Невеличке село в Лохвицькому районі, Полтавської області, з населенням менше 500 людей, про яке напевно ніхто з Вас і не чув... Покажу, бо просто хочу показати, покажу, бо не знаю як можна не любити цю Землю... Мрію, що пройде декілька років, і по стежиах, по яких бігала я в 4-5 років я проведу свою Донечку... А поки покажу Вам зовсім маленьке село на мальовничій Полтавщині.
В мене жили в цьому селі Прадідусь і Прабабуся, до яких я і приїзжала кожне літо, а з 4-х років і до школи я росла тут. Ось в цій невеликій глиняній хатці
яка весною була уквітчана ось такими дикими зарослями бузку, а межі городів відділяли тільки насадження вишень. І це був рай влітку, коли вони дозрівали
Така дорога була там в моєму дитинстві, і зараз вона залишилася незмінною, тільки раніше вона була "вибитою", а зараз поросла травою...
І майже пуста вулиця... А це "мій" двір і "моя" тополя якій більше ніж 150 років
І все село поотпає в деревах...
Ставки, до яких я майже кожного ранку бігла з вудочкою з ліщини
І просто безмежні краєвиди...
Річка "Суха Лохвиця" по якій весною я пускала човники "щоб плили в Дніпро в Київ до папи і мами"
Я люблю Вас, мої Бербениці... Нехай не так палко, як любили Вас мої Прадідусь і Прабубуся, але люблю, як вмію, і як можу... Пам"ятаю, думаю про Вас, і вірю... вірю в те, що невеличке село, на Полтавщині на межі Чернігівської і Сумської областей стане квітучим, і будуть радіти безкінечно діти хатам, що утопають в вишневих садках....
Tanser 16 лютого 2016, 00:18
Гарно описано- душевно)
Maryna 16 лютого 2016, 00:18
Дякую ))) скільки знайшлося тих Дівчат, хто хоча б неподалік бував в тих місцях!
Nataliya 16 лютого 2016, 09:23
Марина, спасибо за пост! в селе Мехедовка (проезжали наверное по дороге на Бербеници) тоже прошло детство, классное время было, природа неописуемо красивая, холмистая местность, много ставков и зелени...
Maryna 16 лютого 2016, 09:28
))) да через Мехедовку едем!
Katrin_s1 16 лютого 2016, 00:18
Марина, а де на Чернігівщині Ви жили?
Maryna 16 лютого 2016, 00:21
Сосницький р-н, с.Кудрівка
Alesiya 16 лютого 2016, 00:22
Наша улюблена Полтавщина)))
Madam_Gazel 16 лютого 2016, 00:24
Ой, а у меня дедушка вырос в Бербеницях, живут с бабушкойв Червонозаводському, там прошли мои все летние каникулы))), кстате муж тоже оттуда.)))) Так необычно что здесь есть люди из этого края)))
Lady_Ru 16 лютого 2016, 00:26
Здесь наверное есть люди со всех уголков нашей прекрасной родины
Maryna 16 лютого 2016, 00:31
о, совсем Землячка! Даже и не думала, что кто-то знает название села )))
Katrin_s1 16 лютого 2016, 00:51
Я теж поруч виросла)) Кухарка
Cheremuha 16 лютого 2016, 00:30
Сердце прямо защемило... Как я люблю Полтавщину... Моё детское лето тоже всегда проходило там. И хоть жила и росла я тогда в Европе, но все равно весь год ждала каникулы и поездку к бабушке. Прямо комок в горле... Вот Вы навеяли...
Katusha 16 лютого 2016, 00:32
Спасибо, прям тронуло, сразу детство вспомнилось
natajnna 16 лютого 2016, 00:37
Красота! Почему-то вспомнился Нечуй-Левицький «Микола Джеря» в школе учили отрывок наизусть ".... Серед долини зеленіють розкішні густі та високі верби..." и т.д. Ностальгия...
Madam_Gazel 16 лютого 2016, 00:37
Я сама очень люблю полтавский край. Хоть родилась и выросла в Киеве, но всегда ждала каникулы чтобы уехать к бабушке и дедушке) И сейчас очень часто ездим, теперь, по традиции наверное, и дочь ждет лета )))
oksana_14 16 лютого 2016, 00:42
С. Духове Лубенського району- село мойейi юностi. Колиска трипiльськойiкультури. А якi там землi- не драма кажуть,в полтавську землю забий дишло- вродить тарантас!!!
TANYA_VINOGRADOVA_ 16 лютого 2016, 00:52
Як зворушливо и гарно!
Marianalov 16 лютого 2016, 01:03
Українські села і міста неповторні.
megera 16 лютого 2016, 01:09
Марино! Яка тепла тема. З Вами я побувала у своіх Рожепах на Вінничині.
Lizard 16 лютого 2016, 02:14
Эх! Красота!))
BiTkina 16 лютого 2016, 02:58
Мiй Тато з Полтавщини. Все дитинство я провела там. Стiльки спогадiв.
Дякую вам за розповiдь
Коментар видалено
Maryna 16 лютого 2016, 11:21
да, все это рассказывали и мне, и как в голод 1 картофель на 5 делили... Но не с точки зрения "плакать", а с точки зрения, что нужно ценить то, что имеешь.
Mari_87 16 лютого 2016, 11:31
Вы правы Мариночка)))
Okksy 16 лютого 2016, 19:41
Оксано Р. , я не знаю, хто такі тролі. Хочете, можете пояснити - я послухаю. Може колись знадобиться.
Чи, може, Ви вважаєте, що Ви маєте право на свою думку, а я ні.?
Свій комент, як і обіцяла - видалила.
Ще хтось питав чи сприймаю я любов до Украіни через фінансову призму. Відповідь - ні. Але комфорт для мене важливий і я його прагну і не бачу в цьому нічого поганого. Удачі, вам, дівчата
Коментар видалено
irriskka 16 лютого 2016, 12:21
а сейчас какая цена на газ? лучше его и не надо... Помню лет 5-6 назад за то,чтобі провести оплатили 10 тыс... а сейчас за газ по 1,5 тыс... в селе... зачем тот газ...люди едут в лес и собирают дрова на зиму...
Okksy 16 лютого 2016, 19:47
А ви пробували іхати в ліс і збирати дрова на зиму? Ховаючись, бо це незаконно. Чи купіть законно у лісхозі за 450 грн куб . А на мою хатину 60 м* потрібно 10-12, плюс машина. А я в декреті. Я б краще за газ платила
Elena_MF 16 лютого 2016, 20:34
Мои родственники не собирают дрова, оформили субсидию и платят мало.
oufed 16 лютого 2016, 07:40
Красота!)
Katrusya 16 лютого 2016, 08:36
Красиво!
Vasilisa_3 16 лютого 2016, 08:37
Лето :)
а рассказ как наносить водички, какое держать надо хозяйство что бына столе было. я тоже жила в селе и душой бегаю по тропкам. но как трудились родичи и видела и оценила. Сельская жизнь вольная но и тяжелая.
А как я с пятью пересадками добиралась. вы на машине? как дороги?/кроме той что на фото/
Maryna 16 лютого 2016, 09:27
На машине. Дороги... Титановый диск пробила и погнула колесо... (правда это в 2012 было), но сейчас они не намного лучше.
Воду, да носила с колодца, он через 4 двора лет так с 8-9, и сапала огород с этого возраста, и за утятами (а их было очень много) ухаживала. Так мой пост не о том, что легко жить в селе, а немного о другом...
Vasilisa_3 16 лютого 2016, 10:09
ну вот. жизнь в полном вздохе.
моя сестра выцеловала всех курят, такой ответственный ребенок взялся за выпас )))
когда легко и счастливо детям, взрослые пашут ШО проклятые ( вот явление наших благополучных климатических условий и безграничной любви к нэньке.
и чего зажмуриваться что нас грабят, многократно, голодоморно и постоянно (