Головний клуб, стор 1995

Сьогодні про мою впевненість в собі.))

Багатьом здається, що я впевнена в собі, іншим- що самовпевнена, третім, що і те і інше з префіксом "надто". Але це насправді не так.))

Це якесь таке відчуття, що з'являється і зникає спонтанно.

От є ця впевненість і тут же бац - і пропала.

Тре шукати собі роботу, а я десь мальоха підрозгубила впевненість в собі, надто багато віддала часу громадським питанням і забула про себе.((

А роботи цієї громадської попереду ще чимало і я не даю пустих обіцянок, що обіцяла- маю виконати, хоча б спробувати.

…

…

…

…

Ирина с мужем жили обычной жизнью. Работали. Она — в школе, он — на каком-то предприятии. На свет появилась дочь. Когда девочке было четыре года, решили, что пора бы и второго родить. Через несколько месяцев Ирина забеременела. Очень обрадовалась. Муж тоже. И бабушки с дедушками.

Носила не то, чтобы очень легко, но вполне терпимо. Вспоминает, что любили вечерами собраться семьей вокруг ее живота и слушать, что там делает внутри их вторая девочка. Они уже знали, что это именно девочка — Марина. Старшая дочка что-то говорила «в пупок», потом прикладывала ухо и смеялась, когда малышка пиналась в ответ.

…