Наше сімейно-улюблене. Книжковий конкурс 2018, категорія 0-6 років.

Мабуть, спочатку варто представитися, бо майже всі знають мене лише по ніку ))) Так от, мене звати Світлана, і я мама...чотирьох чудових мужчин (для кожного своєю мірою): двох весняних шилопопиків, яким скоро виповниться 2 і 4 рочки (мабуть, саме тому весняний конкурс для мене трохи особливий, і я таки вирішила взяти в ньому участь, незважаючи на всі протиріччя), коханого чоловіка (ну всі ж ми для них мами деякими моментами ;) ) і нашого майже-вченого-кота Тімки (правда, останній чомусь вважає, що насправді це він мій всезнаючий та зморений досвідом татко ))))). 

Коли я одного чудового дня зайшла в КК і побачила повідомлення чудової дівчинки Мар'яни про початок конкурсу, перша думка була: "На жаль, в нас надто скромна бібліотека, щоб знайти щось підходяще до усіх чотирьох розділів". Потім була пауза, а потім я звернулася до нашої тієї самої найближчої і найулюбленішої полички, з якої діти дістають і просять почитати книги щодня. І таки там я знайшла відповіді на всі свої запитання :) Пазл склався сам по собі, і я з надією пішла телефонувати мамі і свекрусі в пошуках книги для розділу"Старе", бо вдома таких не виявилося. Все ніби чудово, але не тут-то було... Ой, мушу перервати зараз свою розповідь, бо все-таки найважливіше - це книги. Але маю велику надію, що дочитаєте мою історію до кінця, бо ще мушу сказати кілька слів в своє оправдання, як я "докотилася" до цього огляду ;)

Отже, почнемо...

Старе. Маршак С.Я. Двенадцать месяцев; Умные вещи: Пьесы / Худож. М.П. Митурич. - М.: Сов. Россия, 1987. - 168 с.

Чому саме вона? По-перше, це так символічно зараз, коли весна вже прийшла, але все ще бореться з отими кучугурами снігу ))) По-друге, вибір в нас був невеликий, але коли я побачила цю книгу - зрозуміла, що це саме те, що мені хочеться показати старшому синові прямо зараз. Справа в тому, що це не зовсім звичайна народна казка про 12 місяців. Це п'єса, написана Самуілом Яковичем Маршаком і видана до 100-річчя з його народження. З казкою про 12 місяців ми ще не були знайомі, але сину досить сподобалась така цікава манера читання (тим більше, що вони на заняттях з театралізації в садочку зараз теж готуються ставити казку). Ілюстрації трохи специфічні, але вони в манері тих часів.

Книга складається з двох частин: драматичної казки "Дванадцять місяців" і казки-комедії "Розумні речі".Чудові персонажі:Сцена, де королева вчиться писати:Трохи "весни" та квітів на сторінках )))Картинка, де в лісі перед багаттям зібралися всі 12 місяців:Безумовно, я дуже рада, що завдяки конкурсу ця книга до нас потрапила і тепер займе почесне місце у нашій бібліотеці.

Нове. Спи міцно, моє будівництво: Шеррі Даскі Рінкер; іл. Тома Ліхтенгелда; пер. з англ. В. Чернишенка. - К.: Вид-во "Артбукс", 2017. - 32 с.Чому саме вона? Оскільки було вирішено описати найбільш улюблене, то тут взагалі не було ніяких сумнівів. Це та книга, без якої молодший не ляже спати, а старший не почне свій день (так вже склалося, що засинальну книгу треба перечитати перед тим, як іти в садочок))). Це та книга, що спонукає "трудитися" вдень, як автопарк будівельних машин на сторінках: І, звісно, так приємно ввечері засинати разом з машинками, що за день попрацювали, чогось досягли, стомились​​​​​​​ і йдуть до сну)

Ну і, прогнозовано, "Позичене", або омріяне: продовження історії про улюблене будівництво, або як наш автопарк прокидається. Стройка с самого утра, Шеррі Даскі Рінкер. Вже анонсували український переклад, але ми точно його не дочекаємось, бо дуже хочеться, так що російський варіант нас цілком влаштує (взагалі, влаштує навіть англійськомовний оригінал) - бо я впевнена, що вона нам потрібна в будь-якій вверсії))). Я вже навіть не знаю, хто цю книгу в нашій сім'ї хоче більше: діти, мама, чи наш майже-вчений-кіт Тімка, бо він теж про неї мрієЗвісно, в цієї білої морди є на те свої причини, бо це саме та книга, заради якої два шумних монстрики нарешті залишать кицю в спокої бодай на годинку, і в Тімки з'явиться трохи спокою і часу на себе коханого, коли не треба буде ні від кого ховатися і нікого виховувати (це він сам так вважає, АГА )))))))

Ну і Зелене. Большая книга сказок волшебного леса: Авт. и худ. Валько. Пер. с нем. Н. Нуровой. - М., Махаон, 2017. - 176 с.

Чому саме вона? Це було найперше рішення. Потім було кілька спроб змінити її, адже ця книга вже з'явилася в одній з конкурсних робіт, а потім і в двох. Але вона стоїть в нас саме на тій улюбленій поличці, з якої дістаються книги кожного дня. І вона настільки улюблена, що з нею не витримують жодної конкуренції інші зелені книги з нашої бібліотечки. Крім того, цим оглядом я хочу ще раз висловити свою вдячність нашій дорогій книжковій Феї з Книгообміну, і всім організаторам і учасникам цього чудового дійства! Адже саме завдяки книгообміну ця книга з'явилася в нас і зайняла почесне місце на улюбленій поличці. Vasilisa01, Вам привіт від наших хлопчиків і майже-вченого-кота Тімки ;) Ну і, нарешті, ця книга  така зелена, що зелені там навіть форзаци ))))

Книга дуже відома, але хочу зупинитися на одній історії, дуже доречній до теми конкурсу. Скарби - це не лише гроші, золото і діаманти. Це можуть​​​​​​​ бути і затишні вечори, проведені разом з вірними друзямиІ, звичайно, це ті місця, які запали в душу, як тільки Ви там побували. От як та сама печера на острові Бузини: "Вот это было зрелище! Солнечные лучи проникали сквозь густую листву и освещали камни и стены пещеры. Жуки ползали туда-сюда и отливали разными цветами, а красочные бабочки порхали в воздухе. По всей пещере распустились цветы всех оттенков - прямо как настоящие драгоценности." - Уявили собі цю красу? Особисто я віддала б не один діамант, щоб побачити таке диво. Ось вони, справжні скарби і цінності!

...Так от...Всі пазли склалися, і я пішла шукати кигу з розділу "Старе". Дала по телефону завдання обом мамам, розслабилася і в голові відразу почали будуватися красиві картинки майбутньої конкурсної роботи. Причому такі чіткі і деталізовані картинки, що сумнівів участі у конкурсі вже не було. Книги майже всі обрані, фото продумані і навіть однієї безсонної ночі народився майже весь текст. І тут одна з цих книг з'явилася в конкурсі...А потім і друга...А тоді й третя...Катастрофа!!! Так я думала і поспіхом "згортала" всі свої надумані картинки і плани участі в конкурсі. І, мабуть, моїм планам не судилося б здійснитися, якби мої шилопопики в черговий раз не принесли мені з проханням почитати ті самі книги...І тут в мене промайнула думка, яка заставила посміхнутися і повернути назад всі свої плани, які вже, до речі, кардинально змінилися, бо для конкурсу було обрано їнші книги. "Якщо книга дійсно хороша, то в неї не може бути лише один-два прихильники, вона подобається багатьом! І чим популярніша книга, тим вона має більшу цінність!". Тож я неймовірно рада, що саме такі книги знайшлися в нашій бібліотеці і надзвичайно вдячна Вам, наші однодумці! Бо якби не Ваші дбайливі огляди і враження, то в нас не було б і половини тих чудових книг, за якими мої діти забувають про мультики і навіть машинки ))))) 

P.S. А ось Вам привіт від усіх дванадцяти місяців із самого лісу ;)До речі, я в той день таки переконалася, що ніяка це не казка. Як тільки фото ​​​​​​​були зроблені, а шашлики дожарені, почав капати дощ, а тоді здійнялася буря, потім дощ перейшов в сніг, потім взагалі з неба стало падати щось схоже на град...Якоїсь миті я подумала, що зараз з-за дерев такі повиходять ті дядьки-місяці ))))) І як тільки ми від'їхали від лісу - все припинилося :) Так що казки Вам у житті і нехай справжня весна вже нарешті переможе ;)