Наказание, как метод воспитания. Нужно ли?

Запись встречи-семинара с детским и семейным психологом Катериной Истоминой. Участники встречи постарались разобраться, можно ли поставить знак равенства между такими понятия ми как «воспитание» и «наказание», эффективно ли работает «кнут и пряник» в процессе воспитания малышей и как строгое наказание может отразиться на самооценке ребенка в будущем.

Темы: Виховання і психологія


Теги: воспитание и наказание, семинары для мам, семинары для родителей

12 коментарів

  • Aleksandra__ 31 жовтня 2014, 07:48

    Мы месяца два используем такой метод- если ребенок сделал шкоду или принципиально не слушается, ведем за руку к кроватке(там у нас воображаемый угол) и ставим туда или садим. И говорим: Ты сейчас наказана.посиди /постой здесь и обдумай свое поведение,почему ты себя так ведешь. (в общем,объясняю причину почему она сейчас должна посидеть,успокоится ).
    Ребенок не истеричит.она понимает(нам 1,7) . Спокойно сидит минут 5-10. Потом мы(я или папа) подходим,объясняем еще раз причину ее нахождения здесь,бывает обнимаем и говорим что в дальнейшем маму и папу нужно слушаться и что папа и папа не разрешают делать или брать ту или иную вещь потому что это опасно.. Итд( подбираем по ситуации).
    Считаю это лучше чем орать и бить по попе.хотя по попе от папы бывает получает. Поэтому папа авторитет а к маме она прибегает жаловаться и обниматься) когда папа ее грозно ругает(не кричит.а с серьезным тоном объясняет).

  • Inness 31 жовтня 2014, 07:57

    )))) мой постоит в углу к кислым видом, три раза послушает почему нельзя, выйдет и будет делать дальше то что и раньше))

  • 7 коментарів
  • Dejneris 31 жовтня 2014, 11:15

    @Aleksandra__ А я на руках постійно носила,бігла по першому крику) Розпізнавати теж навчилася ! І тим не менше теж самостійні-старшого взагалі не колисала,а молодшого довелося трішки колисати (по спадковості від мене). Я перечитала гору літератури (по-перше,тому що психолог,а по-друге,тому що материнство було повність свідомо заплановане і дуже очікуване)! Але на практиці так,є,що дітки змінюються,дорослішають,починають входити в соціум як повноправний член,і для кожного їхнього періоду свої бзіки))) Ти пам"ятаєш,як Стефанія повзала і хапала тебе за ногу,і в мене таке було,ну прям як песик :))) Маю на увазі,що всі дітки проходять один і той самий етап розвитку,але не всі дітки однаково реагують на постановку відносин з тобою чи татом! В когось зв"язок з своїми дітьми сильніший,в когось слабший.
    Он,молодший-розуміє мене з погляду,а старшого (якщо хочеш щоб він тебе послухав) треба взяти за ручку, "підштовхнути до дії" чи присісти і заглянути в оченята! Але етапи розвитку,майже у всіх проходять однаково!

  • Dejneris 31 жовтня 2014, 11:16

    @Dejneris Це особливо гостро відчуваєш,коли маєш кілька діток,бо як би там не було,в своїй голові все одно їх трішки порівнюєш)

  • Anna_13 31 жовтня 2014, 16:00

    @Dejneris видимо, моя очееееень самостоятельная)(

Для комментирования нужно войти или зарегистрироваться

Повернутися до Клубу