Швидкоогляд дивних екземплярів дитячої бібліотеки (2,5 р.)

Швидко показую стосик книжок - не менш дивний, ніж собака на ньому :rofl::rofl::rofl: Ці всі книги з'явилися ось нещодавно і відвоювали своє священне місце в нашому домі. У моєму дитинстві такого майже не було - література була здебільшого вишукана, із сюжетом та повчальним змістом. Проте я за будь-яке читання, навіть якщо воно поза рамками стандартів.

Учора, у Всесвітній день книги, подруга подарувала Маргариті "пластирі" :rofl::rofl::rofl::rofl:. "Серйозно?", - подумала я, коли ми поверталися додому з вечірньої прогулянки. Там реально наклеєний пластир? І коли ми зняли плівку, довелося повірити. Аж 5 штук!!! Наш вечір зробили пластирі.

Берд Пеннерс "Полікуй мене" ("Абрикос")

Брунатно-бурі сіднички викликали найбільше співчуття в дитини :hushed::hushed::hushed:    

А потім дитина відправила всіх по ліжках без вечері :rofl::rofl::rofl::rofl: Тобто це КНИГА з величезним терапевтичним потенціалом;) Терапевтичним у різних сенсах :joy:

Далі....

Джессіка Мартінелло, Ґреґуар Мабір "Навіть монстри чистять зуби" ("Nebo")

Тема актуальна. Терапевтичного ефекту поки нема :rofl::rofl::rofl::rofl: Але задоволення багато - там монстри, і не один, а це наше все. Ну що ж, можна чистити не всі зуби, а лише ті, які шкода :rofl::rofl::rofl: 

І найстрашніші з усіх монстрів на світі - КАРІЄСИ, які облаштовують собі помешкання в зубах.

Такі затишні в них оселі, навіть бібліотеки є. То хай живуть :rofl::rofl::rofl:

А стоматолога терміново у MARVEL. Лише апґрейдити трохи під формат кіно.

Ось такий мав би бути результат спільних читань, але наразі дитині до вподоби молоточком надщерблювати зуби містера Зубастика, а потім їх пломбувати :rofl::rofl::rofl:

Далі.

Книга про міжвидову дискримінацію. Власникам собак не читати! Багато натуралізму :rofl::rofl::rofl:

Марта Альтез "Кіт-король" ("Vivat")

Далі.

Дитячий сюрчик... Таких казок я не читала ніколи. Вони не те що дивні, вони... а про що вони? :thinking::thinking::thinking: Ось як про тварин, що житимуть із чоловіком (на фото нижче цілий текст).... Чи про гілки зі стіни... Знайомство з творчістю дядька Сальвадора відбудеться безболісно :rofl::rofl::rofl::rofl:

Марина та Сергій Дяченки "Повітряні рибки" ("А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА")   

Про однокнопочного Бенні я вже писала. Друга книга вже без зелених попок. І це знову хіт, який балансує на межі абсурду та фантастики... Прибульці, які викрадають кота, щоб він їм мив посуд - така собі "Місія неможлива. Дитяча версія" -  фантастичний екшн. Оцінюйте самі :rofl::rofl::rofl::rofl: 

Алан Уиндрэм, Клоэ Холвилл-Хантер "Робот с красной кнопкой и гигантская катастрофа" ("Нигма")

Продовжуємо.

Ось і третя з'явилася.... Вона настільки подобається Маргариті, що останню читала на дитячому майданчику... Я ж казала, що вміє абстрагуватися дитина, гени ж не штани....

Ліна Жутауте "Кіка-Міка та омріяний День народження" ("Знання")

Просить четверту :rofl::rofl::rofl:  Але мама тут книгошубу поновлювала, тож наступного місяця серію закриємо. 

Покажу про День народження, бо інші вже показували. Сюжет небанальний такий. Монстри Лякайло і Страхайло завітали на свято... У мами щось на зразок серцевого нападу, тато кайфує, а бабуся тішиться, що спекла два торти, а не один...

Оця романтика дуже зацікавила Марго, весь час питає, а що це?! У правому нижньому кутку :point_down:  

Сидимо, читаємо, заходить наш тато, а Марго йому: "Гей, а де це пинц на бівому коні? Тату, я хоцю, соб пинц пиїхав до Магаїтки" :rofl::rofl::rofl: Ось він, терапевтичний ефект - правильні запити з дитинства :point_up::point_up::point_up:

Ще трохи малюнків із "Гнома, що в усьому любить лад" - вони не для слабких нервів.

Мозера ми любимо. Оповідка з "Фантастичних історій" про пожежу і кота Распутіна - це перша історія, яку дитина слухає без малюнка, бо він аж на другій сторінці. Це зовсім не як Мануель і Діді, і навіть не Коко і Кірі - багато наче незакінчених оповідей, дещо нагадує якусь констатацію факту без сюжету. Але автор у дітей популярний, а це незалежна оцінка зацікавленої аудиторії, хоча багатьом, знаю, не подобається. Не слід шукати логіки там, де нема необхідності.

Ервін Мозер "Фантастичні історії на добраніч" ("Чорні вівці"), "Коко і Кірі" ("ВСЛ")

Читаємо вибірково. Покажу улюблені.

Коко і Кірі поки менш цікавить, але то питання часу - "стерпится - слюбится" :joy::joy::joy:. Мозер - наш автор (М і Д, Манюній - на "ура!").

І книга-пазл. Багато хто ставить під сумнів таку річ, але в нас є не одна і виправдовує своє призначення. Я за розваги, навіть у книжках :grin: Якось покажу інші. Зараз читаємо про потяг. Принцип у всіх схожий: ліворуч текст, праворуч пазл. Для такого шанувальника пазлів, як Маргарита, це знахідка.