Дом стоит,свет горит,
Из окна видна даль,
Так откуда взялась печаль...
________________________________
А еще Цветаева...как точнее описать чистоту чувства? Наверное, никак...
И не краснеть удушливой волной
Слегка соприкоснувшись рукавами...
Слова,от которых мурашки, от которых переворачивается понятие о мире,которые помогают жить и вставать,когда упал и больше нет сил...Поделитесь)
Anna0511 10 июля 2017, 17:47 1
Из КФ "Служебный роман" - .нет на свете печальней измены, чем измена себе самому.
panya 10 июля 2017, 18:39 1
Лев Ошанин.
Снится мне, что я усталый конь.
Волоку телегу сквозь огонь.
И со мной в упряжку впряжена
Маленькая девочка - жена.
Слезы по щекам, блуждает взгляд,
Волосы ее уже горят.
- Брось телегу, глупая. Беги,-
Дальше вовсе не видать ни зги.-
Нос в веснушках подняла рябой,
Заглотнула слезы:- Я с тобой.
oliviya 12 июля 2017, 23:51
ЗдОрово! улыбка на последних двух строчках)
YmaOF 10 июля 2017, 21:55 2
Был период в моей жизни.
Наодинці
Один наодинці. Всі навколо
Золотоординці, у чужій хатинці.
Ти наодинці і сам себе питаєш, що робити маєш.
Ти наодинці, з ким говорити, кого слухати, сам собі Андрюха.
Ти наодинці, дні такі повільні.
Приспів:
Ну, давай! Телефон мій! Дзвони! Дзвони! Дзвони!
Ну де всі вони, де всі вони є?
Ну давай! Не мовчи! Ну! Дзвони! Дзвони! Дзвони!
Особистий Вавілон
Now You’re Alone.
Один наодинці все, що маєш – сміття твоє.
Ти наодинці – хто ж тепер тобі настрій псує?
Все, що лишив на потім, мар’яни дим і попіл
Вогняну воду пив мій пил,
Та пам’яті не втопив.
Приспів
Доброго ранку, порожні пляшки,
І до побачення, випічка й кава!
Всі недобиті добив глечики, горшки,
Ай молодчинка, ай красава!
Швидке горіння нервових клітин
Вихід назовні посеред ночі.
Уваги хочеш, як тамагочі,
Коли ти наодинці, коли один.
Juli86 10 июля 2017, 23:06
"Наодинцi " очень цепляет.
antario 11 июля 2017, 12:35 1
сморю нас много любителей Бумбокса))) у меня 4-х летняя дочь поет со мной:
Люди ми тільки толі, як дуже сильно любимо ми
Тільки тоді коли любимо ми, можемо зватись людьми
oliviya 11 июля 2017, 16:37
Любимая песня сынаааа!!!!
My_land 11 июля 2017, 00:57
Знай, Я не все твоя судьба,
Лишь одна из ее возможных.
LanaN 11 июля 2017, 09:50
Давайте дружить?)
oliviya 12 июля 2017, 23:52
Давайте))
Unter 11 июля 2017, 14:12
"Фади, всё делай сам" - мне шейх сказал, - "потом верь в Аллаха"
Unter 11 июля 2017, 14:15
вообще я слушаю музыку почти 24\7 и могу собрать книгу из подобных высказываний, если озадачусь этим вопросом. но, как правило, не запоминаю их =)
KnopkaZ 11 июля 2017, 18:11 1
Друзья Гагарина - "Спутник"
Этот путь пусть начнётся из тревоги
С пыли просёлочной дороги
и согреется в снегах
С горных рек с ладони, уталившей жажду
Каждый шаг от ныне важен,
Каждый колосок в полях
Сердце дышит побережьями,
Птицей ввысь меж скалами снежными,
Снежными вёрстами тянет колёсами,
Разрывая метель
Руки согреты, когда-то, рассветами,
Великолепными крымскими ветрами
Сыты ответами
И ложатся в постель
Этот день пусть запомнится молитвой,
В церковь дверь всегда открыта
И есть места для новых свеч
Голоса ты слышишь, просят обернутся
И зовут назад вернутся,
Но этот путь для новых встреч
Сердце дышит побережьями,
Птицей ввысь меж скалами снежными,
Снежными вёрстами тянет колёсами,
Разрывая метель
Руки согреты, когда-то, рассветами,
Великолепными крымскими ветрами
Сыты ответами
И ложатся в постель
На ночлег у костра под звездным небом,
Отпустив былые беды
И согревшись коньячком
Там, на краю, за чертой вселенской карты
Спутник спросит тихо: "Как ты?"
Как хорошо, что мы вдвоем
Сердце дышит побережьями,
Птицей ввысь меж скалами снежными,
Снежными вёрстами тянет колёсами,
Разрывая метель
Руки согреты, когда-то, рассветами,
Великолепными крымскими ветрами
Сыты ответами
И ложатся в постель
Руки согреты, когда-то, рассветами,
Великолепными крымскими ветрами
Сыты ответами
И ложатся в постель.
megera 12 июля 2017, 08:42
Микола Мозговий
Минає день, минає ніч,
Хвилини котяться, мов хвилі голубі.
Не в тому річ, не в тому річ,
Що я сказав "люблю" лише одній тобі.
Не в тім печаль, не в тім печаль,
Що цілий всесвіт був тоді в твоїх очах,
Безмежний всесвіт був тоді в твоїх очах,
Але не в тім моя печаль.
Приспів: (2)
Біда не в тім, що свище вітер лютий,
Що січень на вікні малює мертві квіти,
Біда не в тім, що ти мене не любиш,
Біда, що я тебе не можу розлюбити.
Минає день, минає ніч,
Хвилини котяться, мов хвилі голубі.
Не в тому річ, не в тому річ,
Що після зустрічі розлука б’є у дзвін.
Не в тім печаль, не в тім печаль,
Що, наче постріл, пролунало те "прощай",
Як зради постріл пролунало те "прощай",
Але не в тім моя печаль.
oliviya 12 июля 2017, 23:52
Люблю!!
megera 13 июля 2017, 08:51
"Біда не в тім, що ти мене не любиш,
Біда, що я тебе не можу розлюбити." от этих строк прям мурашища.
megera 12 июля 2017, 08:43
Володимир Івасюк
Скоро вечір. Одинокий лист,
гнаний вітром,
пролітає повз мене.
Він більше сюди не повернеться.
Не повернусь, мабуть, і я.
Бо навіщо? Моє кохання,
як той жовтий лист,
Він може впасти
тільки до твоїх ніг.
Приспів:
Не знаю я, чи знов сюди прийду,
Та залишаю замість себе
Ті квіти, що знайшов в саду для тебе,
Для тебе я.
А може, завтра ти пройдеш ось тут,
Де вітер пелюстки колише.
Та знай, я щастя своє тут залишив.
Можливо, завтра ти пройдеш
біля місця нашої зустрічі.
Можливо, побачиш мій останній
дарунок нашому коханню.
І якщо вітер не розвіє ті квіти,
не чіпай їх – вони мертві.
Нехай вони лежать, викликаючи
хвилини суму у закоханих.