Всім привіт. Пишу щоб виговоритися і послухати ваші поради. З чоловіком прожили майже 7 років. Є дитина 5 років.
Коли ми зустрічалися, він ніколи мені не говорив що любить мене і я не відчувала його любові. Але я його дуже любила і мене дуже мучила його байдужість. Особливо образливо було коли я сказала що люблю його, а у відповідь не почула нічого. Розплакалась, а він сказав, що не може себе примусити любити. Після цього хотіла розійтись, але він плакав і я не наважилась. Прозустрічавшись майже рік, я йому сказала: давай або одружуватись або розходитись, щоб не тратити час один одного. І ми одружилися. Пам'ятаю на весіллі в загсі я дуже плакала. Через рік після одруження ми поїхали в гості до його батьків і його тато мені сказав коли ми були наодинці сказав : Чого ти мовчиш як партизан? Я сказала чоловікові про це, а він побіг привів свого тата, почав розборки і потім цілий вечір зі мною не розмовляв, а я плакала і пила Валеріанку. Після того як ми приїхали додому у нас була розмова і чоловік сказав, що не потерпить щоб я ображала його батьків. Я знову плакала. Як виявилось пізніше на той час я була вже вагітна і можливо це співпадіння а можливо і через переживання в мене була серйозна загроза переривання вагітності і мене положили на збереження в лікарню. В лікарні я заразилась вітрянкою і чоловік не переживав за дитину, а за те щоб у мене не було шрамів на обличчі від прищів. Я лікувалася вже вдома, була вся обсипана, з температурою, переживала за дитину, а чоловік залишив мене і поїхав в інше місто на 2 дні на зустріч випускників.
Дитину я народжувала тяжко, була слабка пологова діяльність, капали окситоцин, потім хотіли кесарити, але головка опустилась в прохід, дитину тягнули вакуумом. Після народження дитинка не кричала, а пищала тихенько. Мого синочка забрали в реанімацію, де він був тиждень, а потім перевели в дитячу патологію ще на тиждень. Весь цей час чоловік приходив надутий, майже не говорив до мене, підтримки моральної не було. Коли ми прийшли з лікарні додому, з нами місяць жила моя мама, допомагала, і весь цей місяць чоловік був як меч, а в мене з нервів напевно пропало молоко. Якось через 3 дні після лікарні при свекрусі я насварилась на чоловіка, знаю що винна, але не стрималася, то вона кричала до мене :істеричка, істеричка, ти істеричка. І після цього почались наші сварки, він ходив надутий, а я сварилась. А ще він мене попрікав що я погана хазяйка, що в мене неприбрано, неприготовано, я засранка і т.д і т.п.
Почались його походеньки вечорами. Майже кожен вечір він приходив пізно додому. Я сварилась, а він казав, що не хоче мене бачити, тому не йде додому. Потім я взнала, що він записував наші сварки на диктофон і давав слухати своїй сестрі і батькам. Вони всі вже були на мене злі, а я постійно плакала і сварилась на нього що не йде додому, до мене і до дитини. Навіть коли ми не були посварені я відчувала холод і байдужість до мене. Якось ми лежали з дитиною в лікарні, мені стало погано я втратила свідомість, а він прийшов і не спитався навіть як я себе почуваю, хоча я з ліжка навіть не могла встати. Все накопичувалися як сніжний ком. Якось при сварці я його назвала поганим словом, а він мене вдарив по лиці, не сильно, але було дуже образливо. А потім почалось, що він постійно хотів, щоб ми з дитиною їхали до батьків в село і були там подовше. Приїжджав раз в 2-3 тижні і ні разу не сказав, що скучив і щоб ми вже їхали додому. Дитина часто хворіла і одного разу ми попали в лікарню в райцентрі, де були в батьків. В палаті було дуже холодно 12-14 градусів, а він приїхав один раз, побув годину розвернувся і поїхав, навіть не сказав, що забере нас в місто. І таких випадків, коли я бачила що ми йому не потрібні було багато. Все і не згадаєш.
Статевих стосунків він зі мною хотів, це напевно єдине що його цікавило в мені, але з часом вже я не хотіла цього.
Можна писати ще багато, як йому зробили операцію і одного вечора я до нього приходжу в лікарню вагітна на 9-му місяці, а в нього сидять два колеги чоловіки і незаміжня когега-дівчина, в цій дівчині, раптом стало погано. Потім їх бачили разом в обідню перерву в торговому центрі. А через півроку після його звільнення я знайшла в телефоні смс і дзвінки до цієї дівчини. Я його запитала, але він казав, що в них просто дружба і все. І через це в нас була сварка. Я емоційна людина, можу на емоціях і не стримати себе, а він постійно гнівався і не розмовляв зі мною.
Ще хочу написати про гроші. Чоловік мені приносив 3000 і я наївно вірила в це, поки мені не потрібно було здавати декларацію про доходи на роботу, і він сказав, що не скаже яка в нього зарплата. Як виявилось потім зарплата в нього 12000-15000 грн. Я ж на собі економила, бо я в декреті, а чоловікові всього треба, бо він ходить на роботу.
Я поступила в декреті на другу вищу освіту, то він кричав на мене, що я дурне придумала, і навчання, і робота моя дурна і я ніхто.
А коли я йому казала щось за походеньки він казав, що я йому ніхто і він живе своїм життям, і якщо мені щось не подобається то він мене не тримає.
Минулого літа їздив сам до своїх родичів на весілля, бо в мене не було плаття, а він сказав що немає грошей і хай мені батьки куплять.
Були в нього просвітлення, і він казав давай жити нормально, я говорила давай, якщо ти будеш вчасно приходити з роботи і приносити зарплату, а він сміявся і казав що ти ніколи не побачиш моєї зарплати, маєш 3000 і радуйся. І квартиру яку я куплю ти також не побачиш.
Останньою краплею стала наступна ситуація. Я йому в сварці сказала ти турок, він підлетів і сильно вдарив мене по голові. Дитина заступилася і він дитину штовхнув ногою з дивана. Він був дуже сердитий. Я почала плакати, казати що ненавиджу його, а він кричав забирайся. Я зібрала речі і поїхала з дитиною до батьків. Ввечері він подзвонив сказав що приїде забере нас. І наступного дня звонила що забере нас. Я сказала ні і що подаю на розлучення. Більше він нічого не казав про примирення. Через місяць я подала на розлучення, ще через місяць нас розлучили. Спочатку мені було добре без нього, а зараз у мене сум і відчуття вини, що якби я на нього не сварилась, то у нас все би було добре і наш син ріс би з рідним татом. Я звонила до нього через кілька днів після розлучення, хотіла помиритись, але він сказав, що немає почуттів до мене і миритись не хоче. Мені зараз дуже тяжко і постійно хочу плакати. Мені здавалось, що я вже його не люблю, а відпустити не можу, і як уявляю його з іншою мені погано робиться. Може позвонити ще просити чи це нічого не дасть?
Вибачте за таку довгу і сумбурну розповідь. Виговорилася і мені стало легше.
pugachenok 17 липня 2017, 08:32
Извините,но вы сильно эмоциональная ... я так понимаю из мухи любите делать слона ... какому мужику понравится,когда его будут пилить постоянно ? Где женская мудрость,где уважение ...??В ссорах всегда виноваты обе стороны!! И не навязывайтесь ему больше...отпустите.
Smyle15 17 липня 2017, 09:13
Це мене зараз найбільше і мучить, що якби я з ним не сварилась, то все би було по іншому
kotymbosik 17 липня 2017, 09:31 1
Та нічого б не було би по-іншому!!! Вінвас НЕ ЛЮБИТЬ!!! НЕ ЛЮБИТЬ!!!!! скільки вам ще раз треба це повторити, щоб ви зрозуміли? Йому все рівно на вас і на сина!!!! Його все в вас бісилр просто! І якби мовчали теж би бісило- говорив, чого мовчиш постійно, терпиг.. Я бачу лиш що йому з вами секс подобався... І все..
Так що плюньте на його!!!! Викиньте з голови!!! Підійдіть до дзеркала, глянтте на себе заплакану!! Як думаєте син хоче вас бачити такою??? Йому боляче теж.. Не хочете думати про себе, подумайте про свою кровинку, свого сина!!!! Ви заради нього маєте стати щасливою і викреслити ублюдка(вибачте, по іншому не можу назвати) НАЗАВЖДИ!!! Тим паче що вдарив дитинк-таке взагалі не прощається і не забувається !!! Щастя вам! І все у вас буде добре!
Smyle15 17 липня 2017, 09:33
Дякую
Maryhanchik 17 липня 2017, 08:33 4
Жертва во всей красе
sineglaska 17 липня 2017, 09:44
Коротко и ясно
IuliiaD 17 липня 2017, 08:35
Попейте таблеточек типо адаптол, займитесь собой, выходите на работу. Вы будите счастливы 100%, переживите / перешагните эту чёрную полосу . Было бы хорошо посетить психотерапевта( лично или онлайн), чтоь не повторить такой сценарий жертвы повторно.
Smyle15 17 липня 2017, 09:28
Дякую
Evgenia 17 липня 2017, 08:43
У вас комплекс юертвы, избавляйтесь от него
Iriska2290 17 липня 2017, 08:54 4
Как Вы думаете, кто изначально виноват?
женщины, солнышки, я вас иногда просто не понимаю！ зачем покупать красивые туфли на два размера меньше, пытаться в них втиснуться, а потом плакаться,что они до крови натерли?
Нет, он не поменяется, и уж тем более ради Вас. Нет, он будет бить Вас и ребенка дальше. И нет, он не будет впрягаться в семью. И да, вы ему нахрен не нужны.
А хотите еще добавочки? Вам просто в кайф быть жертвой. чтоб с дер...м смешивали и насмехались.
Перестаньте винить кого-то, подберите сопли и начните в конце концов себя любить и уважать. Хотябы пожалейте ребенка
Solnuschko 17 липня 2017, 14:07 1
И даже самой задней мыслью не думайте больше звонить ему, чтобы помириться. Своими звонками Вы только тешите его самолюбие. Не надо, пусть он почувствует безразличие, ненужность.
Правильно сделали, что развелись, Ваш ребенок не должен видеть такую модель семьи. У Вас обязательно будет любящий муж и папа, даже не сомневайтесь! А жизнь каждому даст по заслугам.
Smyle15 17 липня 2017, 14:17
Дякую!
rimma_ 17 липня 2017, 08:56 1
Вы поступили однозначно правильно; может не сразу это стает понятно, но со временем, когда реабилитируетесь и избавитесь комплексов нажитых по его вине- ваша жизнь забьет ключем и никакие угрызения совести не будут мучать. Если все описаннное вами- правда, то все равно вы бы расстались, это не жизнь. Да, ни одна семья не идеальна и везде есть проблемы... но если поднимает руку и уже не раз, то жить в аду ни одна женщина не заслуживает, тем более вы мать его ребёнка. Не ценит- до свидания.
Выше нос и скорейшего избавления от тени прошлого)))
Viksya 17 липня 2017, 09:02 5
Солнышко мое, забудьте о нем, как о страшном сне. Он Вам подарил ребенка и все! Больше ничего хорошего он не сделал....Вы его очень любили, любили за двоих, но это путь не вечный. Пришло то время, когда об Вас явно вытерли ноги....
Уйдите достойно, не оборачиваясь, станьте счастливой, у Вас ещё все впереди. Найдется тот мужчина, который окутает Вас такой любовью и заботой, что Вы поймёте - что и не жили вовсе!!!!
Молитесь, просите Бога дать Вам руководство, найдите себе цель, любимое занятие и не оборачивайтесь назад, там только боль унижение и безразличие. Очень жаль, что лучшие годы молодой девушки Вы подарили этому тирану и насильнику!
Уверенна, совсем скоро у Вас будет новая яркая и счастливая жизнь!
Smyle15 17 липня 2017, 09:15
Дякую вам дуже!
Landish 17 липня 2017, 09:03
Почему у вас сегодняшняя дата регистрации????
Smyle15 17 липня 2017, 10:43 1
Я вперше тут пишу, ваше право мені не вірити, але я пишу правду
Milenka21 17 липня 2017, 10:58 2
Автор, забейте...)
rimma_ 17 липня 2017, 12:07 5
Это преступление что ли? Если человек захотел выговориться анонимно
Tanyushka 17 липня 2017, 09:03 4
Автор, извините за грубость, но он вас не любил, не любит, и не будет любить. Зачем выходить замуж за человека, который к вам ничего не испытывает? А в браке это вообще трэш полный, ребенка ногой толкнул, а вы еще и скучаете. За ребенка нужно было сразу в морду сковородой, а не мямлить. Бедный малыш!!!!!
Obsidian 18 липня 2017, 09:54 1
Ужас! Он что псих?
Tanyushka 18 липня 2017, 10:17
Она ему мешала играть в танчики, отвлекала вопросами и игрушками. Из-за нее он проиграл, разозлился и толкнул ее головой в стену. Я когда вернулась, думала в состоянии аффекта убью его чугунной сковородой. Это впервые, когда я прибегла к насилию. После этого случая мы развелись, потом оказалось еще изменял с подругой, но не суть. Сейчас дочь папой называет не родного по крови, но такого любимого человека
Obsidian 18 липня 2017, 12:36 2
Вот это нормальная реакция здоровой женщины
yanina24 17 липня 2017, 09:08 1
Фу,противно читать...
Конечно,миритесь,а как еще? Пусть вас сделает инвалидом,а ребенку психику сломает-вот оно,счастье!
Нет у меня сочуствия к таким,как вы,только негатив.
Mama_VR 18 липня 2017, 10:35
+++++ под каждым словом!
Pon4ik 17 липня 2017, 09:08
Поздравляю с освобождением.
у вас серьезные психологические проблемы, зарегистрируйтесь на сайтах, где консультируют психологи, вам нужна проф помощь, в первую очередь ради ребенка, не калечьте ему жизнь.
П.с. Ногой с дивана? Убила бы, аж страшно стало на счет тюрьмы(
cehmaistrewa 17 липня 2017, 09:08
Вы изначально фактически женили на себе человека, который сам откровенно признался в том что не имеет к Вам чувств... Теперь, спустя года и мучения вы оба имеете шанс наконец быть счастливыми людьми, но Вам опять хочется унизится и вернуть человека который вас никогда не любил...
Marietta 17 липня 2017, 09:10 1
Из вашего рассказа я поняла только одно, вы постоянно плакали. Нужна ли вам такая жизнь дальше?
Smyle15 17 липня 2017, 09:26
І повертатись в цю обстановку не хочу, і мучить відчуття вини, що могла вести себе по іншому, а не пилити як тут пишуть
bonita 17 липня 2017, 09:13 9
Но между всем этим говном, вы с ним мирились и за ним скучаете. Бабы дуры, сходитесь с ним. Нормального мужика вам не потянуть видать, вам нужны слезы и боль. Жертва и это ваш смысл жизни.
Anjuta91 17 липня 2017, 09:15 2
Да.... выж з знали что не любить. И свадьба не праздник был для вас. Не мучайтесь. Если не любит то и не полюбит. Живите для себя и ребёнка. А жизнь покажет, может есть мужчина который ищет именно такую как вы.
MaryMe 17 липня 2017, 09:21
Плакальщица и пила, рыдает и пилит. Не забудьте про алименты!!!
Smyle15 17 липня 2017, 09:24
Так, ви праві на 100%. Тепер розумію що не потрібно було сваритись, а пробувати по доброму домовлятись. Але вже напевно нічого не повернеш.
Nataly_lev 17 липня 2017, 09:46 4
Забудьте об этом страшном человеке, он Вам жизнь сломал, а Вы сразу и не поняли. Это не Вы пила, это он из Вас сделал психичку и неврастеничку. Ищите другог мужчину. На 3000 грн Вы и сами с ребенком проживете без этого хамла. И поверьте, с другим мужчиной Вы станете умиротворенной и придете в душевное равновесие. Ваши слезы и истерики- это не причина поведения Вашего мужа, а следствие. Он искалечил душу Вам и Вашему ребенку. Вот увидите, как только у Вас появится другой мужчина, это чучело начнет снова за Вами ухлестывать. Ему необходимо пить чью-то кровь, мотать нервы. Обязателно подайте на аллименты. И держитесь подальше от этого нелюдя. Вашему ребенку нужна здоровая мать.
Smyle15 17 липня 2017, 09:48
Дякую
Rainbow 17 липня 2017, 09:33 1
Вам нравятся унижения?
Irina_Irina 17 липня 2017, 09:36 1
Судя по теме то да((
Smyle15 17 липня 2017, 09:37
Хотіла зберегти сім'ю, тому терпіла
Irina_Irina 17 липня 2017, 09:41 5
Какую семью??? Семьи у вас не было по факту. Вы нужны были ему только для секса, о чем он вам открыто сказал.
Ka_mi_la 17 липня 2017, 09:46 4
дзвонити просити ще?ви нормальна? людина вас терпіла стільки років,радий що ви нарешті пішли і ви ще хочете з ним бути?майте якусь гордість і повагу до себе.в вас є син.не давайте йому прикладу,що об жінок можна ноги витирати!!почніть нове життя і перестаньте нарешті плакати!
NATKA78 17 липня 2017, 10:05 2
Автор извините, а у вас с головой все в порядке????
7 лет терпеть одни унижения и жить с человеком, который не любит ни вас, ни своего ребенка. Это жесть. Вы наверное мазохистка
Tanyushka 17 липня 2017, 13:07 4
автор, вам все повторяют: какую семью? Сами для себя придумали, сами поверили. У вас напрочь отсутствует самоуважение?
Коментар видалено
NATKA78 17 липня 2017, 14:09 2
Tanyushka 100%...семьей у автора даже и не пахло
Irina_Irina 17 липня 2017, 10:15 2
Автор, вам надо серьезно поработать с самооценкой, желательно с помощью специалиста.Потому что сейчас вы мне напоминаете собачку, которую бьет хозяин, а она ему руки лижет((( Человек вас ни во что не ставит, открыто говорит, что вас не любит, бьет вас на глазах сына (!!!) сына пихает ногой, не дает зарплату, открыто говорит, что вы ему никто и вы хотите с ним быть??? Если не проработаете самооценку, все последующие мужчины будут такими же как ваш первый.
Smyle15 17 липня 2017, 10:31
Дякую), дуже рада що створила цю тему, стало трохи ясніше в думках, а то я вже збиралась знову дзвонити і просити зійтися
lavandim 17 липня 2017, 13:07
Вы же сами были инициатором развода. Так зачем же звонить? Пугать разводом можно только любящего тебя мужа. И то, вопрос, стоит ли. Странные отношения у вас. Ну пусть любви к Вам нет, но к ребенку должны были быть чувства. И у Вас думаю не любовь это. Когда человека любят, принимают таким как есть. А ,Вы, понадеялись, стерпится - слюбится, и что будет у Вас семья как у всех. И сейчас, оставшись без семьи, Вам ее недостает. Но не такой она должна быть.
Kosmonatka 17 липня 2017, 13:10 1
це стокгольский синдром. Вона жертва і себе ж вважає винною. Це не норма. Норма - ненавидіти його і не підпускати до своєї сім'ї, і до дитини теж. Він виростить із сина такого ж придурка чокнутого, не допустіть!