Так склалося, що вчора й поза вчора, стала очевидцем такого горя.... Вчора то взагалі на очах, машина збила на пішоходному переході молоду жінку - на смерть.. Я й дочка 9 років стали очевидцями... Прошу допомогти вийти "з непритаманного" мені стану... Дитя вчора весь вечір проплакало що їй жалко тьотю.. Хоча я її намагалась запевнити що з людиною все буде добре - лікарі її вилікують.. Зараз вона ще спить.. Прокинеться, буде питати - буду знову запевнювати що все гаразд.. Мій стан якийсь -"оціпенівший".. Як з цього вийти?? Поговоріть можливо зі мною?.. Дякую всім.. Вибачте кому тема не приємна...
Я на Клумбі 
Я на Спешці