Хваст. Те до чого довго доходили руки.

Накінець то дійшли руки і гаманець до покупки даної серії. Придивдяюсь вже давно, та завжди було щось важливіше. А зараз в очікуванні новинок від видавництв появився час і на РАНОК Лагідні сторінки.

Книги не нові, тому на обзорах не зупинятимусь, лиш опишу наші з Максом емоції))).  

Сюзетта і Сюзетта подарунок для матусі.

Книжечки схожі одна на одну, правда з різними історіями. В одній сонечко загубило матусю, але завдяки вмінню малювати і допомоги незнайомих тварин знаходить її. А в іншій сонечко шукає ідею для подарунка матусі, і в нього це прекрасно виходить))) Що може бути краще за подарунок зроблений власноруч з любов'ю. Для мене саме ця книга стала особливою і зачепила глибини з дитинства. Нажаль мої батьки ніколи не цінували такого роду подарунки((( і вони дуже швидко опинялись в смітнику. І з часом коли в школі робили батькам подарунки я по дорозі додому викидала їх в альфатер. Хоча стосунки з батьками в нас були і є пречудові, але тепер з віком розумію яких моментів мені тоді не вистачало... Тому звичайно я взяла це до уваги у стосунках зі своєю дитиною, це ж так прекрасно, отримувати саме власноруч зроблені з бумаги квіти, літачки з посланнями і взагалі всяку всячину яку дитячий мозок може придумати (як виявилось він спроможний багато на що). 

Ось і вона!

Також дуууже мила книжечка про те як в сімї появляється друга дитинка, в батьків все менше стає вільного часу і взагалі пора дорослішати... Але все ж прихильність до сестички з часом появляється. І це чудово.

Вкінці я мала написати, що тут не вистачає ще одної чудової книжечки під назвою МЕЛЛІ, так як ще в її пошуках... Але... Поки зранку я займалась фотографіями, дві прекрасні людини, одна з яких член конкурсу кк дещо затіяли)))) Але це вже інша історія. Продавження буде...