Як ми сім'ю відбудували)

Доброго дня, дівчата! На клумбі давно, а познайомитися так і не вдалося). Буду виправлятися)). Мене звати Ліля. Я жителька прекрасного міста Львів і мама маленької дівчинки Софії.

Часто читаю історії дівчат, які опиняються в безвиході у стосунках з чоловіком, коли здається, що єдиний вихід - розлучення. Хочу розказати Вам свою історію.

 

В 20 вийшла заміж, будучи знайомою дуже поверхнево з майбутнім чоловіком, лише місяць часу. І почалось... таке ж пекло, як у багатьох дівчат зараз. Біда була в тому, що я ще й завагітніла через 1,5 місяці після весілля. Всю вагітність згадую як страшний сон: дика залежність, сльози без кінця і чоловік, який гуляє з друзями, а я чекаю дома. Народилася дочка, нічого не змінилося. Не могла терпіти, далі плакала, думала про розлучення. Врятувала ситуацію свекруха. Вона навчила, як вернути чоловіка в сімю. Я пішла на навчання на вечірню зміну, а вона щодня по 4 години сиділа з дитиною. Це змусило мене при виході в люди привести себе в порядок, зробити зачіску, знову почати красиво одягатися. У моєму житті почало щось відбуватися окрім сліз і памперсів. Чоловікові такі переміни стали цікавими. Все частіше я приїжджала з пар, а він не гуляв з друзями, а чекав дома. Іноді ми вечеряли разом, а іноді (за порадою свекрухи) я казала, що у мене був дуже насичений день, не маю сил ні на що і йшла спати до донечки. Тоді наступного вечора він чекав уже з нетерпінням.

Так минуло 3 місяці і свекруха сказала, що тепер в один з вихідних вона залишатиметься з дочкою від 12 години дня і до самого вечора і вкладатиме спати, а я в цей час маю завойовувати чоловіка. Я приходила до нього в кімнату і пропонувала кудись поїхати, він відмовлявся. У відповідь на це я мило посміхалася і казала, що зайду собі іншу компанію і без подальших попереджень їхала з дому на весь день (ми в той час жили за містом). Перші два рази реакції не було. На третій раз він подзвонив злий злющий і спитав де я шляюся. На четвертий раз - приїхав перевірити, чи я справді в театрі з подругою. А після цього почав складати компанію і навіть сам пропонувати часопроведення. Так ми наладили наші стосунки, я перестала бути залежною, у мене появилися якісь життєві інтереси, я повернулася до старих хоббі і знайшла нові, а головне - я знову стала цікавою своєму чоловікові))

На той час нашій дочці був 1,4 роки і чоловік з нею зовсім не займався. Тому наступним етапом є зближення його з дочкою. Для цього за моєю ініціативою ми переїхали жити оккремо від батьків, я знайшла роботу на дому з вільним графіком (ми змогли дозволити собі зйомну квартиру). Я навчила донечку дуже любити тата, називаи його не інакше, як "татко", ми для нього малюємо, з віку 1,6 вчимо віршики, які я сама пишу про нашого тата, носимо йому на вихідних сніданок в ліжко, який ми готували разом. І...татове серце тає. Вони починають по трошки бавитися разом. І це моє найбільше досягнення.)))

А поміж цим усім було море образ, ріки сліз в подушку і безсонних ночей, жахливого настрою, про що мій чоловік ніколи не дізнається, бо я збирала всю силу волі в кулак і він бачив лише посмішку.

Розумію, що мені не вдалося б зробите це диво в масштабах мого маленького всесвіту, якби не допомога інших людей, які няньчили мою малечу, поки я няньчила чоловіка. Також розумію, що не всі мають змогу залишити з кимось малюка. Але сподіваюся, що для тих, хто має, це історія буде повчальною))) Основною моєю проблемою було те, що я просто розчинилася в своєму коханому і стала йому не цікавою.

П.С. Це мій перший запис в клубі не судіть строго і навчіть сховати текст під кат)

66 коментарів

  • NathaliaYa 13 грудня 2015, 13:53

    Привіт Ліля, ласкаво просимо))) Ви молодець і велика трудяга)))
    Нажміть кнопку "Редагувати2 і після абзацу першого виберіть значок, розрив сторінки.

  • White_twinkle 13 грудня 2015, 14:56

    Все виправила. Дякую!)

  • Mrinskaya_Mariia 13 грудня 2015, 13:53

    Молодчина свекруха!мудро поступила!!!и вы.умничка огромное!!!правда ведь что семья это постоянная работа! Желаю вам в дальнейшем только счастья и взаимопонимания!

  • Maryhanchik 14 грудня 2015, 09:18

    Свекровь молодец!!! Поддержу

  • Ольга 14 грудня 2015, 09:32

    Присоединяюсь к вашему мнению!

  • Олеся Александровна Малиновск... 4 січня 2016, 01:06

    повезло с свекровью....

  • Nadiya_Summergirl 13 грудня 2015, 13:54

    За Вас дуже рада! Що сказати, пощастило чоловікові, що біля нього дві мудрі жінки!

  • Odessitka_2016 13 грудня 2015, 14:23

    ++++++

  • Коментар видалено

  • Alya_analogi_Duplo 13 грудня 2015, 15:21

    +++

  • Polinyshka 13 грудня 2015, 13:55

    Да уж,свекруне большой респект!А вы умничка,что не махули рукой,не смирились,а боролись за семью и победили!

  • Ktuta 13 грудня 2015, 13:56

    Вы молодец и свекровь у Вас мудрая женщина!)

  • ZoryanaK 13 грудня 2015, 13:57

    Ви,Лілія,велика молодчинка!Розійтись,розірвати стосунки,розлучитись набагато легше і простіше аніж зберегти сім'ю та кохання!Бажаю вам великого щастя!!!

  • White_twinkle 13 грудня 2015, 14:57

    Дякую!

  • MatherEvgeniy 13 грудня 2015, 14:00

    Вы огромная молодец и многого добьетесь в жизни)))

  • Karidiana 13 грудня 2015, 14:01

    Отэта мудрые женщины! Респект вам за это , респект свекрови, респект терпению!

  • White_twinkle 13 грудня 2015, 14:58

    Свекруха дуже мудра жінка. І от ми вже 4 місяці живемо окремо, а вона все дзвонить і питає, чи може чим допомогти, якщо кажу, що не треба, не лізе) Малечу часто забирає в гості, щоб ми трошки побули самі, наварили їсти, відпочили.

  • Lananik 13 грудня 2015, 14:05

    Лиля Вы большая молодец, а свекровь мудрая женщина!

  • Belikova 13 грудня 2015, 14:05

    Я плачу, Вы молодець!
    Сімейного щастя!

  • White_twinkle 13 грудня 2015, 14:59

    Дякую!!

  • Nata_tatka 13 грудня 2015, 14:08

    Очень вам повезло со свекровью! Берегите её.

  • Vetachka 13 грудня 2015, 14:16

    +++++

  • Lynxx 13 грудня 2015, 18:33

    +++.

  • Sanechka 13 грудня 2015, 23:44

    Да, здорово, но и автор тоже умница!!

  • Juliiiii 13 грудня 2015, 14:09

    Умничка, строитель своего счастья!

  • Kseniya_Ksyusha 13 грудня 2015, 14:09

    Лиля!Вы большая молодец!Буду брать с Вас пример и вспоминать Вашу историю,когда мое терпение будет заканчиваться!
    Вы сильная и мудрая девушка!
    А по поводу свекрови,так у меня вообще шок!Вам очень повезло!Если свекровь в ваших союзниках,то это подарок судьбы!Счастья Вашей семье!

  • Xadijka 13 грудня 2015, 14:26

    Вона просто мудра жінка. (Свекруха)

  • Tanser 13 грудня 2015, 15:32

    +

  • Xadijka 13 грудня 2015, 14:24

    Привіт. Зазвичай я такі історії тут обхожу мимо, та вашу проситала до кінця.
    Супер. Ласкаво просимо. Ви молодець, що не виливаєте все чоловікові, і свикрутаси у вас золота! =)
    Дуже дуже рада за вас

  • Xadijka 13 грудня 2015, 14:25

    Свекруха (тел перекрутив як захотів ))

  • White_twinkle 13 грудня 2015, 15:01

    Дуже вам дякую! Просто потім і сама стала помічати, що чоловік не хоче іти додому, де жінка без кінця ниє і плаче, що все їй не так) Вони, як діти, хочуть ласки, посмішок, комфорту і багато спокою. У кожного свій простір, особистий простір. На вихідних стараюсь хоч пів дня дати можливість займатись тим, чим він хоче, навіть, якщо це гра в стрілялки наодинці з компом... Хай бавиться))))

  • Julka 13 грудня 2015, 14:26

    Жіноча мудрість гори перевертає....)

  • Familia 13 грудня 2015, 15:44

    +++

  • vera_vera 13 грудня 2015, 17:56

    +вы с свекрухой молодцы!)))Женская мудрость-это великое искусство,которое делает невозможное реальным)Добро пожаловать)И приятно знать,что остались еще мудрые хранительницы очага)а не ноющие от скуки и не делания менять женщины)

  • Karidiana 13 грудня 2015, 20:09

    Блин Белинский, где б и себе такой мудрости нажить

  • agatt 13 грудня 2015, 14:29

    Ваша свекруха просто нереальна!! Я думала, що у мене хороша, бо не вмішується в наші справи, але Ваша просто ідеальна!!! Жаль тільки що нам, жінкам , приходиться докладати неймовірних зусиль, щоб зберегти сім'ю, а чоловіки навіть не помічають((

  • Dastish 13 грудня 2015, 14:29

    респект вашей свекрови. не у всех такие мамы мужей. я свою за 10 лет жизни с ее сыном попросила приехать на пару дней ко мне помочь, когда я поломала ногу и еще не освоилась передвигаться на костылях по дому, так она мне.... не звонила две недели, что бы я не просила помощи ))))

  • White_twinkle 13 грудня 2015, 15:06

    Я б більше не просила допомоги на вашому місці ніколи. Жінки вони такі, що коли безвихідь, то активізується друге дихання. Зі всім самі справляються))
    А моя, коли я на 3 місяці вагітності мала лягати на збереження в лікарню, не пустила (вона сама медсестра), а взяла на 1,5 місяці відпустку, пішла до лікаря, взяла у нього усі вказівки і сама мене виходжувала дома. А мені вставати тільки в туалет можна було, і то вона пропонувала судно) Так вже переживала за мене і маленьку))) Казала, що краще за неї мені капельницю ніхто не поставить, а у самої руки тряслися)))

  • Tanser 13 грудня 2015, 15:34

    Оце то да!!!

  • Karidiana 13 грудня 2015, 20:11

    Она просто к вам как к дочери. Я мечтаю , что вдруг у меня будет мальчик, и я буду к его жене как к дочке относиться))) а у меня пока девочка, так, что придётся любить зятя))))

  • LanaN 13 грудня 2015, 14:32

    Дякую Вам! Дуже вдохновляюча розповiдь! Головне це саме те, що в нас в серединi!

  • lola0 13 грудня 2015, 14:36

    Молодец и настоящая женщина и свекруха Ваша - Человек с большой буквы!
    Спасибо, что поделились своими секретами:-)

1 2
Для комментирования нужно войти или зарегистрироваться

Повернутися до Клубу