Просто хочу поділитись.
На фото бабуся, мама і я.
Вона народила і виростила разом з дідусем 7 дітей. Думаєте вона думала чи буде у що їх взути? Одягти? Чи буде чим нагодувати? Я її питала, відповідь була: « Ні, Наталка, не думали ми, просто знали що будемо працювати більше»
4 дівчат і 3 хлопців. Моя мама третя з кінця) До бабусі ми переїхали жити коли мені було 2.5 роки. Мама з татом вдарились в роботу, молоді спеціалісти на селі, а я весь час з бабусею. Вона завжди любила співати, коли готувала на кухні. Я гралась біля неї і так затишно мені було.
А ще вона була велика видумщиця) Мама часто вночі ходила по селу і збирала своїх робочих на вигризку вугілля, тато ходив з нею, а ми не могли заснути з бабусею, хвилювалися і вона розповідала різні історії, веселі і смішні, я думала то все з життя, але потім виявилось що вона все видумувала!!!! А знаєте як виявилось? Я попросила повторити одну з історій і навіть підказувала, задавала питання а бабуся забула її і призналась.
Вона завжди чекала листи від своїх дітей і внуків, а зір був поганенький і вона повільно читала, а я просила прочитати ще раз) Одного разу вона мені сказала: « Ну коли ти будеш мені читати?» І настав той час, я пішла до школи, і вже читала їй листи а вона мене просила перечитати ще раз.
Бабуся закінчила 3 класи, але коли за сніданком тато мені задавав задачки на повторення матеріалу і щоб потренувати мою пам'ять, бабуся поралась біля плити і все слухала, а коли я задумувалась і не могла відповісти – вона мені очима і жестами підказувала відповідь на задачки у 4 класі.
Вона мене завжди захищала перед батьками, бо ми з нею були подружками. З мене сміялись в класі діти, тому що коли починався дощ, під школою з резиновими чобітками і парасолькою стояла моя бабуся. На свята і ранки теж приходила вона, бо мама на роботі і втекти нема як, а я розповідала віршик на 8 березня не про маму а про бабусю, бо моя вчителька знала хто до мене прийде.
Моя бабуся була модницею) Коли її дочка приїздила з Германії у новій кофтинці, з люрексом, бабуся її питала: « Лідуня, а ти ще будеш носити ту кофтину?», «- Ні, казала Лідуня, беріть собі, мамо, як Вам подобається, бо вона мені не йде» І бабуся з радістю міряла і ховала у шафу, а кофтина була нова, просто дочки знали свою маму). У неї завжди була помада і пудра. Раз в місяць вона їздила у місто отримувати пенсію і завжди була при повному параді. А пенсія у неї була 35 рублів. Вона платила за квартиру (у неї була в Бердичеві) роздавала внукам найближчим територіально, купувала мені тістечка «пеньок» і «заварне» і залишала собі 5 рублів. Ніколи я не чула що їй мала пенсія, чи нема грошей.
Ще мої батьки завжди були на дієті, але іноді нам з бабусею дієта набридала і тоді ми з нею робили жаркоє!!! Купували кільку в томаті, помідори з грядки і в нас було свято. Часто мама з татом забували про дієту свою і наминали разом з нами)
Ще одна історія і все. Тільки не судіть строго, бо історія така собі. Зателефонував старший син бабусі і сказав що буде проїздом в селі. Готувати було ні з чого, і коли на обідню перерву прийшов мій тато то бабуся попросила зарубати індичку. А мій тато пообідав і втік, бо він дуже жалів курей, індиків, кролів і не любив їх різати. Бабуся розхвилювалась, сіла на пеньок і плаче. І тут я подумала, невже я того індика не зарубаю… Сто раз бачила як це роблять. Не врахувала тільки що він важкий і його одною рукою треба тримати а іншою сокиру…Починала я ту справу криваву сама а закінчували ми вже разом, а потім поридали трохи над ним а коли общипували то вже сміялись і сварили мого батька)))
Бабусю мою звали як і мене, Наталкою. І з 9 внуків 4 дівчинки з ім*ям Наташа. Остання Наталка вже народилася через пів року як бабусі не стало. І ніхто не здивувався чому її так назвали.
Є у мене і смішні історії пов*язані з бабусею, але якось потім напишу.
Маленька частина дітей і внуків) Бабуся з дідусем поряд, зліва.
Tanchik 2 травня 2017, 22:30
У мене бабуся теж народила 7.
6 хлопчиків і 1 дівчинка( моя мама). Жили скромно, але чесно.
NathaliaYa 2 травня 2017, 22:44
от скажіть, раніше де багато дітей там дружні родини... Правда і зараз такі є, але менше
Odessitka 3 травня 2017, 18:37 1
Приятно было читать Вашу историю).Вам здоровья и удачи!
NathaliaYa 3 травня 2017, 18:45 1
Дякую))
Irochka_Plombirochka 2 травня 2017, 22:30 6
Ох,Наташенька,я плачу.Читаю про Вашу бабулечку,а вспоминаю своих...
NathaliaYa 3 травня 2017, 18:31
І Вам за Вашу, дякую
Krissi 3 травня 2017, 19:00 1
Плачу. Прекрасно,моя ще жива, 85 років, не уявляю, як жити без неї,дай Бог ще років...
Innesss 3 травня 2017, 22:02
Наталка, Ви мене так розчулили своєю розповіддю. Читаю, і сльози котяться. Також дуже люблю свою бабусю.
Mom_of_2_kids 2 травня 2017, 22:31
Печаль, что мама в работе, везде бабушка.
NathaliaYa 2 травня 2017, 22:36
якось я не сильно страждала, навіть не пам*ятаю
Oksana1 2 травня 2017, 22:31 11
Гарна в вас сім"я, читати було приємно
аж, мурашки і сльози)
вам пощастило, в вас було справжнє дитинство, без грошей, зате з любов"ю. Яку зараз замінюють іграшками, компами та ін. гаджетами....
NathaliaYa 2 травня 2017, 22:40
справді,все так
More_Martir 2 травня 2017, 22:31
А історія хороша)))
NathaliaYa 2 травня 2017, 22:39
дякую)
TaNyusha_Dekor 3 травня 2017, 13:03
Тронули... )
Дякую що подiлились!)
ElenaBigMammy 2 травня 2017, 22:33
Спасибо большое за такую. Интересную историю!
NathaliaYa 2 травня 2017, 22:39
у мене стільки споминів з нею пов*язано...
N4t4liy4 2 травня 2017, 22:33 2
Читала про вашу бабушку, а мысленно вспоминала свою)
NathaliaYa 2 травня 2017, 22:38
от і добре)
Kirill5 2 травня 2017, 22:54
Вспомнила и я свою,ее нет с нами уже как 21 год.
korolevka 2 травня 2017, 22:33
Із задоволенням прочитала вашу розповідь.Спасибі.Згадала своіх...
NathaliaYa 2 травня 2017, 22:38 1
добре коли хочеться згадати, правда?
korolevka 2 травня 2017, 22:42
Так...
Eugenia_K 2 травня 2017, 22:33 1
Аж всплакнула. И вспомнила свою бабушку...
NathaliaYa 2 травня 2017, 22:38
та я без сліз ніколи не можу її згадувати, хоча вона така весела була і завжди з подругами і в компанії
Veronka 2 травня 2017, 22:35
Замечательная история! Хотелось бы еще почитать ваши рассказы
NathaliaYa 2 травня 2017, 22:53
я буду писати потроху, щоб потім діти мої почитали
Sanechka 2 травня 2017, 22:35 2
Ой класс! Яка тепла iсторiя! Чудова бабуся у вас! Дякую) приемно читати.. я теж бабусю люблю дуже, може наступний флешмоб зробити про них)
NathaliaYa 2 травня 2017, 22:52
і я із задоволенням прочитаю про Вашу бабусю)
Tanya_ 2 травня 2017, 22:39
читала и плакала... моя бабушка так хотела видеть мою свадьбу, внука.. не успела
Коментар видалено
Krissi 3 травня 2017, 19:02
А моя сказала - Слава Богу, ти заміж вийшла,можна спокійно вмерти))) кажу краще б не виходила раз так)
Irochka_Plombirochka 4 травня 2017, 12:53
Мамина мама сильно хотела купить мне фату на свадьбу,но....((((((((
MARINA_ZELENSKAYA 2 травня 2017, 22:39
Красивая женщина с золотым сердцем! Настоящая Бабушка!
Читала со слезами на глазах... Вспомнила своих бабуличек....
svekrusya 2 травня 2017, 22:40
Как душевно написали! Как здорово иметь такие воспоминания!
NathaliaYa 2 травня 2017, 22:50 1
ми коли літом збираємось в селі у мами то можемо до ранку згадувати
Summer 3 травня 2017, 14:31
+++ очень душевно и тепло написано...
Svetik_K 2 травня 2017, 22:41
Какая милая история. Вспоминаю всегда и никогда не забуду своих бабушку и дедушеку.
NathaliaYa 2 травня 2017, 22:49
як їх забудеш)
irriskka 2 травня 2017, 22:43
Дуже гарно написали. Сім'я це наше все!
natalya__ 2 травня 2017, 22:45
Такой тёплый рассказ. У меня может истории другие, но ощущения любви и заботы родного человека очень похожи.
Marusya 2 травня 2017, 22:51
Очень трогательно,пишите еще.
NathaliaYa 2 травня 2017, 22:56
обов*язково) дякую)
AnnaBeloded 2 травня 2017, 22:57
І моя бабуся народила 7 дітей )
NathaliaYa 2 травня 2017, 23:17
правда? от мої такі дружні тітки і дядьки, іноді аж занадто, ми над ними трохи потішаємось, моє покоління)
Коментар видалено
NathaliaYa 2 травня 2017, 23:13
дякую що зайшли)