Проба пера. Для початківців та "продвинутих" літераторів., стор 2
Для авторов
Дорогие нынешние и будущие авторы сообщества! Тут в предыдущей теме развернулась бурная дискуссия о литературе и не только. Надеюсь. она не удержит потенциальных авторов от желания показать свои творения. Я со своей стороны, как модератор сообщества, обещаю исключительно конструктивные замечания по теме достоинств и недостатков произведения. "Обгаживания" в стиле "сам дурак" будут удаляться. Это доброжелательнгое сообщество, я не вникаю и не хочу вникать Кто с кем против кого дружит на Кашалоте. Тут только литература :)
Мой первый детский рассказ.
Митя и Саня были знакомы с пелёнок. Да и как им было не познакомиться, если их родители жили по соседству? С самых ранних лет ребята практически каждый день встречались на детской площадке у их дома, а повзрослев, они вместе пошли в первый класс к одной и той же учительнице. Митя и Саня были неразлучны.
На осенних каникулах ребята, как всегда, гуляли на площадке у дома. Кроме них в тот день во дворе гуляли еще и другие ребята из их дома, включая Вову из четвёртого подъезда. Вова был на два года старше Мити и Сани и мнил из себя великого мудреца,…
Одна із пригод мого дитинства)
Було, було) Любі, поділюсь з вами пригодою з дитинства, та розкрию секрет. Уявіть сільську місцевість, де вже багато спустошених та напіврозвалених будинків...і мені та ще декільком сусідським дітлахам-бешкетникам спало на думку, а чому б не залізти в такий будинок та не подивитись що там?))) Було страшно та моторошно, але цікавість перемогла. Ми обрали страшненький будинок, якого вже не було видно за хащами, на деяких вікнах не було скла і це нам допомогло дістатись всередину. Перед нами була велика похмура темна кімната і мені запам'яталась велика купа книг посеред кімнати, книги були вже густо притрушені пилом та глиною з побілкою, яка…
Зараз Вася буде бігти.
В кожного в житті настають моменти, які важко описати словами. Такі моменти були і в мене.
Наприклад, збираюсь я на важливу зустріч, на призначений час. Все сплановую звечора. От прокидаюся дуже рано, збираюсь, є багато часу, і тут настає цей момент. Цікавий такий.Знаючи, що я маю вдосталь часу, я втрачаю відчуття самого часу. До зустрічі ще дві години часу, добратися займає пів години. Отже ще година тридцять є в запасі. І тут мені "стукає" в голову спекти пирога, закинути в хлібопічку хліб щоб завтра не пекти, прибрати робочу поверхню на кухні опісля, закласти в пральну машинку плед "на відстрочку", помити…
Фрагмент із книги "Прогулянки з привидами"
Пропоную вашій увазі фрагмент моєї науково-популярної книги "Прогулянки з привидами" про Ніжинських примар. На фото Один із ніжинських будинків з привидами
НІЖИНСЬКІ ПРИВИДИ
…- 1
- 2