Я дарую вам свій день...а в ньому...

Все починається в житті з малого:З зернини хліб, з промінчика зоря...

А мій день починається з ... 

так, вгадали, з кави. І сьогодні буде дуже багато кави. Але... все по черзі..Я Таня. І досить велика кількість читачів клубу мене знають.Сьогодні я прокинулась рано. Ще було темно... Але чи прокинулась??.. Перше, що я роблю, встаючи з ліжка, - це заварюю собі міцну каву. Чоловік декламує рецепт мого напою так:1 ст л кави1 ст л цукруІ 1 чайна ложка води.Та не в тому суть...

І йдемо  ми до холодильника..  Сьгодні цей запис виглядає смішним, але вчора, плануючи сьогоднішній день, було зовсім не до сміху..

Дістаю з холодильника напівготовий торт, щоб прикрасити його. Це відповідальна справа, бо торт для однієї дівчинки, але про це пізніше..

Все готово, збираюся і швидше, бо спізнююсь, вибігаю з дому. Але мій вихід -це біг з перешкодами.Спочатку глянула на сина, щоб оцінити його стан. Бо ми недавно їздили з ним на фестиваль співати

https://drive.google.com/file/d/0B7aSr8tZk83EQmdvNVJjNUdYZ0U/view?usp=drive_webА привезли усім знайомий вірус. Вже пройшло досить часу як зникли усі симптоми, але висипи зійшли не до кінця. Скільки це ще може бути?     Пора!..Щоб вийти з двору, потрібно прикормити песика нашого, щоб він не помітив, як хтось пішов з дому. Цуценя до нас потрапило випадково. І це мабуть старість вже, бо так мені шкода його стало, що ми з сином, доки тато наш був у відрядженні, вирішили лишити тваринку жити у нас . Живе Сільвер на вулиці, але не на ланцюзі, а на волі. Тому часто вибігає слідом на вулицю і його важко повернути назад.

Все! Біжу/їду до чоловіка в офіс, щоб забрати надруковані таблички для конкурсу. Бо мій ноутбук вчора вирішив, що вони мені не потрібні, і відмовився працювати.

Ми прямуємо до центру міста.Харків, привіт!Сьгодні у нас побачення)) декілька годин за останні десять років ми ми проведемо удвох, без дітей...Не було б щастя, так нещастя допомогло... Знаючи, що ми везем з дороги вірус, моя мама забрала молодшого синочка до села..Минулого разу ми ходили вдвох на виставу "Слишком женатый таксист" рівно десять років тому.А зараз ми просто вирішили попити каву у цікавомі місці..

Спочатку "Хлебница". Тут досить затишно і стильно. Тут варять добру каву і роблять смачні десерти.Тут, також, можна купити хліб власного виробництва з цікавим наповненням.

Так.. вже відкрився заклад, який ми так давно збиралися відвідати.. Це кофейня "Дом кофе"/"coffeelaktika" та музей кави.

Крім того, що ми тут смакували міцну каву, ми ще трішки познайомились з історією відкриття цього напою, методами вирощування та збору, а також спробували відгадати смакові відтінки вдихаючи аромати з кавового колеса. Найдивнішими ароматами для мене стали: аромат копченості, аромат чорного перцю та свіжих шампіньйонів

У світі є два головних сорти кави: арабіка і робуста, як усім нам відомо.. Арабіка більш ароматна, а робуста міцніша. Але в чистому вигляді робуста не має доброго аромату і смаку, тому її додають в купажі.

З плодів одного кавового дерева можна заварити 50 чашок напою за один урожай. Плодоносять дерева 3-4 рази на рік.

Збирають ягоди різними способами, вручну та комбайном, підрізуючи дерева на зазначену висоту. А також, досить велику цінність мають плоди, які їли тварини і пропускали через себе, або просто прокусували, залишаючи в них свою слину. Кава з таких зерен досить дорога і вважається ексклюзивною..Тут я подумала, як добре, що я не п'ю ексклюзивну каву))

Кофеїн міститься не тільки в зернах, але і в самому дереві, в його корінні та його листі. Доречі, в зернах його найменше всього.Дегустуємо напої досить швидко, бо еспрессо треба випити за 15 секунд, тому що кава втратить свої властивості.

На териториї кофейні є ізостудія, дитячий куточок, та кімната матері і дитини, що найбільше мене вразило, бо я вперше зустрічаю заклад, в якому є місце для пеленання малечі..

Так непомітно за приємною бесідою і смачною кавою спливає час..Пора рухатися далі..Ми біжемо у хоспіс...Там зараз знаходиться мама мого чоловіка, бо вже вдома ми не справляємось зі страшною хворобою і їй потрібен постійний медичний нагляд. Та крім цього, ми всі почерзі сидимо з нею..Тут мені дуже сумно.. і дуже гірко... Тому без слів(((Лише про хоспіс декілька речень.Коли ми з чоловіком вперше потрапили сюди, ми не могли повірити, що так може бути в нашій державі. Згадалася тема Оксани про онколікарню в Сумах, де працює її чоловік.Тут усе сучасне і нове. Хворі, які проживали на території ато тут, навіть, прописані. В палатах є телевізор і безкоштовний wi-fi, ліжка регулюються. Є спеціальна кнопка виклику медсестри. Є спеціальна ванна кімната для купання лежачих хворих із надувною ванною.І чудо... все це безкоштовно..  Є тільки вступний внесок у розмірі 400 грн для тих, хто може його оплатити. Звичайно, ліки усі наші..

Я затримуюсь тут на деякий час. Мама спить..а мені є про що подумати...

Мене змінили і я біжу далі. По дорозі додому купую синові обід)) Дуже просив, щось, аби не їсти суп і каші.

Пакую торт і ми їдемо в центр психологічної допомоги до дівчаток Даші, про яку я вже тут у клубі писала.

У меншої день народження. Їй виповнилось 8 років. Даша, їх мама, рік тому потрапила в аварію, де отримала тяжкий перелом хребта і розрив спинного мозку на 90%. Сама вона з дитячого будинку... І їй, крім нас, зовсім нікому допомогти.

Чекаємо, доки нам дозволять зайти в Кулінічах, місцевій пам'ятці гастрономічного значення. Кави з мене сьогодні досить...

Заходимо.. Дівчатка галасливі і оптимістичні. Обіймають нас, наче рідних...Я дякую всім, хто передав подарунки діткам. Нажаль фото не має. Бо там не можна фотографуватись. З великим труднощами я вмовила директора, щоб дозволила сфотографувати дівчаток з тортом для мами, яка їх давно вже не бачила.

Дівчатка так горнулися до нас і мені так було ніяково і так їх шкода((

Вже пізно. Сьогодні був важкий день.Пора додому...

А вдома мене чекає мій дорослий маленький син.. Йому дванадцять, а я не можу повірити, що він вже так виріс.. Моя надія і все моє життя - мої сини..

Вечеря "із того, что было" приправлена фантазією сина. Дякую тобі, дитино...День скінчився, а завтра буде нове життя і нові звершення...

Щасти вам!