Що таке веганство та чому за ним майбутнє? Ч.3. стор. 2

Дисклеймер: цей пост буде підіймати більше те, на що посилання навряд чи знайдеться, хіба що філософські трактати. Мови, а тим паче рекомендацій про рослинний раціон - в і д с у т н і.

17 років я жила так, як виховала мене мама та концепція карнізму: їла усе, потім з легким нахилом в «зож», відвідувала зоопарки з класом, цирки, носила «хороші, добротні» шкіряні чобітки;

 1 рік я була вегетеріанкою – «просто, бо шкода..»;

 6 місяців я веган – «Заради тварин, планети та трішки для себе»

Мої думки впродовж цього змінювались отак: *загалом відсутні* або ж «М*ясо та інше тваринного походження це корисно, це ж білок, а я хочу мати рельєфу трішки тут, тут і ще отут», а згодом «ну їх для цього і вирощують, тобто по суті вони Є чиєюсь власністю, навіть у законі ж так пише щодо якогось там сільськогосподарського майна …»  (17 років) –> «та й ну, цей плов та 3 кусочки м*яса не варті того, аби цілуу свиню жорстоко вбили. Я не їм собаче м*ясо, то чому саме корова » (1 рік вегетеріанства») –> «Ціле життя не варте моментальної швидкоплинності смаку. Жодне життя не може бути знецінене. Єдине життя, що нам належить – наше власне» (зараз)

Моя «веган» позиція щодо аргументів «проти». «Я ніколи не буду веганом, бо :

1.       «Це мій особистий вибір»

Це не може мати морального виправдання, так само як жорстокість до собаки\кішки\до іншої людини. Так кожна наша дія стає по суті особистим вибором, але фраза «це був мій особистий вибір» не зробить морально виправданим побиття перехожого або жорстокість до свого домашнього улюбленця або споживання ПТП (продукт тваринного походження). Тобто ситуацію – де у вашого «особистого вибору» була  ж е р т в а, хтось страждав через ваш вибір. «Особистий вибір» - це не є прерогативою виключно людини. Такий ж вибір є у всього живого та проявляється він по-різному, але націлений в основному на одне – на  Ж И Т Т Я. І такий вибір мають усі ті мільярди тварин, що гинуть та експлуатуються щороку. Це можна помітити у тому, як тварини пручаються, як вони намагаються утекти від забою, вирватись із газової камери або інших методів «гуманного забою», прописаного у технологічних картах даної індустрії.

Чий вибір ви враховуємо, окрім свого? І якщо це вибір – то чому ми вирішили бути жорстокими?

2.       «Так, але цих тварин розводять для цього, а якщо це кривда собаки – то це НеВиправдані страждання»

А що ви скажете щодо кривавих боїв собак? Собак спеціально вирощують для даної справи. Навіть якщо зважати на те, що у більшості країн світу собачі бої вважаються НеЗаконними, а господарства та бійні цілком легалізовані на законодавчому рівні – то хіба «закон»= «моральна виправданість»? Дана «розвага» не стає морально, де це має «legal status». Ваша моральна огида навряд чи зникла щодо боїв собак у країні, де це дозволено законом.

 А якщо взагалі відійти від «братів наших менших» та поглянути на це крізь призму «людської ситуації»? Чи є для вас моральною та прийнятною практика каліцтва жіночих статевих органів? Чи змінюється вона в залежності від країни, де це юридично потурається або ж ні?

3.       «Це все залежить від культури. У нас це споконвічно , тому чому це слід припинити?»

Знову ж таки, чи «культура та традиція» оправдує у ваших очах фестиваль собачого м*яса Юлін, бо фестиваль є культурним івентом? Або забив дельфінів у Японії тільки через «традиційність» даної практики? А традиційність кастрації та каліцтва жінки у Судані є морально виправданим тільки через означення «традиційність»? Особисто для мене, це одне і теж. Особисто для мене, це дико. Тому якщо ми робимо певні групи тварин «культурними», а їхня експлуатація та вбивство стає для нас морально виправданою лише через «традиційність» - то ми повинні визнати моральність кожної культурної практики (що існує зараз чи існувала коли-небудь)

4.       «Їсти м*ясо – це ланцюг живлення. Тварини їдять один одного, то чому я повинен від цього відмовитись?».

ПТП не є для нас необхідністю, сьогодні вони стали швидше «надлишком». Веганська дієта не викликає суперечливості та осуду наукової спільноти.  Для цього слід писати окремі пости, проте Американська дієтична асоціація, що складається із більше 100 000 сертифікованих спеціалістів заявила, що веганська дієта є здоровою, безпечною та  «поживною» для усіх періодів життя. Це також підтримується Британською дієтологічною асоціацією  та NHS. Численні сучасні дослідження демонструють не таку вже корисність ПТП та їхню явну кореляцію із розвитком багатьох захворювань.

• Ситуація: Те, що лев прикладає для того, аби пообідати газеллю – не є рівноцінним зусиллям піти до супермаркету та принести вирізку у пакеті.

Те як відбувається процес селекціонування, а також геномодифікування, штучного запліднення, розірвання зв*язків «матері-дитини», споживання того, що не призначене для нас, бо продуковане іншим видом, забій тварин лише на третині або 1\4 їхнього справді «природнього» терміну – не є рівноцінним підтримання балансу екосистеми, ланок ланцюга живлення абощо.

Такий «ланцюг» створений лише людиною та для виправдання тієї ж людини. На «справжньому полі бою» людина не лише зазнала б поразки від справді «хижака», проте й не змогла у будь-якому разі очолити даний ланцюг – бо найвищими є редуценти – тобто бактерії\гриби, що переробляють рештки.

5.       «Як ми можемо іти проти природи»

Якщо відійти від вічного питання ким же ж ми є еволюційно: травоїдні, м*ясо- чи всеїдні(саме до них я схиляюсь найбільше), що сьогодні немає великої ролі, оскільки а) у нас є все для того, аби повноцінно харчуватись рослинною їжею: як «капуста», так і «рослинне м*ясо» б) у минулому багато чого такого, без якого ми сьогодні прекрасно живемо або якому знайшли альтернативу завдяки справді сучасному розвитку та технологіям – тобто ми давно уже «ідемо проти природи», але чомусь все ще виправдуємо несправедливість та жорстокість цим чарівним «природньо». Якщо я фізично можу щось зробити – то це не означає, що це знову ж стане морально виправданим.

• Ситуація: я можу в теорії побити дитину,бо більша сила природою закладена, але я не б*ю 70 млрд. разів на рік дітей через це.

За відсутності необхідності є і відсутність виправдання.  

Також більшість не зможе самостійно вбити тварину (мова йде не(!) про екстирмальні ситації в и ж и в а н н я,  а про декількараозве харчування в день) – то чому зараз слід платити комусь, щоб зробив це за вас? 

• Ситуація: Вас намірені побити або вбити група людей, яких ви (та й усі люди) назвали б Аморальними. Один із цієї компанії каже "Знаєш, мені тебе шкода і щось не сильно хочу брати у цьому участь...Але от хлопцям-дівчатам оцим нічого не скажу, це ж вони самі свідомо здійснили вибір..." Дану фразу, навіть з її відкритою заявою відмови від участі у певній жорстокості, – ніхто(!) не виправбав б з моральної точки зору. Вам у даній ситуації як жертві ні холодно, ні тепло від даного одиничного вчинку, бо вас підтримали лише на словах, а на ділі вам зробили фізично боляче.

 Більшість навіть не зможе протриматись, не проявивши банальну реакцію огиди та жалю, на декількахвилинному відео того, що відбувається насправді заради вашої вечері. І це нормально, це природньо і свідчить про те, що ви не психопат...

Помилковість «природності» як спроби виправдання у тому, що вона ігнорує наші можливості приймати моральні рішення як чи не єдиних істот, що володіють моральним укладом (будь то релігія, чи суспільно укладені норми поведінки)

6. "Я люблю смак м*яса\сиру. Життя одне- чому позбавляти себе задоволення?"

Життя справді одне. Як у людини, так і у собаки, чи у курча. Чому ми зайняли бережливу позицію щодо одного - ми любимо, доглядаємо, гладимо, граємось, ведемо до ветеринара та переживаємо, якщо щось не так із твариною, яку ми називаємо "домашній  у л ю б л е  н е ц ь"? А токсичну позицію щодо другого - експлуатуємо, гвалтуємо, розлучаємо, вбиваємо?

• Ситуація: Якби ви спробували десь певну страву і вона вам неймовірно сподобалась, а потім ваш кулінар з Азії сказав, що це був лабрадор – ви б ні за що не попросили добавки, а тим паче прийшовши додому, ви б не перерізали ваших 2 лабрадорів заради того, аби відтворити цей божествений смак хоча б ще раз. 

Смак не вартий життя. Тофу можна "правильно" приготувати і воно буде смачне(!) ;)