Просто хочу поділитись.
На фото бабуся, мама і я.
Вона народила і виростила разом з дідусем 7 дітей. Думаєте вона думала чи буде у що їх взути? Одягти? Чи буде чим нагодувати? Я її питала, відповідь була: « Ні, Наталка, не думали ми, просто знали що будемо працювати більше»
4 дівчат і 3 хлопців. Моя мама третя з кінця) До бабусі ми переїхали жити коли мені було 2.5 роки. Мама з татом вдарились в роботу, молоді спеціалісти на селі, а я весь час з бабусею. Вона завжди любила співати, коли готувала на кухні. Я гралась біля неї і так затишно мені було.
А ще вона була велика видумщиця) Мама часто вночі ходила по селу і збирала своїх робочих на вигризку вугілля, тато ходив з нею, а ми не могли заснути з бабусею, хвилювалися і вона розповідала різні історії, веселі і смішні, я думала то все з життя, але потім виявилось що вона все видумувала!!!! А знаєте як виявилось? Я попросила повторити одну з історій і навіть підказувала, задавала питання а бабуся забула її і призналась.
Вона завжди чекала листи від своїх дітей і внуків, а зір був поганенький і вона повільно читала, а я просила прочитати ще раз) Одного разу вона мені сказала: « Ну коли ти будеш мені читати?» І настав той час, я пішла до школи, і вже читала їй листи а вона мене просила перечитати ще раз.
Бабуся закінчила 3 класи, але коли за сніданком тато мені задавав задачки на повторення матеріалу і щоб потренувати мою пам'ять, бабуся поралась біля плити і все слухала, а коли я задумувалась і не могла відповісти – вона мені очима і жестами підказувала відповідь на задачки у 4 класі.
Вона мене завжди захищала перед батьками, бо ми з нею були подружками. З мене сміялись в класі діти, тому що коли починався дощ, під школою з резиновими чобітками і парасолькою стояла моя бабуся. На свята і ранки теж приходила вона, бо мама на роботі і втекти нема як, а я розповідала віршик на 8 березня не про маму а про бабусю, бо моя вчителька знала хто до мене прийде.
Моя бабуся була модницею) Коли її дочка приїздила з Германії у новій кофтинці, з люрексом, бабуся її питала: « Лідуня, а ти ще будеш носити ту кофтину?», «- Ні, казала Лідуня, беріть собі, мамо, як Вам подобається, бо вона мені не йде» І бабуся з радістю міряла і ховала у шафу, а кофтина була нова, просто дочки знали свою маму). У неї завжди була помада і пудра. Раз в місяць вона їздила у місто отримувати пенсію і завжди була при повному параді. А пенсія у неї була 35 рублів. Вона платила за квартиру (у неї була в Бердичеві) роздавала внукам найближчим територіально, купувала мені тістечка «пеньок» і «заварне» і залишала собі 5 рублів. Ніколи я не чула що їй мала пенсія, чи нема грошей.
Ще мої батьки завжди були на дієті, але іноді нам з бабусею дієта набридала і тоді ми з нею робили жаркоє!!! Купували кільку в томаті, помідори з грядки і в нас було свято. Часто мама з татом забували про дієту свою і наминали разом з нами)
Ще одна історія і все. Тільки не судіть строго, бо історія така собі. Зателефонував старший син бабусі і сказав що буде проїздом в селі. Готувати було ні з чого, і коли на обідню перерву прийшов мій тато то бабуся попросила зарубати індичку. А мій тато пообідав і втік, бо він дуже жалів курей, індиків, кролів і не любив їх різати. Бабуся розхвилювалась, сіла на пеньок і плаче. І тут я подумала, невже я того індика не зарубаю… Сто раз бачила як це роблять. Не врахувала тільки що він важкий і його одною рукою треба тримати а іншою сокиру…Починала я ту справу криваву сама а закінчували ми вже разом, а потім поридали трохи над ним а коли общипували то вже сміялись і сварили мого батька)))
Бабусю мою звали як і мене, Наталкою. І з 9 внуків 4 дівчинки з ім*ям Наташа. Остання Наталка вже народилася через пів року як бабусі не стало. І ніхто не здивувався чому її так назвали.
Є у мене і смішні історії пов*язані з бабусею, але якось потім напишу.
Маленька частина дітей і внуків) Бабуся з дідусем поряд, зліва.
Elena31 3 травня 2017, 09:06
Так тепло и грустно..... мои бабулька и дедушка не с нами (((( а вторые (по папе) живы....но здоровье....эх...яблок бы молодильных им....
Mrinskaya_Mariia 3 травня 2017, 09:07
Хорошо так написали . Душевно .,, меня тоже бабушка вырастила . Сейчас ей 96. Уже еле ходит . Но она у меня строгая была . Учительницей всю жизнь проработала . На войне в детдоме работала . Рассказывала много.
NathaliaYa 3 травня 2017, 09:09
Мені вистачало строгих батьків, бабуся то моя віддушина була))
Mrinskaya_Mariia 3 травня 2017, 09:27
Это так классно ! Бабушка была вашей подружкой !
Kamila 3 травня 2017, 09:38
Спасибо за такой чистый и искренний расказ,немножко всплакнула читая,но так приятно на душе после воспоминаний))
Kamila 3 травня 2017, 09:39
*рассказ
Happy89 3 травня 2017, 09:59
І в моєї бабусі було 6 дітей) Мама шоста)
NathaliaYa 3 травня 2017, 10:54
Якщо не секрет, у бабусиних дітей по скільки дітей? Бо в моїх не густо, 1-2
YuliyaV111316 3 травня 2017, 10:13
Какая у вас хорошая бабушка была) Такие светлые воспоминания!)
Жаль, моя бабушка рано умерла(
Но память о пра-бабушке у меня есть) и то как мы болтали) когда я приезжала на лето к ней) как она мне гадала, какие песни пела, как рассказывала о своей жизни...
NathaliaYa 3 травня 2017, 10:37
І моя гадала))) думаю не серйозно))), але моїй сестрі нагадала чоловіка військового, ми все сміялися і досміялися, сестра вийшла заміж в 30 років за підполковника
AlenkaFix 3 травня 2017, 10:31
С удовольствие прочитала про вашу бабушку. Все, слов нет, плачу
NathaliaYa 3 травня 2017, 10:37
Та не плачте, це ж гарні спогади)))
AlenkaFix 3 травня 2017, 15:45
Так я от переполнения эмоциями)))) Когда читаешь о таких светлых людях и на душе как-то тепло и спокойно становится.
Galinka_ua 3 травня 2017, 10:51
Спасибо что поделились, очень приятно было читать. Такие теплые и светлые воспоминания и ситории!!! Счастья и здоровья вашей большой семье
NathaliaYa 3 травня 2017, 10:51
Дякую))
MaryMe 3 травня 2017, 11:42
Пишите ещё, очень приятно Вас читать)
NathaliaYa 3 травня 2017, 12:05
Дякую, обов'язково
R9bina 3 травня 2017, 11:50
гарна історія, дякую, що поділилися. В мене теж була бабуся найкраща в світі:)
Valeralera 3 травня 2017, 11:57
до сліз.Дякую,дуже цікаво Вас читати)Зараз зателефоную своїм бабусям!Дружим
NathaliaYa 3 травня 2017, 12:05 1
Дзвоніть, Дякую
illyash 3 травня 2017, 14:13
гарна розповідь, аж до сліз.....
knyhomanka 3 травня 2017, 14:42
Як же гарно та зворушливо. Дякую за теплу історію!
Світла пам'ять Бабусі...
InnaF 3 травня 2017, 14:45
Весело читать и грустно одновременно, у моей бабушки единственный сын - мой папа, больше не получилось забеременеть((( она мечтала про доченьку и была счастлива когда родилась я))) всегда бабушка говорит, что внуки еще дороже детей) родители тоже были на работе, бабушка на пенсию вышла в 45, вредная работа у нее была и мы много времени проводили с ней и песни пели, и сказки сочиняли и секретами делились, и бабушка выдумывала истории из папиного детства, так как я за папой очень скучала, он работал в России и приезжал раз в пол года(( а вечером мы с бабушкой выходили погулять перед сном... Мы с мамой никогда не были такими подругами, как с бабушкой, бабушка у меня золотая!
NathaliaYa 3 травня 2017, 14:53
У Вас теж зворушлива історія
Akelina 3 травня 2017, 16:11
Дуже гарні спогади і пишете Ви гарно. Зберігайте свої записи для своїх внуків
NathaliaYa 3 травня 2017, 16:42
Дякую, так і хочу, раніше треба було....
AlinaMM 3 травня 2017, 16:33
Наталя, а Ви самі звідки? В якому селі бабуся жила?Я сама бердичівлянка, то ми з Вами, мабуть, землячки?))))))
NathaliaYa 3 травня 2017, 16:44
Станція Михайленки, а фото зроблені на Червоній Горі, у дворі де бабуся з дідусем отримали квартиру
AlinaMM 3 травня 2017, 17:14
ясно))
Lyubochka 3 травня 2017, 21:49
Ого, какой мир тесный. Моя бабушка до сих пор живет на Красной Горе.
Brungilda 3 травня 2017, 16:35
Душевно
NathaliaYa 3 травня 2017, 16:44
Дякую
Incya 3 травня 2017, 17:18
Така розповідь тепла....
NathaliaYa 4 травня 2017, 12:41
Бо спогади хороші про бабусю)
cheburatina 3 травня 2017, 17:36
Наталю, Ваші історії завжди такі теплі і щирі! Теж згадала своїх бабусю і дідуся і як жила у них щоліта. У них було четверо і дітей і 8 онуків. Всі дуже дружні, хоча й живуть далеко один від одного, але стараємось частенько зідзвонюватись, вітаємо зі святами.
Ще пам'ятаю свою прабабусю, вона була полячкою і часто розповідала польські казки, особливо зі страшним кінцем. Погано їх пам'ятаю, хочу знайти їх в повному варіанті, але поки що ніде не зустріла.
Skorpi 3 травня 2017, 18:18
Дякую за розповідь і такі теплі спогади....Думаю, що із Вас теж непогана бабуся вийде, колись в майбутньому...Недарма ж існує думка, що онуки дорожче за дітей ;-)
NathaliaYa 3 травня 2017, 18:34
Буду тримати марку))
busja 3 травня 2017, 18:19
"На свята і ранки теж приходила вона, бо мама на роботі і втекти нема як, а я розповідала віршик на 8 березня не про маму а про бабусю, бо моя вчителька знала хто до мене прийде."- отут я і заплакала.
Гарною людиною була ваша бабуся, світла пам'ять.
NathaliaYa 3 травня 2017, 18:33
Дякую)