Батьки поряд, щоб нагодувати, навчити дитину, і.. відпустити в самостійне життя.Спочатку дитина дуже залежна від дорослих. Але "залежна" не означає, що вона є власністю батьків чи шансом реалізувати на дитині все нереалізоване у власному житті. Дуже поступово дитина стає самостійнішою, і вже після підліткової сепарації може спілкуватися з батьками на рівних, як доросла.Якщо дитина на цей момент не стала єдиним центром життя батьків, відпустити її можна без відчуття руйнації цього всесвіту, без відчуття покинутості, а навпаки - з відчуттям, що у вас є класний і дуже рідний друг чи подруга).Тож не забувайте про власні мрії, любі матусі й татусі, не забувайте що ви не лише батьки, адже діти вчаться бути собою на нашому прикладі).
amantis 26 жовтня 2018, 13:28 1
О, как я согласна!!!
это на 1000% точно!!!
признавать это- значит любить своего ребёнка.
Torri 26 жовтня 2018, 13:32
Все хорошо в меру, наша особистiсть оказывается англ. в саду уже месяц прогуливает. Его спрашивает, а он типа решает))
Sh4astie 26 жовтня 2018, 15:07
Ага! Вот таким забивают детям шолову в школах, потом они родителей не уважают и права качают.Начинают хамить и начинается безпридел.