Всім привіт. Пишу щоб виговоритися і послухати ваші поради. З чоловіком прожили майже 7 років. Є дитина 5 років.
Коли ми зустрічалися, він ніколи мені не говорив що любить мене і я не відчувала його любові. Але я його дуже любила і мене дуже мучила його байдужість. Особливо образливо було коли я сказала що люблю його, а у відповідь не почула нічого. Розплакалась, а він сказав, що не може себе примусити любити. Після цього хотіла розійтись, але він плакав і я не наважилась. Прозустрічавшись майже рік, я йому сказала: давай або одружуватись або розходитись, щоб не тратити час один одного. І ми одружилися. Пам'ятаю на весіллі в загсі я дуже плакала. Через рік після одруження ми поїхали в гості до його батьків і його тато мені сказав коли ми були наодинці сказав : Чого ти мовчиш як партизан? Я сказала чоловікові про це, а він побіг привів свого тата, почав розборки і потім цілий вечір зі мною не розмовляв, а я плакала і пила Валеріанку. Після того як ми приїхали додому у нас була розмова і чоловік сказав, що не потерпить щоб я ображала його батьків. Я знову плакала. Як виявилось пізніше на той час я була вже вагітна і можливо це співпадіння а можливо і через переживання в мене була серйозна загроза переривання вагітності і мене положили на збереження в лікарню. В лікарні я заразилась вітрянкою і чоловік не переживав за дитину, а за те щоб у мене не було шрамів на обличчі від прищів. Я лікувалася вже вдома, була вся обсипана, з температурою, переживала за дитину, а чоловік залишив мене і поїхав в інше місто на 2 дні на зустріч випускників.
Дитину я народжувала тяжко, була слабка пологова діяльність, капали окситоцин, потім хотіли кесарити, але головка опустилась в прохід, дитину тягнули вакуумом. Після народження дитинка не кричала, а пищала тихенько. Мого синочка забрали в реанімацію, де він був тиждень, а потім перевели в дитячу патологію ще на тиждень. Весь цей час чоловік приходив надутий, майже не говорив до мене, підтримки моральної не було. Коли ми прийшли з лікарні додому, з нами місяць жила моя мама, допомагала, і весь цей місяць чоловік був як меч, а в мене з нервів напевно пропало молоко. Якось через 3 дні після лікарні при свекрусі я насварилась на чоловіка, знаю що винна, але не стрималася, то вона кричала до мене :істеричка, істеричка, ти істеричка. І після цього почались наші сварки, він ходив надутий, а я сварилась. А ще він мене попрікав що я погана хазяйка, що в мене неприбрано, неприготовано, я засранка і т.д і т.п.
Почались його походеньки вечорами. Майже кожен вечір він приходив пізно додому. Я сварилась, а він казав, що не хоче мене бачити, тому не йде додому. Потім я взнала, що він записував наші сварки на диктофон і давав слухати своїй сестрі і батькам. Вони всі вже були на мене злі, а я постійно плакала і сварилась на нього що не йде додому, до мене і до дитини. Навіть коли ми не були посварені я відчувала холод і байдужість до мене. Якось ми лежали з дитиною в лікарні, мені стало погано я втратила свідомість, а він прийшов і не спитався навіть як я себе почуваю, хоча я з ліжка навіть не могла встати. Все накопичувалися як сніжний ком. Якось при сварці я його назвала поганим словом, а він мене вдарив по лиці, не сильно, але було дуже образливо. А потім почалось, що він постійно хотів, щоб ми з дитиною їхали до батьків в село і були там подовше. Приїжджав раз в 2-3 тижні і ні разу не сказав, що скучив і щоб ми вже їхали додому. Дитина часто хворіла і одного разу ми попали в лікарню в райцентрі, де були в батьків. В палаті було дуже холодно 12-14 градусів, а він приїхав один раз, побув годину розвернувся і поїхав, навіть не сказав, що забере нас в місто. І таких випадків, коли я бачила що ми йому не потрібні було багато. Все і не згадаєш.
Статевих стосунків він зі мною хотів, це напевно єдине що його цікавило в мені, але з часом вже я не хотіла цього.
Можна писати ще багато, як йому зробили операцію і одного вечора я до нього приходжу в лікарню вагітна на 9-му місяці, а в нього сидять два колеги чоловіки і незаміжня когега-дівчина, в цій дівчині, раптом стало погано. Потім їх бачили разом в обідню перерву в торговому центрі. А через півроку після його звільнення я знайшла в телефоні смс і дзвінки до цієї дівчини. Я його запитала, але він казав, що в них просто дружба і все. І через це в нас була сварка. Я емоційна людина, можу на емоціях і не стримати себе, а він постійно гнівався і не розмовляв зі мною.
Ще хочу написати про гроші. Чоловік мені приносив 3000 і я наївно вірила в це, поки мені не потрібно було здавати декларацію про доходи на роботу, і він сказав, що не скаже яка в нього зарплата. Як виявилось потім зарплата в нього 12000-15000 грн. Я ж на собі економила, бо я в декреті, а чоловікові всього треба, бо він ходить на роботу.
Я поступила в декреті на другу вищу освіту, то він кричав на мене, що я дурне придумала, і навчання, і робота моя дурна і я ніхто.
А коли я йому казала щось за походеньки він казав, що я йому ніхто і він живе своїм життям, і якщо мені щось не подобається то він мене не тримає.
Минулого літа їздив сам до своїх родичів на весілля, бо в мене не було плаття, а він сказав що немає грошей і хай мені батьки куплять.
Були в нього просвітлення, і він казав давай жити нормально, я говорила давай, якщо ти будеш вчасно приходити з роботи і приносити зарплату, а він сміявся і казав що ти ніколи не побачиш моєї зарплати, маєш 3000 і радуйся. І квартиру яку я куплю ти також не побачиш.
Останньою краплею стала наступна ситуація. Я йому в сварці сказала ти турок, він підлетів і сильно вдарив мене по голові. Дитина заступилася і він дитину штовхнув ногою з дивана. Він був дуже сердитий. Я почала плакати, казати що ненавиджу його, а він кричав забирайся. Я зібрала речі і поїхала з дитиною до батьків. Ввечері він подзвонив сказав що приїде забере нас. І наступного дня звонила що забере нас. Я сказала ні і що подаю на розлучення. Більше він нічого не казав про примирення. Через місяць я подала на розлучення, ще через місяць нас розлучили. Спочатку мені було добре без нього, а зараз у мене сум і відчуття вини, що якби я на нього не сварилась, то у нас все би було добре і наш син ріс би з рідним татом. Я звонила до нього через кілька днів після розлучення, хотіла помиритись, але він сказав, що немає почуттів до мене і миритись не хоче. Мені зараз дуже тяжко і постійно хочу плакати. Мені здавалось, що я вже його не люблю, а відпустити не можу, і як уявляю його з іншою мені погано робиться. Може позвонити ще просити чи це нічого не дасть?
Вибачте за таку довгу і сумбурну розповідь. Виговорилася і мені стало легше.
Vredina85 17 липня 2017, 07:42
Если чесно прочитала все,но ничего не поняла,ваш муж по национальности турок?
Mama_VR 18 липня 2017, 09:31 1
Господи!! Девочки, ну почему ВЫ ПОЗВОЛЯЕТЕ издеваться над собой- и в моральном и в физическом плане?? Почему, если Вас не хотят, не любят, и детей от Вас не ХОТЯТ!! Вы угождаете таким "мужчинам"?? Зачем?? Почему Вы себя - в первую очередь не уважаете?? Хотя, если сама себя НЕ ЛЮБИШЬ- то какое отношение Мужчины рядом должно быть к такой Девушке? Зачем Вы вешаетесь на таких Мужчин? Ребёнка совсем не жалко- ни капельки!!! Что он видит в такой"СЕМЬЕ"?? Каким он пойдёт дальше по жизни? если у него не любовь и не уважение с рождения между родителями!
Прочитала весь пост до конца- и я в ужасе, просто в ужасе- не смогла сдержаться, что бы не написать коммент...
Я третий раз удачно замужем, муж моложе на 9 лет, умница, кибернетик, у нас один единственный общий ребёнок, в котором Супруг души не чает, благодарит меня каждый день за Сына! Я даже не представляю как может быть по другому.
Автор, простите- зачем быть половой тряпкой?
Зачем, что бы Ваш ребёнок это видел?
Бегите - не оглядываясь!
Найдите работу- займитесь чем то! Постирайте, погладьте, сделайте ремонт- самостоятельно, займите себя хоть чем то, отвлекитесь Вы от своего бывшего!
Всех Вам Земных Благ!
bryunetka_ 18 липня 2017, 09:45
Вы в своем уме? Он унизил вас и ребенка.Ему и без вас хорошо живется.смиритесь и найдите достойного мужчину.Как?КАк? можно думать о примирении если вы жили во лжи упреках и безразличен он по отношению к вам и своему же ребенку...Я с вашего поста поняла что ему ребенок как ком в горле.Ни одной строки что он с ним игрался гулял или что-то подобное что можно было прочесть зацепившись что он все таки дорожит семьей.... .Я бы не потерпела такого отношения.И даже замахнувшись на меня он получил бы свой лайк сковородкой по голове.Но вам решать...если он от вас просто так легко отказался и не просто звонил бы а приезжал......короче даже слов нет....что там любить...полюбите лучше себя и будьте счастливы.
CandyNut 18 липня 2017, 10:36 1
Согласна с мнениями выше, вы сами виноваты. Правильно, что развелись. И не вздумайте больше звонить ему и мириться!!! Это унижение. Вы найдёте ещё свою любовь. Старайтесь с ним вообще не общаться и не видеться, тем более, что из поста ясно, что ребенок ему не нужен. Выбросьте все, что связано с ним. И не пересматривайте фото совместные, спрячьте их подальше до совершеннолетия ребенка.
Nika_Polska 17 липня 2017, 07:44 3
забыть забить и жить дальше. Зачем мужчина который бьет, гуляет и деньги зажимает?
Можно конечно было ещё в самом начале отношений все построить по другому, но раз сращу не смогли, то потом уже все
MalinaYa 17 липня 2017, 19:08 3
Нельзя жить с человеком который Вас не любит!!!
Smyle15 17 липня 2017, 19:42
Ви праві, тепер і я це розумію
MalinaYa 17 липня 2017, 19:58 1
Любящий человек все поймет, поможет, простит... и только на этом строится семья, на любви и взаимопонимании, а без этого будут только скандалы и разногласия...
Mimih 17 липня 2017, 07:47
у вас ще думаю по привичцi тягне до нього, не потрiбен вiн вам, ви ще молода - шукайте свое щастя!!!розiйшлися ви би всеодно сюдячи з того що тут розповiли, якщо вам тяжко морально покушайте психолога чи з батьками говорiте з часлм все погане забудеться
Smyle15 17 липня 2017, 07:49
Дякую, за підтримку, так, напевно звичка, ось пишу і плачу(((
Conny 17 липня 2017, 10:01 5
Вот полностью согласна, вредная привычка. Держитесь и радуйтесь, что всю жизнь не провели с этим козлом, все будет хорошо, у вас есть для кого жить. Все разговоры, что надо было королем ему себя чувствовать -то такое, он и так себя так с вами вел, он король, а вы девка дворовая, что хочу, то и делаю с ней. Вам жизнь вашей свекрови нравится, хотите быть такой? Чтобы об тебя ноги вытирали всю жизнь? Он по другому не сможет ввести себя с семьей-так воспитали. Живите дальше, сейчас просто надо подождать, когда грусть уйдет. В отношениях всегда виноваты оба, не надо его идеализировать и делать из себя жертву, ничего нельзя переиграть, всегда тоже результат будет (
Smyle15 17 липня 2017, 10:02
Дякую
Milenka21 17 липня 2017, 07:49 5
Автор, не стоит вам его знать и видеть!
Счастья вам и ребёнку!
Держитесь!
Smyle15 17 липня 2017, 07:52
Дякую, стараюся триматись, але як згадую про нього постійно плачу, я його дуже любила, а потім через його байдужість думала що ненавиджу, а зараз сумую без нього, постійно думаю де він і з ким
Elluna 17 липня 2017, 08:18 4
Какая разница где? Ну трахеи себе бабка какую-то, Вам то что от этого? Фу, потом к себе этот общественный сортир пропускать еще? Фууу. Трахается и гуляет, гуляет и трахается
Elluna 17 липня 2017, 08:19 4
Вот именно так и живет. Надо Вам еще такого низкого человека?
Julian86 17 липня 2017, 07:55 4
За кем скучать? За человеком который бил Вас? Это не человек( я знаю о чем пишу) Вы когда еще раз захотите к нему вернутся вспоминайте глаза Вашего ребенка когла муж Вас бил на глазах у ребенка, вспоминайте страх в глазах своего сына. Да и за чем то скучать тоже не вариант ибо не было за чем.... из того что Вы написали вывод один любовь в семье была только увы с Вашей стороны.
Smyle15 17 липня 2017, 07:57
Дякую за підтримку
jeinni 17 липня 2017, 08:03 12
Обижал, изменял, бил, ещё и ребёнка ногой отшвырнул, а вы ему хотите позвонить что б помириться??? Вы не мазохист часом?
Julian86 17 липня 2017, 09:02 1
Ну или укропом :)
Anuta7777 17 липня 2017, 09:38
Автор, между вами может происходить что угодно, но когда в этом участвуют дети-это капец((( Если бы мой муж позволил что то подобное в отношении ребёнка был бы исцарапан в кровь!!!
А то что сын вас защищает, это круто. Надеюсь он вырастет мужчиной в отличии от его отца!!
Irochka_Plombirochka 17 липня 2017, 09:51
++++100,я только от прочитанного вскипела.Мой муж хоть и кишкомот порядочный,но четко уяснил,что я за себя и детей постоять сумею(были ситуации.тогда выручать приходилось его,а за детей я любого порву на куски зубами!!!!).
Oksana_Kot 17 липня 2017, 08:06 8
Вот читаю реально истории одна хуже другой...
Вы реальный человек? Тогда зачем вам это? Вы мазохист?
Он вам ещё до свадьбы дал четко понять, что вас НЕ ЛЮБИТ!!! Как вам ещё это объяснить? Хотите опять унизиться и просить прощения? Ну-ну, в следующий раз он ребенка не с дивана скинет, а ещё что-нибудь вычудит, вас себя не жалко, а сын при чем?
Забудьте все как страшный сон и найдите того, кто полюбит вас!
Viki16 17 липня 2017, 08:53
++++
IrinaSnejKa 17 липня 2017, 08:09 6
Он никогда не любил ни вас,ни ребенка, изначально не было смысла в этих отношениях, правильно сделали, что развелись, иначе бы маялись всю жизнь. Теперь просто отпустите его, с ним счастья не будет ни у кого из вас.
MasIn 17 липня 2017, 08:09 8
Поверьте, даже если б вы молчали, слушались и не истерили ему б все равно все было не так. Он вас не любил. Плюньте. Имейте гордость. Вы найдете домтойного человека. И в вас сейчас говорит не любовь, нельзя любить такого му...ка. вам возможно страшно остаться одной. Вы хотите что б ваш сын вырос таким же?
Smyle15 17 липня 2017, 08:12
Дякую, інколи я теж так думаю, що якби я навіть мовчала, то він все одно так само би відносився.
doctorNatik 17 липня 2017, 08:12 9
Толкнул ребёнка ногой с дивана и Вы скучаете за ним ? Если Вам очень нравится , когда Вас лупарят, запишитесь на бокс и ходите
Inessa_vis 17 липня 2017, 08:15 2
Это привычка. Лучше быть одной, чем с кем попало. Расправте плечи, улыбнитесь, приведите в порядок себя и мысли, оглянитесь вокруг. Может рядом есть хороший друг мужского пола, который не ровно дышит к вам. А вы все в старых сетях бьетесь как рыба.
tanya1106 17 липня 2017, 23:40
++++++
Elluna 17 липня 2017, 08:15 10
ОН ВАС НЕ ЛЮБИТ! НЕ ЛЮБИТ!!!
Этого не достаточно? Зачем звонить? Вы себя, извиняюсь, вообще ни во что не ставите? На помойке нашли? Или думаете, что звонками Вы якобы сним4те с себя ответственность с развода "сделала что могла, А он не хочет"? Нахер Вам это всралось? И он в том числе. Человек холоднее к Вам, и если раньше был просто равнодушен, то сейчас еще и ненавидит за то, что столько времени и Вы и он тратили на то, что изначально не имело жизни и смысла. И ребенок ему Ваш не нужен.
Перестанет даже думать звонить. Нет у Вас мужа и по сути никогда и не было.
Живите дальше, но только уже счастливо
Smyle15 17 липня 2017, 08:17
Дякую
Vikkka 17 липня 2017, 10:25 1
Девушка выше грубо написала, но правильно. Каждый раз когда захочется позвонить перечитайте эти слова! Наши истории с Вами похожи и я Вас понимаю как никто. Вам пррсто скучно в селе. Займите себя и будет легче. НАЗАД ДОРОГИ НЕТ!!!!
margokrism 17 липня 2017, 23:10
Элуна правду написала..... темболее как может возникнуть желание звонить, если он не согласен мириться..... УЖАС
liliya333 17 липня 2017, 08:16
Вы мазохистка? Полюбите себя и позвольте полюбить Вас достойному человеку. Я желаю Вам счастья!
Smyle15 17 липня 2017, 08:18
Дякую
Likashot 17 липня 2017, 08:20 3
Автор, нормальної сім'ї не буде. Та майте трохи гордості якоїсь. Вас відкоитим текстом " посилають', Розлучилися- все забудьте, такого чоловіка, навіть згадувати немає за що. Елементарне- він навіьь Вас не поважає, яе маму своєї дитини. Але, я не йшла б заміж за людину, яка мене не любить. (
Sanechka 17 липня 2017, 14:56
++++, не любит, не уважает, не обеспечивает, не любит ребенка - зачем такой мужчина? Вы найдете хорошего человека, это не ваш, забудьте его.
Smyle15 17 липня 2017, 15:45
Дякую
Happy 17 липня 2017, 08:23 4
Найгірше те, що протягом того часу, що Ви були з ним, він Вас дуже пригнічував і принижував, опускав низько, а Ви у це повірили, повірили, що не достойні кращого відношення і любові. Любіть себе і поважайте, і не дозволяйте до себе нікому в житті так відноситися. Має бути у Вас лише зараз одне відчуття провини, і лише по відношенню до себе. І нехай воно дасть Вам сил і наснаги піднятись вище, розцвісти і притягнути до себе справжнього, рідного до душі чоловіка, який стане для сина справжнім татом, а для Вас опорою, з яким у великій любові і щасті проживете до кінця життя.
Conny 17 липня 2017, 10:06
Согласна полностью
Smyle15 17 липня 2017, 10:08
Дякую, так, я сама повірила, що це повністю моя вина, що він не може зі мною жити
Shtangencirkul 17 липня 2017, 08:24 2
Автор, наведите порядок в своей голове. Вам ребенка нужно ставить на ноги, а не в болоте этом грузнуть.
Marianna_ 17 липня 2017, 08:28 2
Я в шоці,я б на нього ще патруль викликала,за дитину. Хай би його пнули.
Hungry_GalMary 17 липня 2017, 08:30 19
Несчастные люди. Столько лет просрали.
Да живите и радуйтесь, жизнь началась!
Smyle15 17 липня 2017, 10:14
Так, ви праві, всі ці роки думала що ось-ось він зрозуміє що ми з дитиною йому потрібні. Якщо чесно я не вірила, що ми розлучимося, думала, що він буде миритися, а він навіть нічого не казав про примирення.
karina2907 17 липня 2017, 16:56 3
Он этого ждал !! Развода в смысле!
vinogradinka 17 липня 2017, 08:31
Автор,я вас розумію,бо прожила в такій ситуаціі 10 років і маю 2прекрасних діток.Читаю Ваші слова,а ніби написані мною.Я зробила висновок,що так жити не потрібно,бо буде ще гірше,переплакала і все минулось,бо як згадаю це все то аж мурашки по шкірі.Зараз плануємо роз“їхатись,щоб жити окремо.
Тримайтеся,пройде час і все мине,буде лише краще....
Smyle15 17 липня 2017, 09:31
Дякую
Molka 17 липня 2017, 08:32
Первая моя мысль после прочитанного, ВЫ МАЗОХИСТКА?Как можно сколько времени это терпеть,где ваша гордость?Да будет тяжело,больно.Но вы же не одна,у вас есть семя,которая вас всегда поддержит,в конце концов у вас есть сын.Воспитайте его достойным человеком,займитесь ребенком,приведите себя в порядок.Найдите работу,но не звоните,не думайте,сделайте все что бы забыть и будьте счастливы на зло ему.Пусть у Вас все будет хорошо!!!
Smyle15 17 липня 2017, 09:29
Дякую
Tanyakids 17 липня 2017, 09:31
Molka и я так подумала про автора, еще и жалеет, хочет вернуться назад. Автор, да успокойтесь вы, нафиг он вам нужен? Воспитайте из сына достойного мужчину, а там глядишь, и себе найдёте.