З просторів FB

Людина має право на утому...На те ,щоб не утриматись від сліз...Сховатися від світу в себе вдома...Або втікти у тихий темний ліс...Людина не залізна... Вона може стомитися від всього в якусь мить...До інших стати трішечки ворожа

І виказати все, що їй болить...Засуджувать не треба поспішати,у душу заглядати їй не слід...Людина має право не встояти,не втримати на плечах цілий світ...Людина має право на невдачі,на помилки ,падіння у житті...І ці моменти слабкості не значать,що має потонути в каятті...Людині  треба просто розуміння,не осуд і не жалість-співчуття!

Не треба в  неї кидати каміння,стомитись може кожен від життя...Не слід казать:"Мені б твої проблеми!Є ті кому ще важче ніж тобі!"Це вірно,та душа у всіх окрема...Не слід усіх судити по собі...Ми люди -ми не роботи залізні...Ми можемо стомитись в якусь мить...Причини можуть бути зовсім різні...Людину треба просто зрозуміть...Хтось може крикнуть в запалі щось грізно,а потім шкодувать за ті слова...Пробач йому -людина не залізна...Усі ми робим помилки бува...

Щодня в метро, у черзі, чи крамниці,ми бачимо розлючених людей...Здається, їм дай волю посвариться,сварилися б невпинно цілий день...Але ,якщо замислитись, а може,усе насправді зовсім навпаки....Стомилися,тому такі ворожі,чому б не простягнути їм руки?Згадайте ,чи ви самі не робили,у запалі в образі щось таке,що стримати у мить ту не зуміли,щось геть на вас не схоже і гірке...

Щасливі не кричать тобі у спину...Кричать нещасні ,ті кому болить...Не слід судить людину-бо людина не втриматися може в якусь мить...

Давайте станем трішечки добріші,розбудимо у серці співчуття...І стануть зразу люди щасливіше

І легшим стане в кожного життя...Давайте будем іншим дарувати тепло своє ,підтримку і добро...І навіть коли важко пам'ятати,усі ми люди,що б там не було...

© Огнєва Інелла