Читательский дневник - а нужен ли он? (Опрос)

В нашем КК любят читать все))) и стараются привить любовь к книгам своим деткам. С этим  у нас проблем вроде нет)), но вот задумалась я над такой вещью как читательский дневник. Со своей школы помню, что то меня его требовали после каждых каникул с 2 класса и до 9-го точно, а может и больше, причем по обеим литературам (укр и зарубежке). Читать книги мне нравилось, а вот вести его - не особо. Тогда я вообще считала это пустой тратой времени. Но сейчас думаю, что может это и не такая уж глупая идея. 

У дочки в школе ни один из 3 учителей младших классов, которые у нас были (и есть) даже не заикался о ведении читательского дневника или о его существовании "в природе". 

Хочу уяснить для себя несколько моментов, поэтому, если не сложно, ответить на несколько вопросов:

1. Как Вы считаете нужно ли вести читательский дневник? Почему?

2. Ведете ли Вы (взрослый/ребенок/взрослый вместе с ребенком) читательский дневник?

3. С какого возраста его стоит вести (либо с освоения какого-то навыка)?

4. Требуют ли от Вашего ребенка читательский дневник в школе?

5. Нужно ли его вести параллельно со школьным (например, для книг вне школьной программы)?

6. Какую инфу, кроме автор, название произведения, Вы в него вносите?

7. В каком формате Вы его ведете (самодельный/ заполняете ручкой в печатной основе/в электронке и потом распечатываете страницы/только в электронном)?

Спасибо всем кто откликнется)))

104 комментария

  • ksena42 7 января, 18:48 2

    Читать обожала всегда,но этот дневник напрягал. В школе не требуют,старший уже закончил и ни разу не требовали, младший в 3-ем классе тоже не требуют. У знакомых ,в разных школах, тоже такого нет. Считаю его не нужным

  • LuLuda 7 января, 18:50 1

    глупая идея
    можно еще наскальные рисунки попробовать

  • ksena42 7 января, 18:52

    Так они и есть ввиде смайликов :wink::thumbsup::stuck_out_tongue_winking_eye:

  • ksena42 7 января, 18:53

    А что он вообще дает?

  • 2 комментария
  • ksena42 7 января, 19:04

    ((

  • IrinaSav 7 января, 19:15

    Например, заводить как только ребенок научится читать (конечно помагая заполнять) и он будет как летопись достижений на этом поприще.

  • ksena42 7 января, 19:16 1

    Ну, такое

  • Irina_ilovebooks 7 января, 18:59

    Знаю что крестник ведёт с первого класса (киевская гимназия). Пишет не только название произведения, а и кратко о сюжете

  • Kohanocka 7 января, 19:00

    Не пам'ятаю чи нас зпставляли,але для себе записувала ,що читала. У сина(зараз 19рокіа) і у доні(9років) не було і немає чит.щоденників, і не просили заводити.

  • OlgaTau 7 января, 22:22 1

    +++ я в старших классах и позже сама записывала интересные фразы и мысли из книг , которые читала. Для себя. В школе, думаю, не помешает, если без фанатизма - читательский дневник помогает вспомнить прочитанное.

  • Listra 7 января, 19:16 1

    Я жалкую, що не привила молодшій дитині цей навичок. Готових варіантів не було, робота забирала багато часу. Старшого заставити було б нереально. Але зараз якби можна було повернутися в 3-5 дочкиних років, почала б заповнювати. Це дуже корисна звичка- аналізувати, систематизувати та задокументовувати інформацію. Зараз спробую знайти картинку мною перекладеного відгуку на прочитану книгу, що заповнюють в аериканських школах (один з варіантів). Наші діти не вміють цього робити, вчителі не вважають за потрібне або вимагають писати твір-відгук. Мені дуже подобається коли треба коротко висловити думку. У нашому навчанні це теж присутнє, але діти здебільшого бояться висловити ту думку, бо не знають, чи задовільнить відповідь вчителя, всім же потрібна відповідь на 10-12, а не просто вміння висловлювати власні думки, на це ніколи не вистачає часу на звичайному уроці.

  • 15 комментариев
  • kreminska 10 января, 23:34 1

    от чесно)) мені з пунктом 2 дуже важко змиритися))))))))) а в іншому нормульки)))

  • kreminska 11 января, 00:10 1

    дякую за таку відповідь))) мене попустило)))) а як Ви відбираєте книги?

  • IrinaSav 11 января, 08:18

    Можу поділитися нашим досвідом. Донька почала читати досить товсті книжки з 5,5 років (першою вагомою на мій погляд була Волшебник изумрудного города Волкова). Те, що вона не розуміла в повній мірі всього - це ясно. Є деякі книжки, які вона вже перечитала кілька разів. Я сама багато книжок перечитувала з різницею у 10 років і вони сприймалися зовсім по-іншому в силу нового досвіду і зміни світогляду. Зараз у 9 років вона з однаковим успіхом читає Щоденник слабака, Королеву часу і чергову частину Рубінової книги чи Гаррі Поттера (перші 3 чи 4 частини Гаррі прочитала ще до початку 3-го класу). Моє ставлення - як подобається, хай читає. Щоправда книги, які я не читала і йдуть у значно старшій віковій категорії, я перечитую перед тим як дати їй. Цензура)))
    Ось саме для осмислення того що вона читає я й задумалась про заведення читацького щоденника.

  • NomadY 7 января, 19:22

    Я вела. Писала автора, назву, кількість сторінок, тематику і ставила + чи - . Було цікаво скільки читаю, який жанр найбільше, пізніше в бібліотеці допомагав згадати читала вже таку книгу чи ні

  • 2 комментария
  • IrinaSav 7 января, 19:50

    А я на електронні підсіла - це взагалі "мрак" за обсягами)

  • pansies 7 января, 19:51

    Я как-то под конец книги поняла, что уже ее читала. И всю книгу думала, ну надо же как сюжет на что-то похож))

  • NomadY 7 января, 19:55

    Я свою електронну зламала:cry:. Переключилась на настольні ігри:joy:

  • Raduga777 7 января, 19:35

    думаю,що це хороша ідея)
    треба дитині купити хай веде)

  • pansies 7 января, 19:51

    А вот у нас в школе ничего такого не было, я даже рикогда не слышала о такой вещи. Но идея интересная

  • IrinaSav 7 января, 20:01

    Зараз багато варіантів пропонують, але я поки що не зустріла варіант, який би мене "зачепив" і не нагадував до болю шкільну "обязаловку"(((

  • Kukuzya 7 января, 20:08 1

    Я даже не помню, что это такое) Наверное, в школе не требовали. Дети ещё маленькие, поэтому даже не задумывалась. Но, мне кажется, лучше тех несколько минут, потраченных на запись, прочитать ещё парочку страниц.

  • Simba 7 января, 20:13

    Я вела. У нас в школе требовали. Недавно нашла его у мамы в кладовке. Так интересно было почитать)

  • IrinaSav 7 января, 20:15

    И как воспоминания от "процесса"?

  • Simba 7 января, 20:23

    Мне нравилось) Но у меня такой характер, что все должно быть четко и по правилам)

  • Naomy 7 января, 20:15

    У нас в школе одно время требовали, но что-то совсем не долго. И Слава Богу! Уж на сколько я любила всякие анкеты девчачьи заполнять - этот дневник просто ненавидела! Ну, как можно в 2 строчки запихнуть содержание и свои впечатления о книге? А главное, зачем?
    У дочки в школе ничего такого не требовали.

  • 10 комментариев
  • Listra 7 января, 21:26 2

    Картинка
  • Naomy 7 января, 21:43 3

    Честное слово! Хоть это выглядит весьма забавно и уж точно не скучно, я остаюсь при своем мнении - читательский дневник придуман, чтобы заставить ребенка читать. Это такая себе документация. А я ее страх как ненавижу!))

  • natasha_kb 8 января, 00:56

    Марианна, сильно написано насчет написания обзора книги :joy: сама ржу :joy: это чисто про меня. В голове много мыслей, но вот выразить их в полной мере редко когда удается :joy: есть девочки, у которых каждый обзор как творческое эссе, читаешь завороженно, ловишь каждое слово. К сожалению я так не умею :expressionless: хотя других люблю читать. А им это легко дается)) хотя твои обзоры я тоже люблю, ты умеешь красиво написать и приправить фантастической фото подачей:heart_eyes:

  • Lena4114 7 января, 20:20 1

    Я никогда не понимала этой идеи. Вела сама, тк заставляли в школе. Слава богу у детей этого не было.

  • Listra 7 января, 20:29

    І ще можу підказати, що опитування гарно робити в Гугл формах, це дуже зручно https://www.google.com/intl/uk_ua/forms/about/

  • IrinaSav 7 января, 20:51

    Дякую, ця тема не планувалась як "серйозне дослідження". Просто шукала підтвердження чи спростування моїх сумнівів.

  • binnnna 7 января, 21:07

    Дуже подобається ідея читацького щоденника. Допомагає сформулювати думку, виділити головне. Дочці 6, влітку спробувала заповнювати. У нас був саморобний, роздрукований бланк з пунктами, які дитина в змозі заповнити. Планую знову повернутися.

  • innusya20 7 января, 21:15

    В школьные годы вела дневник. Помню, учитель литературы предложил его вести для себя, до окончания школы вела, наверное, потом забросила.
    Действительно помогал вспомнить, что эту книгу уже читала).
    Дневник давно не веду, да и читать стала меньше художественной литературы, больше на специализированную переключилась.

  • natasha_kb 7 января, 21:48

    У нас в школі після закінчення 2 класу, на літо сказати читати книги (без списку) і вести читацький щоденник. Ерік читав все літо, але ми постійно забували записувати, тому у вересні місяці сиділи і довго і нудно записували прочитані книги. Це є мінус, коли все і одразу, якщо вести його плавно, то таких проблем нема. Хоча як на мене, це досить занудно вести щоденник. І зараз історія повторилася, я думала що після літа не потрібно вже його вести, але за ці канікули нам нагадали, що маємо принести щоденник, заповненний починаючи з вересня. І знову нас чекає глобальне заповнення, книг прочитано геть не мало. Єдиний плюс, який я бачу, вчителька дійсно була вражена тим, скільки книг прочитав Ерік і які це книги, навіть на зборах згадували про це. Так, можливо це хвалькуватість трохи, але мені приємно, коли вона бачить, що дитина дійсно читає, це дає свої результати у навчанні. Тому щоденник у нас є обов'язковою умовою і вибирати не доводиться. Сама я напевно не вела би його, я не люблю рутину

  • 7 комментариев
  • KateOv 8 января, 13:09

    Listra, дякую що поділилися своїми думками про щоденник й дякую автору що підняли таку тему) До цього я й не замислювалася над цим. Так, у школі колись був потрібен щоденник й я, як більшість, не любила його заповнювати, бо не любила читати й не читала багато. Мені дуже імпонують Ваші думки щодо інструментів на посильному рівні й навичок, які потрібно отримувати нашим дітям. І якщо находити у веденні щоденика внутрішню мотивацію, а не зовнішню, то дійсно можна знайти свій варіант й користь від цієї справи)

  • Listra 8 января, 14:16

    Дякую)

  • Profesora 8 января, 14:46 1

    В підтримку Ліниних слів, з якими я абсолютно згідна, розкажу життєву ситуацію. Знаю одного досить розумного хлопчика, який не зовсім любив вчитися, але природній розум, мама-мотиватор і деякі прекрасні вчителі, зробили своє страшне діло:grinning:, і зараз він вчиться на першому курсі американського університету і має (перший з іноземців!!! цього інституту, бо з приходом Трампа підкрутили гайки для іноземних студентів, все зараз для аборигенів:blush:) стипендію Nasa. Ні, він не геній, а простий чувачок, трохи лінтюватий, трохи хитруватий, але в свій час закохався у Корольова і Ілона Маска, а мама його підтримала, сім'я проста, колись була забеспечена, але потім настали скрутні часи, і почали економити на всьому, але тільки не на навчанні. Він почав вчити найактивніше англ. Мову, ходив правда на спортивні гуртки, і написав в 7 американських університетів, це була чістєйша авантюра, і 6 із них запросили його документи, і головною вимогою всіх АМЕРИКАНСЬКИХ університетів було ЕСЕЙ про його життя, про успіхи, про сім'ю, про досягнення, про життєві цілі, і есей всього на сторінку, весь кавалок життя в 17 років потрібно було впихнути в сторінку так, щоб тебе, чужого студента прийняли, і мама ридаючи розказувала, як вони 3 дня монтували цей ЖИТТЄВО - ВАЖЛИВИЙ есей, звичайно прикладалися всі табеля, всі грамоти по спорту, але основне, що потім йому сказали, це був есей, він їх вразив своєю логічністю, щирістю і "душею" бо для американців дуже важлива своя думка, і мама вже сміючись, казала, а я завжди його заставляла писати твори. Зараз він вчиться в університеті при штаб-квартирі Nasa, перший рік мав стипендію, але зараз її відмінили, сім'я звичайно в шоці, точніше мама, папа не допомагає, але мама крутиться:grin: на весь інститут іноземці він і індус, але індус звалив, бо дууже важке навчання, і мама розказує, що там якраз багато писанини, крім точних наук, багато звітів, есеїв, роздумів, бо їх вчать думати. І він своєю настирливістю всіх задовбав:blush: а...було ще усне інтерв'ю, і також письмове завдання написати про свою сім'ю, для них це лакмусовий папірець. От вам реальна історія, як прості навички і інструменти можуть змінити життя. Дитина не мажор.

  • Nadin1704 7 января, 22:09

    В начальной школе не требовали,но ведение его было желательно.Сейчас дочка в 6 классе,требуют.
    Лично я считаю это ненужным,лишняя трата времени

  • Elenka2016 7 января, 22:29

    в далеком детстве пару лет требовали в школе. Вела. Читать очень люблю. Вести мне не нравилось)))), вела добросовестно, хвалили.
    Конкретно мне эта идея никак. Если душа просит вести, то вести) Навык вести отчетность, умение анализировать и умение продемонстрировать свои таланты/предъявить результаты проделанной работы, в моем представлении, никак не коррелирует с ведением читательского дневника.
    У меня все расписано поминутно (я без шуток, если что) и + вести дневник меня бы напрягало.

  • IrinaSav 7 января, 23:02

    А для ребенка? И как форма обучения ведению отчетности в том числе?

  • Elenka2016 8 января, 06:34

    вспоминая свое детство - мне был не нужен. Но все разные, если есть потребность,то, безусловно, вести. Если через"немогу" и не требуют, то (на мой взгляд) это не тот момент, где надо проявить твердость. Повторюсь -это сугубо мое мнение.

  • Melisenta 7 января, 23:01

    В нас не вимагали ні разу щоденник, я не вела його, хоча зараз трошки шкодую - багато чого читаю знову, бо забула що читала, або ж просто не можу згадати про що книга. Як на мене, гарна навичка) але я б вела в комп. форматі, не люблю писати) думаю з малечею почнемо такий щоденник, коли навчиться сама читати)

  • Profesora 7 января, 23:01 1

    Напишу думку як просто людини, і як спеціаліста по найму. Як людина, всі шкільні роки і інститутські вела щоденник, ця звичка переросла в потребу занотовувати в записник вдалі вирази, влучні думки, геніяльні висказування. Записників і зошитів (вже своїх, де виписувала класні думки з прочитаних творів , а не шкільно-читацько-щоденникових) в мене "вагон і тележка". Навіть зараз, через десятиліття, інколи їх перечитую, і щось переосмислюю, чомусь дивуюсь, з чимось спорю, але це така класна інтелектуальна забавка. Але вважаю, що це має віковий термін, це т.м. для чогось, щоб сформувати стійкі навички, наприклад аналізу чи інших речей.
    Що це дало, ведення щоденника:
    1. Я "виписала" свою грамотність. Правда писала на рос.мові, бо школи тоді були такі, але і зараз ЗОРОВО пам'ятаю написання, не можу допустити помилку, бо муляє око, так в'їлось правильне написання слів. Це ніщо так не дасть, як саме постійне переписування, вже на рівні генів:grinning:
    2. Розвинута зорова пам'ять, грішу саме на щоденники, бо все запам'ятовую зором, інколи це заважає, бо треба
    прочитати.
    3. Розвиває, а зараз це біч сучасних дітей, через засилля інтернету і телевізору, в них т.б. кліпове сприйняття світу і інформації, тобто подіїї сьогодні і завтра не пов'язані, прочитане і побачине не співставляють, вони їх просто не запам'ятовують, не співставляють; а щоденник, як ніщо, дає оце нудне, так, але продовженне в часі, логічно-послідовне сприйняття інформації, бо ти довго пишеш, читаеш, слідкуєш за інформацією, перечитуєш, і воно не свідомо, але формує ДУЖЕ важливу навичку послідовного мислення і співставляння, потім одна з витоків такої звички, це не можливість тобою маніпулювати і прорахування тобой ситуаціїї, її наслідків ( будь-якої наперед, це один із варіантів).
    Можна багато писати, що це і словниковий запас, і вміння зосередитись, і просто жопою висидіти на одному місці:grinning:, бо це також проблема у гіперактивних дітей, але...зараз росте зовсім інше покоління дітей, їх називають покоління Y, і в них зовсім інше сприйняття інформації вже на рівні фізіології, я багато читала на цю тему, тому для них читацькі щоденники, в нашому вигляді, це...проблема для батьків:grinning: і насилля над дитиною, читацький щоденник має місце, але в якомусь іншому варіянті, цікавішому, інтерактивному, бо сучасна дитина задає одне своє саме важливе запитання: а навіщо? І тому особисто я, коли прийде дитині час вести щоденники, буду креативити, щоб і вести, і щоб цікаво.

  • 5 комментариев
  • Profesora 7 января, 23:48

    Ну і читацький був ще й для контролю, у нас в інституті, без нього не поставили б заліку, бо як препод взнає, що ти все прочитав, а читати треба було, бо ми потім би це викладали, і могда по будь-якій цитаті задати питання, а чи не скатав, тому також метод контролю і перевірки, не самий поганий.

  • Listra 7 января, 23:57 5

    я математик за освітою і професією), і не можу принизити роль математики, що вчить основним прийомам аналізу і сінтезу. Але дуже ефективним прикладом застосування вже отриманих на математиці цих навичок, як раз і є власноруч складений нетривіальний відгук про прочитану книгу. Нехай він буде у цікавій творчій формі, відповідно до віку, зроблений саме власноруч - надрукований, написаний, намальований, з вирізаними ілюстраціями.
    Я шукала приклади в англомовних варіантах, вони цікавіші. Найпростіший, що я застосовую зараз постійно в 3-4 класі це відгук -долонька. Обвести свою долоньку - посередені ілюстрація і чим сподобалась або не сподобалась, і далі по малюнку

    Картинка
  • IrinaSav 8 января, 07:06 1

    Гарнюня долонька) Треба взяти на озброєння!

1 2
Для комментирования нужно войти или зарегистрироваться

Вернуться в Клуб