Казка на ніч (на конкурс)

Привіт, моє маленьке пташенятко! Ти вже вмостилась зручненько? Тоді саме час послухати казочку на ніч.

Одного разу маленька, але дуже допитлива лялечка Амі вирішила прогулятись книжковою шафою. Вона йшла по полицях, заглядала під обкладинки, читала анотації і фантазувала, про що ж може бути та чи інша книга. Маленька просто обожнювала читати!

Та раптом лялечка зрозуміла, що заблукала... Озирається по сторонах та виходу не бачить! Засмутилась Амі, очки заплакані... А раптом на зустріч їй чимчикує Леопард! Щось наспівує під ніс, одразу видно що добрий.

- Маленька, а ти чому плачеш?

- Я... Я... Я книжки читала і, і, і, - схлипувала дівчика, - І заблукааала.

- Здається, я знаю як тобі допомогти, ось послухай...

Амі втерла слізки, а Леопард розповів їй, що в одній з книжок є Фея, що допомагає малюкам. Але знайти її не так просто - спочатку потрібно пройти Засніженим полем повз Хитру Лисичку, тоді з кицькою Варваркою віднайти спосіб лускання бульок всередині Повітряних рибок та послухати спів Акули. 

Лялечка відшукала на полиці таку книгу, вона називалась "Повітряні рибки", а написали її Марина та Сергій Дяченки. 

Лисичка була хоч і хитра, але лялечка прикинулась чарівницею та перетворила її разом з Засніженим полем на ковдрочку: білу-білу, маленьку-маленьку, теплу-теплу.

До киці Варварки підіслала тямущого хлопчика та осу, а Акулі через кицю передала пропозицію співати на радіо, щоб ніхто її не боявся. 

Врешті дісталась Амі до Феї:

- Я загубилась, допоможи мені віднайти дорогу додому, будь-ласка! - просила лялечка.

- Я можу допомогти, але ти маєш допомогти П"єру відшукати чарівний камінь, що його викрав Містер Ікс. Ти знайдеш детектива в гаражі. Політай на повітряній кулі, поплавай на кораблі, прокатайся на найшвидшому поїзді - він відвезе тебе на правильний шлях.

Вийшла Амі з книжки про рибок і швидко відшукала ту, про яку говорила Фея - "П"єр і місто лабиринтів". Ох і величезна була та книжка! А всередині тексту майже й нема, але лабіринтів - яких тільки хочеш!

Забігла лялечка в гараж, відшукала там П"єра і разом з ним побігла по лабіринтах в музей, далі на свято в місто, звідти - на фестиваль поітряних куль, потім до замку... Багато ще де довелось побувати Амі, перш ніж дістатись до моря, а вже звідти - на залізницю. 

Зловили вони Містера Ікс, той віддав камінь П"єру, а детектив П"єр в нагороду вивів лялечку з книжки і довів до дикого Ведмедя:

- Тут нам потрібно розійтися, але мій друг Ведмідь допоможе тобі дістатись до виходу з книжкової шафи.

- Не переймайся, маленька! - намагався заспокоїти Амі Ведмедик. - З будь-якої халепи можна виплутатись, якщо віднайти найцінніше на світі. Про це тобі розкажуть "Казки маленького Лисенятка" Ігора Фарбаржевича. 

Амі сміливо увійшла до книжки.

Лисенятко якраз сиділо на пеньку і придумувало чергову пісеньку. Але раптом йому закортіло пограти, тож воно побігло на луг, де і зустріло Чарівну стареньку Луну. 

Амі нічого не лишалось, як послідувати за ним. Під час подорожі книжкою лялечка зрозуміла, що всі проблеми можна вирішити, якщо маєш добру вдачу, вірних друзів, наймудрішого на світі татка, а ще...

Відшукати свою маму! А вже якщо і мама поруч, і тато, і друзі - все обов"язково буде добре.

Попрощалась Амі з Лисенятком та вийшла з книжки. 

І одразу ж побачила промінчик світла, що бив з привідкритих дверцят. Зраділа лялечка та пішла до виходу, де на неї вже чекали її іграшки-друзі та маленька дівчика.

А тепер час спатоньки, тож лягай зручніше, закривай оченятка і засинай. Тільки в щічку на ніч поцілую.

Солодких снів, моє хороше сонечко. Спи.

P.S. Коротко про себе:

Мене звати Надія, мені 26 років, я обожнюю казки, не тільки читати, але й писати - персональні казки, просто казки, вірші, оповідання та багато іншого. Виховуємо донечку Мирославу, наразі їй 3,7 роки, і книжки, які виставлені в огляді, в нас на поличках не пиляться ніколи)))