Покрова. Осінь. Подорож.

Всім привіт, вітаю, добрий день та здоровенькі були! Сьогодні, шановне панство, можна сказати, що мене пре (чи з мене))) Тому поспішаю поділитися, виплескати це все, бо емоції дуже позитивні та просто не можуть сидіти в середині.

Не знаю чи відомо Вам чи ні, але Магічний Лотос Тревел за сприяння Аратта Тур цього року започаткувало екскурсії у різні енергетично-магічно-захопливі куточки України. І от, не так давно, як учора, ми з чоловіком мали нагоду побувати в одному зних, а саме у Трахтемирові.

Про цю неймовірну істоту на ім’я Трахтемирів можна говорити довго, але слова ніщо у порівнянні зі справжнім враженням. Це просто великий, ні Велетенський Добрий Дракон – тварина, дух, згусток енергії руху та спокою, і все це одночасно…

Отже, виіхали ми ранесеньким ранком та, не забувши попрацювати з егрегором групи, завітали спочатку до залишків помістя Бловацьких. Гарне місце. Ми застали туман над водою, такий щільний сизо-білий, при чому він хмарою лежав лише над водою, а на березі його майже не було, а після він розсіявся та стало видно берег навпроти і лису гору.

 На фото зовсім не шаман, а наш екскурсовод))

 "Юся. В тумані"

та "Юся. Туман розсіявся" ​​

Попили чаю та порозганяли туман)) В кого на що було бажання)

Далі вирушили до живильних джерел в Улянівку. Джерела знаходяться у лісі, місточки хиткі та старенькі, але кажуть, що вода дуже цілюща.

Попили, набрали й собі Живої та Мертвої води

І, в решті, вирушили на Трахтемирів. Їхали-їхали, слухали розповіді екскурсовода, місцями зупинялись. Тут, наприклад

Ось і він - Трахтемирів

Краса! Моя улюблена осінь...Світло, барви, пташині перспіви... А ще, поряд усі стихії, та не просто поряд, а вони сплітаються в одне ціле та утворюють щось неймовірне, таке, що важко описати словами...

Було багато чого, мандрували до до хребта і по хребту, на висоту 220 (найбільш потужна точка цієї місцини), ходили вздовж та обабіч, сиділи, лежали, лізли, видиралися, роздивлялися, прислухалися, обіймалися хто з деревами, хто один з одним)). Конкретно я обмацала, здається все, що можна було обмацати)) Практикували, розмовляли, а хтось грав на дримбі. В цілому насолоджувались та насичувались.

Завітали також до Скіфа (дуже цікава та характерна людина). Це фото просто з його оселі.

А потім сідало сонце, але хотілося побути ще, тому в кінці бігли майже маршем до автобуса. 

Фух, видохнули, трохи поспали, хтось по справжньому, хтось практикував сновидіння наяву про атоми, протони, кварки та іх зв'язок з психологією поведінки домашніх тварин у скрутних становищах.

Коли відпочили, то практикували відкриття Вішудхи майже до самого Києва (наш гід Вадим виявився просто гуру в цьому питанні, здається, що він може відкрити Вішудху навіть якщо її хазяїн не дуже до цього прагне), хто в темі, думаю здогадались чим приблизно ми займались)). 

Ось і все. Бажаю всім наснаги, натхнення та неймовірних надихаючих подорожей!

А нашому Аратта Туру не зупинятися на досягнутому, а розширювати горизонти!