Невеличке село в Лохвицькому районі, Полтавської області, з населенням менше 500 людей, про яке напевно ніхто з Вас і не чув... Покажу, бо просто хочу показати, покажу, бо не знаю як можна не любити цю Землю... Мрію, що пройде декілька років, і по стежиах, по яких бігала я в 4-5 років я проведу свою Донечку... А поки покажу Вам зовсім маленьке село на мальовничій Полтавщині.
В мене жили в цьому селі Прадідусь і Прабабуся, до яких я і приїзжала кожне літо, а з 4-х років і до школи я росла тут. Ось в цій невеликій глиняній хатці
яка весною була уквітчана ось такими дикими зарослями бузку, а межі городів відділяли тільки насадження вишень. І це був рай влітку, коли вони дозрівали
Така дорога була там в моєму дитинстві, і зараз вона залишилася незмінною, тільки раніше вона була "вибитою", а зараз поросла травою...
І майже пуста вулиця... А це "мій" двір і "моя" тополя якій більше ніж 150 років
І все село поотпає в деревах...
Ставки, до яких я майже кожного ранку бігла з вудочкою з ліщини
І просто безмежні краєвиди...
Річка "Суха Лохвиця" по якій весною я пускала човники "щоб плили в Дніпро в Київ до папи і мами"
Я люблю Вас, мої Бербениці... Нехай не так палко, як любили Вас мої Прадідусь і Прабубуся, але люблю, як вмію, і як можу... Пам"ятаю, думаю про Вас, і вірю... вірю в те, що невеличке село, на Полтавщині на межі Чернігівської і Сумської областей стане квітучим, і будуть радіти безкінечно діти хатам, що утопають в вишневих садках....
irissska 15 лютого 2016, 23:49
Клас! !!!
Коментар видалено
Turtle 16 лютого 2016, 23:45
+++++++
Tatya 15 лютого 2016, 23:51
Даже гарно)
Tiffany11 16 лютого 2016, 22:07
Читала и плакала. Плакала впервые за 10 лет. Будто бы в свое детство вернулась. Такие же пейзажи, такая же хата... И тоже село в Полтавской области, только в Диканском районе... Жили там мои дедуля с бабулей и я каждое лето гостила у них. Была там вего одна подружка у меня. Иногда наши приезды не совпадали, но я не скучала, всегда было чем заняться))) Счастивые воспоминания из детства... Дедушки и бабушки давно нет в живых. В селе из жителей осталось по слухам человек 20. Хату, садок, огород мы забрлсили, не появлялись там уже лет 15. И даже не вспоминали((( Спасибо Вам за тему, заставила задуматься.
Mila555 17 лютого 2016, 00:46
А у меня родители живут в самого Диканьке! ))))
veta_ta_ta 3 червня 2016, 14:35
Вот все точно как Вы написали ,Лидия.Я тоже все лето у бабушки, тоже Диканьский район, совхоз Чапаева.И тоже дои уже заброшен ,а я так там лет 15 не была
aleksana 15 лютого 2016, 23:52
++++ сто раз:))) моя правітчизна там обіч вас і вже 15 років, як там вже нікого нема.... Але свою дитину, як тільки стала можливість, я туди звозила :))))
Irina_72 16 лютого 2016, 12:03
Человек заряжается положительной энергетикой и эмоциями только в месте где прошло его детство, счастливое детство, другим оно просто не может быть !!!
Maryna 16 лютого 2016, 12:05
так, сто разів +!
Gramochka 15 лютого 2016, 23:53
Думаю, почти у каждого из нас есть такое место из детства. Очень трогательно...!
Elena_MF 16 лютого 2016, 00:02
+. У меня тоже есть такое место. В нем жили 2 мои прабабушки, 2 прадедушки и бабушка с дедушкой. Родилась мама и я пожила в младенчестве, ещё прабабушка успела понянчить. Она тоже жила в такой глиняной хатке с земляным полом (долівкой), все время на нем, лежали разные травы, запахи, запахи.
Maryna 16 лютого 2016, 00:04
а мне очень повезло в жизни, Прадедушка умер, когда мне было уже 20, а Прабабушка прожила еще 2 года
Elena_MF 16 лютого 2016, 00:15
Да, действительно повезло. У нас прадедушка умер рано, с войны вернулся в очень плохом состоянии. А прабабушка, мне около 9 лет было.
OliOli 15 лютого 2016, 23:54
Люблю свою Полтавщину и я), то ми з Вами земляки Марина). Такі гарни фото, а хат таких вже залишилось мало.
Чудові фото, хочу літо.
KidFit 16 лютого 2016, 11:52
и я из тех краев - из Комсомольска - Ваши пейзажи мне так наши напомнили ))
Zuleika 16 лютого 2016, 19:29
Маринка, а я в Лохвице живу. Каждый день любуюся этими красотами
OKsaNA81 16 лютого 2016, 20:42
И я с Полтавской области Диканьский район.Тоже очень красивые места.Сейчас живу в Полтаве.Но каждый год на все лето с детками уезжаем в село.Лес,речка Ворскла,чистый воздух....))Скорей бы!!!
vvvvninok 15 лютого 2016, 23:55
красота гарнюзна :-) :-) :-)
Kioto 15 лютого 2016, 23:56
Тополь возле дома просто шикарный!Очень-очень красиво,спасибо Вам ,за то,что поделились)
Majchuk 16 лютого 2016, 15:33
Тоже понравилось дерево!! И бузок-весной запахло.
А там где дорога и вдали хата-прямо детство вспомнилось!!:-)
Nata_ 15 лютого 2016, 23:57
Моя мама оттуда и я все детство провела в с. Сары, если знаете, на речке Псел)) и у меня тоже есть огромное желание отвезти туда дочь и показать все те чудесные места. Спасибо, что напомнили))
Maryna 16 лютого 2016, 00:02
знаю ))) в Сарах не була, але була в Гадячі
valentina2 16 лютого 2016, 10:28
Я живу в Гадяче, небольшой, спокойный, красивый город. А родилась в селе, посмотрела ваши фото, так детство и бабушки вспомнила, аж плакать захотелось.
Rainbow 15 лютого 2016, 23:59
Прям вроде запах этой зелени слышу. Спасибо!
Maryskakiss 16 лютого 2016, 00:00
Как-то грустно....
Sophia_125 16 лютого 2016, 00:01
Марина, дякую, так гарно написано, з душею. я заплакала читаючи Вас)
Haly_Ort 16 лютого 2016, 00:51
.............. плачу
Elena31 16 лютого 2016, 02:03
И я заплакала....жду лета и в Черниговскую области с малявками к прабабушке и прадедушке.
К сожалению, село вымирает(((((. Зато все экологически чистое,..
Автор, спасибо!
patlama 16 лютого 2016, 13:48
+++ какая то нотка грусти по тем временам,которые безвозвратно ушли. Уверена,каждый,кто посмотрел эту живописную красоту украинского села вспомнил свое детсво,лето, проведенное у родных. Я вот вспомнила детство которое проводила в селе моей подружки,ее бабушку,ее запах поутрам ее вкуснючих булочек. Эхх,преурасное это время детство в деревне.
I_am_Lena 16 лютого 2016, 00:05
Как красиво!!!!! Просто нету слов. Прям хочется туда поехать.
danon 16 лютого 2016, 00:05
очень красивые места и ваше описание!!
Rybka83 16 лютого 2016, 00:05
Дуже красива розповідь і мова наша мелодійна, і краєвиди мальовничі
Tanya 16 лютого 2016, 00:07
Марина-чудова розповідь)
Дівчата.. яка гарна наша Україна..
і яка гарна б традиція була-
ось так душевно розказувати про місця свого дитинства...
NIrina 16 лютого 2016, 00:08
Слезы на глазах... И так похоже на мое село в Сумской области))
Ecolog 16 лютого 2016, 00:10
Дуже красиво написали! В мене був одногрупник з Лохвицького району,але назву села не памятаю. Дуже талановитий хлопець. Зараз в Києві викладає.
N4t4liy4 16 лютого 2016, 00:10
У меня муж с Лохвицы , очень мне там нравится, воздух чистый , дышится легче, но из-за это тяжело мне пару дней, пока аклиматизируюсь после Киева. А природа очень красивая .
Katrin_s1 16 лютого 2016, 00:10
Гарно. І знайомо. Якихось 5 км від рідного села. Тепер, живучи в місті, так цінуються і краєвиди, і ставок, і спориш... а сільські діти і їх розваги це взагалі ностальгія страшна)))
ksu_sha 16 лютого 2016, 00:16
Дуже-дуже гарно та зворушливо!