Зловила себе на думці, що я взагалі не пам'ятаю себе 23 лютого , от зовсім( не пам'ятаю шо робили, де були, ніби пам'ять мою зтерли. Це лише в мене таке? Ви пам'ятаєте останній мирний день і вечір?
Зловила себе на думці, що я взагалі не пам'ятаю себе 23 лютого , от зовсім( не пам'ятаю шо робили, де були, ніби пам'ять мою зтерли. Це лише в мене таке? Ви пам'ятаєте останній мирний день і вечір?
Темы: Війна в Україні
Теги: война в украине, 23 февраля
Svetlana_Poland 28 серпня 2022, 08:43 1
Я дивилась в інтернеті промову х...а про те, що Україну придумав ленін. І я не могла збагнути як люди в це вірять і що воно меле. Чоловік казав, нащо ти це слухаєш, бо ніколи ми не дивились ні рос телебачення, ні промови, а я говорила, що ворога треба знати. Діти пізно прийшли з тренування і сказали, що було змагання з плавання, а завтра змагання з бігу. А чоловік метався по хаті і збирав тривожну валізу. Я ще подумала, якщо вже він каже, що буде війна, то точно щось буде. А за день до того він випадково вийшов у двір і бачив як в 10 ночі евакуювалися жінки і діти наших бізнесменів. А ще я гуляла на майданчику з малим, і сусідка розказала, що їх знайомому директору видали зброю. Всі знали про війну, але ніхто не вірив
Svetlana_Poland 28 серпня 2022, 11:15 3
Тепер я знаю, що вірять. Я дивлюсь блогера Очаков тіві. Там не люди, дно. А тоді ми багато чого не знали про сусідів
Julia704 28 серпня 2022, 12:16 2
Мені теж родичка написала: як ми та батьки? Що переживає. А потім як понесло її писати ту муть, що наші нацисти, підтримують ідеологію гітлера, а раша нас рятує. Мені цікаво їм самим як пластинку це не набридло казати
Коментар видалено
Elena20071980 28 серпня 2022, 08:47 2
Дуже добре пам'ятаю. На роботі десь після обіду начальниця сказала:"Сьогодні всі додому забираємо ноутбуки і необхідні речі. Завтра всі чекають повідомлення чи їхати на роботу. Обстріляли Курдюмівку, люди під вагонами сидять...." Вже 23 в нашому місті вмикали сирену(((( вечір був неспокійний і напружений.... Ми вже у 2014му тікали від війни.
Oluna 28 серпня 2022, 08:51
Я помню. У нас в офисе пропало электричество. А добрые эйчары на случай массового безделья до этого прикупили всякие настольные игры. И народ решил воспользоваться. У меня фотки есть, как мы сидим играет, кто в карты, кто в лотто. Еще мужу отсылала, показывала, как работа кипит. А вечером обсуждали, как девочек из класса поздравлять и я еще взялась деньги собирать. Потом раздавала их до апреля назад… напряг был все дни до этого, но именно 23 как то расслабилась. В офисе еще не была с тех пор.
YanaYeva 28 серпня 2022, 08:52 1
Не пам'ятаю що було вдень, але точно лягала спати з думкою що завтра дитину в школу не пущу, не спокійноь якось було.
LuLuda 28 серпня 2022, 09:07
Коллега на работе 23.02 рассказывала, что 22.02 звонили ее сыновья из Австрии и говорили, чтобы она срочно бросала все и ехала к ним. Мы пошутили, посмеялись по-этому поводу. Пришла домой, малой говорит, что у них были учения по ГО и спросил, собрала ли я тревожный чемодан. Я ему сказала, что устала и собирать не сегодня не буду. Он настаивал...
24.02 в 5-5.30 утра я проснулась от работы ПВО. Всех разбудила, собрались за 15 мин. и уехали...
Alex_Raby 28 серпня 2022, 09:26 1
Я чудово памятаю 23 лютого, ми зібрали речі - щоб відправити їх до родичів на Захід країни, а цінні - взяти з собою. 23 лютого від новин мене так тіпало, що чоловік запропонував цілий день нічого не читати, все одно 24 поїдемо до родичів. Було сонячно, так гарно, ми гуляли по лісу, я заспокоїлась та знайшла знову в собі сили. Ввечорі подруга попросила записати відео для нашого друга на вітання з днем народження. Ми записали, потім я малювала картину по номерах - мені залишився 1, ну максимум 2 дня на це. Лягла я спати рано, ще і 12 не було. А в 5 подзвонив найліпший друг, щоб сказати, що почалася війна. Ми вибігли з квартири - назад занесли спаковані речі на відправку, завантажили цінні речі - сіли в машину та поїхали. Це був сюр, якщо чесно, бо саме вночі почали відбуватися всі події, заяви президента, в мене всю ніч друзі не спали - чекали - що вот зараз буде - і почалося - і вони всіх почали попереджувати, щоб виїзжали, а я в свою чергу була в прострації, нічого не чула та не бачила, і тільки телефоні дзвінки мене вернули у реальність.
Malinka_orijinal 28 серпня 2022, 09:32
В мене найдраматичніше. 23 лютого виповнилося 18 років доньці. Ми подарували їй ніжну золоту обручку, квіти, але свята вже не було, бо у повітрі була війна і тревога. Був і торт, і стіл, але всі думали про одне. І свічки на торті вона задувала з бажанням про мир. Тепер можна сказати, бо не збулося.
Solojuli 28 серпня 2022, 09:48 10
Каблучка - кольцо. Обручка - то весільна каблучка. Але я зрозуміла, що ви написали просто про гарну каблучку :wink:
Malinka_orijinal 28 серпня 2022, 09:50 9
А, дякую. Тоді вибачаюся. Я тільки вчуся говорити українською :blush:
Lemurchik 28 серпня 2022, 12:20 5
Ви молодець. Кількість і наявність помилок це тільки питання часу, але бажання та спроба варта похвали і поваги для всіх. Ви, дівчатка, всі молодці!!!
Helena 28 серпня 2022, 09:34
так, пам"ятаю)
старший син приїжджав на вареники, я їх не ліплю сама, а тут надумалось мені, так і лишився стіл з борошном на місяць(
Brusnyca 28 серпня 2022, 09:38
Не особо помню, день как день, хлопоты, работа, помню свекр позвонил, и спросил, как думаешь, что то будет? Я говорю, вы что, нет конечно, разве может такое быть? А вот 24-е помню, проснулись от взрыва, встряски окон и полов. Сразу к горлу ком подступил. Полезли в интернет...и целый день в страхе, новостях, сборке.... Добавлю, я была полностью уверена, что до понедельника все решится :-(
Kris140 28 серпня 2022, 09:55
У нас від вибухів спрацювали сигналізації у всіх машинах району, напевно). Але я також абсолютно ні на секунду не вірила, що може бути війна, глянула в вікно і лягла спати далі(
maksim 28 серпня 2022, 09:39
Да, приехала поздно . Была по делам в другом городе . Ездила одним днём . Много км в дороге . Всю дорогу ехала военная техника в Х. направлении . Понимала , что явно, что то назревает. Спать легла поздно и вскочила от первых взрывов и потом ещё прилегла поспать , а потом уже разбудила сына ..
vikingviking 28 серпня 2022, 09:41
День как день. Ничего примечательного не происходило
Medynay 28 серпня 2022, 09:43
Я запам´ятала дуже добре,ми вийшли на роботу після карантину,я була на заміні тема уроку «Що робити в надзвичайних ситуаціях» і мені чомусь так моторошно стало,тому що чутки про війну вже були у повітрі і всі цю тему обговорювали.
LydMilka 28 серпня 2022, 09:49
Добре пам'ятаю 23 лютого. Я була сама із дитиною, чоловік був в цей час у відрядженні. Ранок - смутно пам'ятаю, а от вечір пам'ятаю дуже добре. Чомусь потягло мене після обіду на тренування, хоча перед цим давненько я вже там не була. Під час тренування позвонив чоловік, запитав як справи. Я сказала, як зараз пам'ятаю:"Тренуюся. Треба ж нарощувати м'язи проти раші і путіна". Навіть зробила фото із залу і послала йому. Хоча, чесно кажучи, у війну я до останнього не вірила. Після тренування заїхала забрала дитину з його тренування і ми поїхали додому. Повечеряли, подивилися щось по телевізору і лягли спати. Прокинулася близько 5 ранку від дивних звуків вибухів. Крізь сон сама собі повторювала, що ні - це мабуть сон і такого не може бути. А потім позвонив сусід і сказав, що наше місто бомблять((( Пам'ятаю, як розбудила дитину, посадила його шукати по телеку новини...а їх все не було, одна реклама. Пам'ятаю, як бігала по хаті збирала якісь речі, набирала воду в бутилі. Після обіду приїхав чоловік з Хмельницького. Сказав, що на дорогах зі сторони столиці - армагедон, на заправках і банкоматах - теж...Було прийнято рішення поки нікуди не їхати, але бути у повній готовності....А потім пішли "будні", з тривогами, вибухами, постійним страхом і ночівлею в підвалі...
Коли я думками повертаюся у ранок 24 лютого в мене просто мурашки по шкірі...Як же хочеться, щоб все-таки то був сон...Як же хочеться вже Перемоги!!!
LydMilka 28 серпня 2022, 17:08
Зате тепер у неї майже річний запас ліків.
Біда вчить, як то кажуть...
Irina16 28 серпня 2022, 20:45
У Вашої мами?
LydMilka 29 серпня 2022, 08:59
Так, у моєї мами)
Kris140 28 серпня 2022, 09:52 1
Абсолютно не пам'ятаю той день. Напевно, я багато працювала, бо на початок війни у мене був повний холодильник спечених бісквітів і закуплених продуктів для роботи, багато готового декору. Ми ті бісквіти і самі їли, і родичів пригощали ще тиждень)
Я не вірила, що війна до останнього, навіть коли прокинулася від вибухів, вирішила, що це навчання. І коли літали винищувачі не вірила до кінця, бо вони і в мирний час періодично літали. Повірила, коли ми на другий виїзжади з міста, і я побачила, як хлопці риють окопи, багато хлопців зі зброєю. Було темно і дуже страшно, я сама з дітьми....
Kris140 28 серпня 2022, 09:53
Потім почався суцільний жах(
Kris140 28 серпня 2022, 10:02 1
Була одна родина, яка все ж таки хотіла, щоб я їм зробила торт, що замовляли. Я навіть почала, але реально не знайшла в собі сили його доробити, теж їли потім ще тиждень, бо він великий був.
Я дуже сподіваюся, що повторення цього всього не буде... Що війна зупинитися і не піде далі, що перестануть вбивати наших хлопців, що не будуть гинути люди...
Solojuli 28 серпня 2022, 09:55 1
Я чекала війну. Вт 22 і ср 23 я не вийшла на роботу, плакала, молилась. З малою ходили після школи гуляли, Були в маку як в останній раз, купували смаколики. Не напрягала з домашкою. Були такі вільні дні, дозволила робити собі і їй все що хочемо, бо розуміла що завтра може не бути. Передчуття були погані, але намагалась слухати експертів, дівчат тут і відганяти тривогу. Але моя чуйка як завжди не підвела. 24.02 я прокинулась десь біля 2 години вся в жару горіла, і перша думка - почалось. Залізла в інет - там нічого нового, я подумала що накрутила себе, треба заспокоїтись жити далі, піти зранку на роботу….
Establishment 28 серпня 2022, 10:02
Перевела 100грн на 8 марта учительнице. Поехали в Харьков выбивать долги с арендаторов. Помню позвонила маникюрщица со словами " Это правда что у вас уже техника стоит?" Успокоила её что техники нет и сначала она должна в Харькове появится. Вечером арендатор написал "Дайте два месяца. Не доводите до греха" у нас теперь из серии черный юмор что это он войну начал. Муж предлагал остаться в Харькове, но я отказалась потому как дома много дел. Ночью муж лег со словами "Ну всё,началось!" я спросонья подумала что мне приснилось. Утром спросила что он буровил и узнала что война началась. Я ещё спросила почему он так спокойно лег спать на что был ответ " А если бы начал кипишевать то что изменилось бы?". Самое страшное было вначале из-за неопределенности, из-за того что сын никак не хотел выезжать хоть и жил в двух километрах от района на котором было как на Салтовке. Как звонили родным и звали к нам а одни уже в метро спустились и не успели доехать до вокзала и так и остались на 65 дней там;другие просто сказали что никуда не поедут. Эти две семьи с Салтовки. Уговаривали брата с женой и её братом к нам приехать потому как тоже в опасном районе живут и рядом техника стоит, но тоже остались на месте потому как на работу ходить. Мы хоть и живём в тылу,но первые дни было очень громко потому как и от нас стреляли и к нам прилетало, самолёты окупантов пролетали чуть ли не задевая деревья... Подруги сын с женой (кадровые военные) находились в штабе в другом городе и рассказывали как их командование спряталось в бункер и они должны сами принимать решения ( кто хочет может не верить в это)
Вот так прошел последний день предыдущей жизни и первый нынешней временной
Сейчас тоже страшно,но
Vetochka75 28 серпня 2022, 10:10 3
Чоловік забрав малечу з садочка і телефонував мені о 17.30. Веселка, на все небо веселка в Києві! В лютому! Це гарний знак….
IraLr 28 серпня 2022, 10:19 8
Помню. Я не верила в вероятность войны.
Oks19 28 серпня 2022, 12:24
Аналогічно.. Хоча стільки розмов було..
Oks19 28 серпня 2022, 12:25
Поки 23 не пройшли збори у школі
Riina 28 серпня 2022, 10:21
Я 23 лютого провела в метушні. Вибирала з чоловіком готель, паралельно прибираючи будинок, збираючи з сушки купальники, літній одяг, пакуючи все в дорожні сумки, відбираючи книжки і зошити, щоб могла вчити дочку віддалено місяць з пляжу Єгипту. В 17:30 оплатили переліт з готелем і пішли складати мозаїку, зателефонувала до мами похвалитись, що через кілька днів ми будемо на морі.
А 24 проснулась по будильнику, довго не могла встати, переписувалась з племінником, бо він казав, що щось почалось, але він не знає що. Я його заспокоїла, бо сама нічого не знала, в новинах пусто. А менше чим через хвилину почула перший вибух. Пішла будити дочку, на чоловіка істерично накричала, щоб позвонив комусь де це. Він зателефонував в найближче місто, там ніхто нічого не чує. А в нас будинок дрижить. Він зателефонував другу у Львів. Той каже, що все тихо. Мабуть, теж тільки проснувся. Це був сюр... Дочка їсть вівсянку, дивиться мультики на телефоні, за вікном вибухи вже 40 хвилин, я бігаю по будинку і збираю речі...
samsanty 28 серпня 2022, 10:33
Я добре пам'ятаю. Був звичайний робочій день. Я ще ввечері випила шампанського Мартіні, яке стояло з Нового року, і це був останній алкоголь у цьому році. І я ще вперто доказувала, що війни не буде.
Marinka 28 серпня 2022, 10:55
И у нас 23 был последний алкоголь в этом году, муж должен был уезжать 25, а 23 мы пошли набрали продуктов, лекарства ему с собой, по банке пива, решили скромно отметить отъезд, сняли крупную сумму денег с банкомата, ему с собой и нам чтобы была наличка. Зашли до нотариуса, в этот день у нас была запись, сделали разрешение на выезд ребенку за границу. Перед сном я сказала, что будет война, все дни я говорила об этом и закрытые границы. 24 я думала что она началась везде кроме нас, группы местные я не читала на тот момент, взрывов не слышали, хотя потом оказалось что их почти все слышали. Дочь позвонила рано утром и плакала, сказала началась война, взрывы, их разбудили в общежитие, сказали одеться и выйти на улицу. Ну а потом началось, до обеда русские были уже на ГЭС со своим флагом.