Бібліотека Крихітки. Хроніки книгочитання від 2 до 3 років

Останній читацький щоденник донечки публікувала півроку тому. Планувала поділитися прочитаним від 2 до  3 р. одразу після святкування поважної дати, але трохи забарилася через деякі негаразди. Тому цей звіт буде з невеликою похибкою - до 3,1 р. От лише зауважила в процесі підбору фото, що улюблені книги не змінилися, хіба серійно розширилися, а нових не так уже й багато. Щоб не повторюватися, додаватиму посилання, адже знаю, що люди регулярно шукають таку інформацію і старі огляди не знайдуть (сама так шукала колись і потрапила в клуб). Почнемо з улюблених-залюблених. Не хочу, щоб про мене склалася хибна думка в тих, хто мене не читав раніше, тому наголошу, що спільні читання з дитиною в нашій сім'ї - це важливий ритуал і цікаве проведення часу з батьками. І поясню, чому я так подбала про свій імідж :rofl:. Бо далі напишу страшні речі. Улюблені книги бувають різними і самопочуття в батьків теж (ви зрозуміли, до чого я? :sunglasses:). І діти бувають консерваторами у своїх уподобаннях. Тому читання деяких із наших хітів відпрацьовано до автоматизму. Мабуть, згодилися старі навички роботи літредактором.Ностальгічна вставка (можна не читати) :point_down:

_______________________

Один час працювала у видавництві наукової літератури, де випускали монографії, навчальні посібники на різні теми: від хімії і технології високомолекулярних сполук до історії соціал-демократів в Австро-Угорщині. Так ось, бувало так, що вичитаєш 300 сторінок і розумієш, що в процесі обдумав увесь тижневий графік, заплановані справи, змоделював кілька варіантів діалогів з учорашньої суперечки з колегою, вибрав колір нового взуття і встиг уже змінити думку щодо нього, обдумав нюанси з попередньої вичитаної книги і навіть злітав у космос :rofl:.... А коли заземлився, то побачив перед собою акуратно вичитаний текст, що стробить червоними правками. Старі добрі часи, ехх :sunglasses:. От звідки вміння абстрагуватися.

_______________________________________

Так ось, читаючи в шістьмільйонівмільярдівідесятий раз історію, спокійно можна обдумати план подій на наступні дві години життя. Якість інтонації та рольове розподілення при цьому не страждає. Прохання не засуджувати - мама не робот. Або якраз саме він :rofl::rofl::rofl:

Отже, наш незмінний топ уже другий рік поспіль - це Кротик, Дональдсон і Улюблені вірші. Інші почали читатися менше, ніж раніше, або взагалі (хроніки книгочитання з року до двох), а багато нових додалося трохи пізніше, після двох років. Дещо покажу лише в переліку, бо їх усі бачили безліч разів, детальніше виокремлю лише ті, яких не знайшла в КК. Буде багато фото в дивних умовах для читання, але в нас такі реалії :rofl:

"Кротик" і все, що пов'язане з його особистим і соціальним життям. Ніщо не прочитано більше, ніж це все.

"Кастор - на всі лапи майстер". Про цю побутову книгу маленької людини писала окремо.

А знеквасолення кота таки вплинуло на врожай. Могутній ліквідатор з'їв частину стебел - і гаплик.

Книги Дональдсон і Шеффлера. Додали 3 нові: книжкова фея в грудні подарувала про Неллі (щоправда, там інший ілюстратор), а влітку отримали про черв'яка та гидких.  

Вміння абстрагуватися від навколишнього середовища напевно генетичне :rofl:  

А ще ми ліпимо Цурпалка.

І всяких монстриків.

І роботів.

Маргарита обожнює роботів. "Бенни с красной кнопкой" і "Винни и злобный робот" - хіти.

А ось і "Ведьмочка Винни". Я б сама не відмовилася мати таку в дитинстві. А смугасті колготки з дірками і поголені ноги - це :boom::boom::boom: 

Полюбили ми і деякі оповідання Беатрікс Поттер про кролика Петрика та його знайомих. Хоча після прочитання "Страшных историй для маленьких лисят" у мене якось дивно руки тремтять, коли беру цю книгу. Сподіваюся, мине, бо то лише містифікація. Хоча хтозна :thinking: 

Є такі книги, естетики яких мені не зрозуміти, але дитина їх обожнює, і кожна наступна викликала фурор. Неодноразово їх показувала ось тут і тут.

Ервін Мозер. Улюблені з улюблених, пречудові. 

Мона, Мяули, Mog... і тигр.

"А у нас живёт дракон". І так, саме такого (ну майже), як у Маши в книжці, ми отримали на День народження за заслуги від хрещеної :rofl:

По сюжету Маша якраз радіє, що дракон такий, як у неї в книжці. І Марго тепер радіє так само :point_down:. 

А також він бере участь у читаннях і засинає.

Наприкінці вересня ми відсвяткували 3 роки. Сподіваюся, часи перманентних криз позаду. Хоча би отієї страшної двох-трьох років. І часи затишшя перед наступною кризою (коли вона там по плану?) підготують нас до нових випробувань :rofl: Як і минулого року, День народження не обійшлося без книжкової тематики. І знову дався взнаки консерватизм дитини. Даремно мама хвилювалася, що дитина замовить робота-балерину - вона захотіла знов балерину, але вже з іншої книги, ніж минулого року - Анжеліну. Ось як книжково-мультяшні герої переміщуються в просторі.

Мишка постраждала пізніше. Мама її перемістила як реквізит для фото на пам'ять :grin: Якраз напередодні свята нарешті роздобулася третя книга "День народження Анжеліни". Символічно.

А потім реквізит з'їдається ;)

Трохи пізнавальної літератури.

Дитина почала ставити багато цікавих питань і має багато логічних думок. Наприклад, коли її попросили поставити квіти у воду, бо вони хочуть пити, вона сказала: "Ні. Кіточка не хоче пити. Вона не має йота". А коли в підземному переході побачила графіті - чорний силует, то стояла біля нього хвилин 20 і сказала, що "маюнок чойні, бо він опікся і йому т'єба викичити швидку допомогу і заб'яти в їкайню". Їздили ми до нього ще місяці два, дуже розтривожив. А зараз там роблять ремонт, то дитина сказала, що він у лікарні і йому роблять операцію - от і логічний зв'язок :rofl: Тому всяка пізнавальна література в допомогу. 

"Шукай і знаходь. Тварини". Цю книгу показала, бо читали ми її довго, але напевно вже не актуальна. 

Улюблені розвороти про риб і комах і отакі запитання :point_down: 

І всеньке літо ми шукали цих червоноклопів. Нарешті у 38 я дізналася, як звуть солдатиків.

Перша книга про тіло. Кіт теж розвивається в галузі фізіології.  

Узагалі кіт любить слухати, головне, щоб по ділу ;) І щоб приголубили :heart_eyes_cat: 

Бенджі Девіс "Мій друг кит", "Бабусина пташка" зараз на паузі, але читалися активно.

Книги, що не втрачають актуальності: "Дім метеликів", "Лис Гектор", "Паддінгтон", "Велика книга казок", "Я не твоя мама", "Літачок-рятівничок", "Вовченятко, яке запливло далеко в море", "Повітряні рибки", про Петсона і Фіндуса, Маму Му,..

А ось трохи з нових. Показую лише ті, які зацікавили.

"Петрусь і ведмедик Потап" Чижикова.  Не знаю, що там начаровано, але читали тиждень лише її. 

 Це, звісно, не всі, але найважливіші для нас.

Найулюбленіші розвороти, особливо про Йошико та антикваріат.

Привиди :heart_eyes:

Це, до речі, друга книга про Маргаритку, яку ми пробували читати. Перша поки не у фаворитах.

А зараз покажу ще кілька особливих.Книга про дівчинку, її дідуся і море. Неймовірне враження справила вона на Маргаритку. Одна з улюблених. Ми подарували її влітку на відпочинку, то дитина її не випускала. Зате є пам'ятне фото.

Лєна Андерсон "Літо Стіни" (Lena Anderson "Lato Stiny").

Узагалі ця авторка вже відома за ілюстраціями до книг "Круглый год", "Календарь Линнеи", "Ліннея в саду художника".

2 історії: про те, як Стіна пішла без дозволу дивитися на шторм, і про День народження дідусевого приятеля, який розповідав морські історії з власного життя.

Сюжет простенький, але дитину книга зачарувала ще з форзацу.

Море, дідусь, який п'є каву, риболовля, човен, шторм, збирання камінців і всіляких морських скарбів, пан Буйда з його оповідками - ось така проста магія. Від того часу ми перекопали кубометри піску в пошуку скарбів - як Стіна :rofl: І копаємо досі.

До речі, на День народження Марго загадала бажання "на море" :thinking:.

Катаріна Круусвал "Яблунька Елі" (Catarina Kruusval "Jablonka Eli").

Про неї я вже згадувала, тому просто процитую себе, бо краще вже не напишу.

"Коли читала цю книгу, увесь час згадувала розбиті колінця. Була в мене бабуся... Ми пили калиновий чай і збирали гриби говорушки після дощу в саду. І була в бабусі яблунька. І то було таке щасливе насиджене місце. А потім бабусі не стало, і яблуньку зайняли чужі діти... То була моя історія... А тепер про книгу, точніше про яблуньку. Про найкраще місце на землі. Про те, що в дітей нема давно і потім - є лише тут і зараз, бо вони вільні від віку. І якщо трапиться лихо і твоє деревце зламається, можна посадити інше. І поділитися новим яблучком... Ви зрозуміли, для мене це книга про надію...і про розбиті колінця..."

Книги про поламані дерева сильно вражають Маргаритку. Свого часу про спалене блискавкою дерево в книзі "Туконі, мешканець лісу" ми читали багато разів, дитина протягом кількох днів після сну одразу згадувала про те, що "ставося вихо, девево згоїво" (сталося лихо, дерево згоріло) і довго розглядала саме цей розворот і охала.

Книга про зламану буревієм яблуньку вразила її не менше. Чудова книга.

І велика книга, гігантська (285x370 мм), яку отримали, бо вже дитина велика ;) Вона така велика, що у фото не помістилася :rofl::rofl::rofl: Детектив на улюблену тему "когось потрібно рятувати".

Юлія Лактіонова "Розшукується Зіна" (намалювала Романа Рубан)

Сподіваюся, наступний рік подарує нам багато чудових книжкових новинок ;)