Мами з досвідом поділіться інформацією:)
дитині майже місяць як 2 роки виповнилось, це співпало з тим, що почали ходити в садок. І дитина різко помінялася : влаштовує істерики без приводу і з ним: на площадці як тільки бачить що хтось підходить - включається рефлекс "жадності" і плач. Щось не влаштовує чи просто без настрою -страшні істерики до валяння на підлозі і майже "піни з рота". Два тижні вдома сидимо , лікуємось - істерики продовжуються . Це просто стрес, перехідний період чи розбалуваність? Як ви себе вели з дитиною ? І доки мені таке щастя?))
п.с: в дитячому садку, не зважаючи на декількохвилинний концерт, коли відводу, веде себе чемно.
OlyaDenya 19 жовтня 2015, 15:39
пережить просто) вечно точно не будет)))
OlyaDenya 19 жовтня 2015, 15:41
если не ошибаюсь кризис двух лет это как раз определение границ дозволенного
моему тоже 2.3 - как упрется во что-то так ужась))))) так что я спорю только по значительным поводам с ним - т.к. тяжело всегда доводить до упора свое мнение если уже начала
кстати, мне кажется, именно после сада стал как-то делится, но тоже разные периоды бывают
OlyaDenya 19 жовтня 2015, 15:42
а еще слышит только то что ему интересно) а что там мать бубнит ему все равно, пока не начнет бубнить про вкусное и увлекательное)))
Olkish 19 жовтня 2015, 15:46
У нас наоборот : до садка всім ділилася , істерики рідко , а тепер просто жах :(
Barbariska 19 жовтня 2015, 15:41
https://kashalot.com/club/post-354457/ Вот интересная темка,прочтите,может чем поможет.
Olkish 19 жовтня 2015, 15:41
Спс)
Nezzabudka 19 жовтня 2015, 15:46
... вся жизнь сплошные кризисы... сначала 2-3-4-5 лет... подростковый, кризис среднего возраста...
OlyaDenya 19 жовтня 2015, 15:48
это точно)))
Olkish 19 жовтня 2015, 15:49
Ага)
Tishusya 19 жовтня 2015, 16:15
Оля, Ваша дитина, як і більшість діток, дуже хитра в такому віці. Малюк підкорюється правилам д/с, але дома відіграється на мамі. Одне я знаю точно: якщо ви щось вирішили і намагаєтесь донести до маляти, твердо стійте на своємую Тому що, якщо ви щось говорите, а дитина завдяки істериці і валянню на підлозі Вас переконує і отримує бажане, то вона і надалі буде таке практикувати.
Olga1712 19 жовтня 2015, 16:28
У меня тоже самое, иногда так что-то требует, что аж уписается, кричит не своим голосом. Я сижу и жду, когда успокоится, пробую переключить внимание, но честно, тоже нервы на пределе в такие моменты ((( Эффективного способа борьбы с истериками не нашла
Hamburger 19 жовтня 2015, 19:06
У нас тоже до уписываний доходила, сказала, что накажу, то просится))
А так во время истерик в угол - сразу паинька))
Olga1712 19 жовтня 2015, 20:44
Не могу в угол, терплю сижу молча
Hamburger 19 жовтня 2015, 22:31
моя пару раз постояла, теперь как только говорю, что в угол - успокаивается))
Tishusya 19 жовтня 2015, 16:37
У меня малая, когда что то требовала, заходила на кухню и билась головой о стенку, т.е. о керамическую плитку. Я сначала приходила в ужас, потом оказалось, что моего мужа сестра такие же истерики закатывала. Ну, как говорится: гены не тараканы, не разбегутся.... Я просто брала и выходила из кухни, всем своим видом показывая, что мне это не интересно. Мужа убедила делать так же. Через какое то время ребенку просто стало не для кого устраивать истерики. И все прекратилось.
Ludmila1974 19 жовтня 2015, 19:10
ми дуже тяжко до садочку привикали -хоча в садочку був чемний добре себе вів , але це він стримував свою природну поведінку (любить побігати , подурачитись ) боявся вихователів . Така поведінка довела до неврозу.Ось Вам і криза.
Vasilisa_3 19 жовтня 2015, 22:02
в два года не кризис, а новый этап развития. Если взрослые не помогли или передавили(взрослее задачи, тот же детсад), то будете выгребать нарушенное нервное равновесие долго (
Yuliya_ForKids 21 жовтня 2015, 11:57
Моя старшая так себя вела в 2 года - просто ужас! Страшно вспоминать те потраченные нервы... К трем немного успокоилась.
Yuliya_ForKids 21 жовтня 2015, 11:58
(в сад пошли в 3,4)