Одразу скажу, що я пишу з лівого аккаунту, бо не можу ось так на всю країну відверто поділитися своєю проблемою. А порада потрібна.
Я багато років роблю торти на замовлення, вдома. Останні роки замовлень більше, ніж я фізично можу зробити. Заробляю непогано, більше, ніж я б заробила "на роботі". Торти і смачні, і гарні, інакше не було б стільки замовлень.
І останні пару років мене переслідує страх, що я зроблю несмачно/негарно/невчасно/не те, що людина хотіла отримати/торт розвалиться не доїхавши до свята. Аж до таких нападів тривоги, що я нічого не можу з собою вдіяти, що я ні про що інше не можу думати, ніж про тей торт, по сто разів заглядаю в холодильник, щоб упевнитися, що торт впорядку. Відразу зазначу, що негативного досвіду я не маю, до кінця не розумію, яка причина таких нападів тривоги. Я багато разів думала кинути робити торти, але ніколи не наважилася, бо це те, що я вмію робити найкраще, на чому я вмію заробляти, в що вкладено багато зусиль. І в той же час я давно перестала отримувати задоволення від процесу, бо робота майже завжди супроводжується сильними нападами тривоги, до тремтіння рук.
Дівчата, коли прийшла війна, я реально трохи зітхнула з полегшенням, що я накінець можу не робити ті торти, як би дико це не звучало. Зараз я вже деякий час працюю "на роботі", ми переїхали в більш безпечний регіон. Торти тут не можу робити, бо все приладдя залишилося вдома. І розумію, що я скучила за тортами. Часто дивлюся інсту різних кондитерів, і розумію, що хочу робити гарні смачні торти.
На роботі мені також сподобалось. Із мінусів тільки зарплатня, роблячи торти я заробляла в два-три рази більше. Із плюсів: нормований робочих день і чіткий графік (що я ніяк не могла собі влаштувати працюючи вдома), спілкування з людьми, офіційне працевлаштування. Що на роботі ти зайнята тільки роботою, а не як вдома - торт, паралельно уроки з малими, приготування обіду, і т.д.
Невдовзі ми збираємося повертатися додому. І я на роздоріжжі. З одного боку, мені шкода кидати торти. Багато зусиль вкладено в цю справу, і я її люблю, я завжди маю багато замовлень. Але оці напали тривоги мені отруюють все. Було дійсно дуже важко жити в постійному напруженні від тієї тривоги. Не можу вирішити, що робити, чи продовжувати займатися тортами, чи все ж таки шукати собі роботу не вдома? Але зарплати у нас в місті невеликі... Поєднувати роботу і торти - не впевнена, що я це потягну...
Чи зможу я повернутися до своєї справи вже без нападів тривоги? Зараз не дивлячись на війну, у мене взагалі їх немає, а в мирний час були постійно...
Вибачте, багато тексту і трохи сумбурно...
AlinaMM 10 червня 2022, 13:56
Смотрите,из своего опыта могу посоветовать вот что:во-первых почитать про навязчивые страхи-чтобы понять,что так бывает не только у вас,и что это за зверь; сформулировать себе одну четкую формулировку,почему Вы все успеете и ничего страшного не случится,если торт кому-то не понравится-и когда приступ начинается один раз себе ее подумать,а дальше-переключаться мыслями на что-то другое-что угодно-считать,сколько раз тесто помешали,сколько ягодок всыпали,что завтра оденете,что приготовите кушать на ужин. Сначала будет тяжело. Мысли будут стремиться вернуться к тревожным. Но чуть-чуть упорства-и поверьте,отпустит. С навязчивыми мыслями и страхами практически единственное лечение-игнор этих мыслей и переключение на другие
Kris140 10 червня 2022, 16:06
У мене є своя така мантра) Кажу собі: от побачиш, коли відпустить, ти знову зрозумієш, що торт був гарний і самчний. І реально коли відпускає, "негарний" торт мені відразу подобається. Але поки невідпучтило, ніг не допомагає.
Kris140 10 червня 2022, 15:09
Дівчата, дякую всім, хто долучився до бесіди, я перечитаю і подумаю над цим.
Nika_147 10 червня 2022, 15:24
Із плюсів: нормований робочих день і чіткий графік (що я ніяк не могла собі влаштувати працюючи вдома), спілкування з людьми, офіційне працевлаштування. Що на роботі ти зайнята тільки роботою, а не як вдома - торт, паралельно уроки з малими, приготування обіду, і т.д.
Вот в этом кусочке ответ на вашу проблему.
Вы эмоционально истощены.
Или снима
Kris140 10 червня 2022, 18:34
Останній рік я слідкую за режимом. Я помітила чіткий зв'язок. При недосипанні напади тривоги посилюються.
До того, як я почала слідкувати за режимом, було багато років жорсткого недосипу.
Nika_147 10 червня 2022, 21:15
Нервные клетки не восстанавливаются, как бы все знают. Но мало кто знает, что основная масса этих клеток гибнет в режиме недосыпа.
Пересмотрите режим. Включите +1 час сна и хоть полчаса отдыха без семьи. Например, утром с чашечкой кофе.
Пусть это немного сократит ваш доход, но иначе вы станете источником дохода для психотерапевта
Kris140 10 червня 2022, 21:42
Так, я тривалий час не хотіла цього помічати. Після повернення додому буду намагатися втримати режим.
Pustogor 10 червня 2022, 16:00
Спробуйте повернутись до диплому технолога. В технології харчової промисловості, можливо, нема "душі")), але там є чітко розписані критерії якості і порядок дій у всіх процесах. І все то треба виконувати. Параметри сировини, вимоги до обладнання, температури, час тощо. Подивіться на торт з іншого боку: якщо він ідеально відповідає технології, то він ідеальний, от і все. Придбайте собі якесь обладнання контрольне - точні терези в рожевому чохольчику)), гігрометр, вимірювач густини якийсь, ще якісь технологічні брязкальця, почніть ними користуватись для перевірки параметрів... нехай на ваш бік стануть об'єктивні вимірювання, які можна зафіксувати у вигляді цифр і не можна суб'єктивно заперечити. Технології - це сила))
Це, звісно, НМД, але ж ніколи не знаєш точно, з якого боку прийде знак чи допомога))
Kris140 10 червня 2022, 16:13
Так, я цим потроху рятуюся. Все роблю за чіткими схемами, відпрацьованими роками. Сама собі про це нагадую.
З описаного вище можливо напрошується висновок, що я періодично зазнаю різних невдач, але ні, 99% моїх приводів до тривоги абсолютно безпідставні. Я це розумію.
Pustogor 10 червня 2022, 21:59 1
Ні, з описаного вище такий висновок не напрошується.
Я не про те, що Ви робите неідеальні торти.
Я про те, що спробуйте перекласти частину відповідальності, яку берете на себе, на неживі предмети - техкарти, прилади, сировину тощо. Хай вони тривожаться, а не Ви.
AlenaKarel_ka 10 червня 2022, 17:40
Я вірно зрозуміла останнє написане? Зараз нападів нема а до війни були?
Kris140 10 червня 2022, 21:49
У нас в місті є кондитерські, які беруть на роботу до себе кондитерів. Але рівень оплати досить посередній, і знаючи скільки я реально можу на цьому заробити, я не захочу робмти торти за невелику зп.
Nika_147 10 червня 2022, 21:50
а вы рассмотрите вариант мастер-классов. И доход, и разрядка для ваших нервов. 1-2 раза в неделю, на территории какого-то кафе не в вечернее время. Сейчас в кафе толпы не собираются. Это может быть интересно и вам, и кафе
Kris140 10 червня 2022, 21:55
Ні, ніколи не думала про це. Дякую за ідею, поміркую над цим.
TinyTrends 10 червня 2022, 21:30
Я хочу до Вас в учні) Я серйозно, якщо Ви в Києві)
Імпонує Ваше ставлення до роботи.
І перша моя думка по темі - Вам потрібна команда, міні-виробництво, подумайте в цьому напрямку.
Kris140 10 червня 2022, 21:45
Ні, не в Києві:). Але там у вас кондитерів багато.
TinyTrends 10 червня 2022, 21:58
шкода, що не в Києві)
але якщо надумаєте онлайн мастер-класи проводити, візьміть мене до уваги, будь ласка)
Kris140 10 червня 2022, 22:02
Добре)
mama_Tanya 11 червня 2022, 12:13
Всі коментарі прочитати не змогла, можливо хтось вже й написав але мені здається у вас банальні панічні атаки я в свій час позбавилася від них медикаментозно з допомогою невролога ну і звісно періодичним наспівуванням мантри що я молодчинка)))
Kris140 11 червня 2022, 14:11
Сімейний лікар такий діагноз мені не ставив, а так хз
Aria159 22 червня 2022, 15:52
Я коли попадаю на ситуацію коли мою ж роботу хтось робить набагато гірше, і бере більші гроші, то моя самооцінка росте))). Спробуйте чужі торти порівняно ціни, впевнена що знайдете таке ж
Kris140 22 червня 2022, 16:10
Теж варіант :)
TimothyGr 30 червня 2022, 18:29 1
Теж думаю, що потрібно брати менше замовлень, щоб був час робити якісно і не спішити