Звичайний день звичайної жінки стор. 2

Привіт!) Мене звати Світлана і я з чудового міста Вінниця.

Мені майже 28 рочків. Заміжня. Чекаємо на донечку) Розповім вам про свій звичайний вихідний день. Багатьом він може здатися не цікавим та нудним, але що маємо те маємо.

І так, поїхали. Події відбуваються в неділю 29.10.2017 року.

Прокинулася я сьогодні о 8:30 за новим часом. В квартирі тиша – чоловік вже втік на роботу. Він у мене військовий, тому таке поняття як вихідні та святкові у нашій сім`ї відсутнє, нажаль.

Поніжившись у ліжку приступаємо до звичайних ранкових процедур – туалет, душ і т.д.Кава у ліжко? Ні, не чули. Тому топаємо на кухню та самі собі варимо каву. Кава зранку – це святе, без неї не починається жодний мій день!)Так як я гаряче не п`ю, йдемо насолоджуватись цим чарівним напоєм на балкон.Кава успішно випита, заряд енергії отримано, можна приступати до домашніх справ. Вночі закінчила свою роботу пральна машина, тепер потрібно все розвішати сохнути, чим ми і займемося.Вчора приготуванням їжі займався чоловік і, о Боги! Нове завдання на порядку денному – помити плиту.Все! Плита помита.

Думаю всі замітили відсутність нормальної кухні. Це тимчасово. В нас новобудова і меблі «в процесі». На даний момент все замовлено, чекаємо поки зроблять.

Можна видихнути і спокійно зайнятися тим, що так давно планувала. Є в мене ось такі штучки, з них потрібно зробити повноцінні іграшки.Жаба? Збіг обставин? Ні!!! Це так сказати вже символ) Не всі знають кого символ, але багато хто зрозуміє)) От нею в першу чергу і займемося. І ось така красуня в нас получилась.Наступним було рожеве слоненя.І тут трапилась халепа… Закінчився синтепон… Прийдеться їхати на базар, а заодно і в Епіцентр – потрібно купити новий кухонний змішувач, а там завтра (30.10.2017 р.) останній день акції – дуже гарна знижка. А яка ж нормальна жінка і дружина не захоче зекономити гарну копійку сімейного бюджету? І не важливо, що їхати потрібно на інший кінець міста)На вулиці дуже холодно і сильний вітер.Так ще й маршрутки довго немає.Бачите там далеко-далеко біле п`ятно? От то маршрутка стоїть на кінцевій зупинці, на яку ми чекаємо. І поки вона приїхала, почався дощ. Бррррр… Холодно, вітер, так ще й дощ. Тут було не до фото. Телефон і так глючить, а якби в таку погоду він ще й намок, то взагалі накрився б мідним тазом. Тому вибачайте, але частина дня з 13:00 до 18:00 залишилась без фото. За цей час встигла купити синтепон, зустрітися з чоловіком, взяти його за шкірку і поїхати в Епіцентр. Оооо, грошиків ми там залишили не мало. Ну не вмію я нормально ходити по магазинам) Крім запланованого обов’язково куплю щось ще)) І так, їхали за кухонним змішувачем, до речі ось і вінА ще купили гігієнічний душСковородку і прихватку)))

Ех, вчилась на економіста, а економити так і не навчилася… Ну то таке, буває) Головне що чоловік не відмовляє. Мені взагалі зараз важко відмовити – я ношу під серцем малесеньку донечку))

Ми вдома, пора готувати вечерю

І… займатися знову іграшками)

Банда готова)Домашні справи і справи для душі і спокою закінчені, можна… Думаєте відпочивати? Е, ні!!! Про це я можу тільки мріяти!..) На годиннику 23:40, а на мене ще чекає громадська робота. Вся справа в тому, що я являюсь секретарем правління нашого ОСББ та помічником голови правління ОСББ і на мене покладено дуууууже багато обов’язків: частина бухгалтерії, секретаріат, діловодство… Треба зареєструвати листи, передивитися і перечитати договори, що нам дали на підпис, підготувати накази і просто розгребти документи, що назбиралися за тиждень.

Невже? Невже я це зробила? Свєтка молодець!!!)) Можна і розслабитися… Але ж коли? Вже майже перша година ночі, пора в душ і спати – завтра о 6 ранку вставати на роботу…

Надобраніч, крихітки!!! До нових зустрічей!..

P.S. Вибачайте за помилки, за якість фото, за бардак в квартирі, але як я вже казала на самому початку – що маємо те маємо.