі за надану довіру і участь у зборі ниток. Ваша допомога надзвичайно цінна і ніколи не буде забута, а ніжки наших захисників будуть в теплі. Величезне дякую Вам дівчатка за ниточки, шкарпеточки поїхали до наших хлопців. Також ще продовжуємо в'язати далі бо по переду ще березень та квітень, а ночі холодні. …
Дівчатка, якщо у вас є речі які готові віддати/викинути можна утилізувати з користю. Наша маленька команда з першого дня війни плете маскувальні сітки для наших захисників, тканина потрібна постійно, не плануємо зупинятися до останнього дня війни "як кажуть з миру по нитці ..." а в нас "з миру по речі і котиками сітка"))) Тож якщо хочете допомогти з радістю прийму вже не потрібні для вас речі (якщо хтось переживає, що піде не туди, можете їх зіпсувати)) ми їх все одно ріжемо і фарбуємо))Що підходить:
Невже уже рік як ми у війні... Душа болить і думки повертають до 24 лютого 2022 року. Ранок, мене будить дочка (я погано чую по життю) і кричить: "Мамо, війна, на нас напали, нас бомблять, мамо війна..." Та не може цього бути, це я сплю..." Ні не сплю, на нас напали, нас бомблять. І питання рве душу: "Що робити, куди бігти, хто допоможе...?" Стою посеред кімнати і що робити - не знаю. Подзвонив син, сказав зібрати саме необхідне, документи, ліки, продукти, воду. А я кожну хвилину в новини заглядаю, що кажуть, що і як. І жевріє надія, що наші вигонять…