Івану переїзд дався надзвичайно важко.
Йому було 15, і прогулювати школу він почав ще в Туреччині. Оскільки там він був в приватній школі, вони йому частково намалювали пристойні оцінки в кінці року, і з тим ми і приїхали.
Малих розподілили до районної молодшої школи швидко. А Івану довелось чекати співбесіди у місцевому відділі освіти, щоб вони сказали, в який його ліцей відправити. У Франції все надзвичайно повільно. Тому направлення до школи ми отримали тільки в середині жовтня, коли, власне, почалися канікули.
Вхідні були такі:
- 15 років
- Нуль французької
- Прихід в школу через 6 тижнів після початку року
- Депресія (буде діагностована пізніше, але всі симптоми маслом)
- Повне небажання переїжджати і жити в Парижі
- Ліцей без спеціальної програми для не франкомовних дітей
Виявилось, що його попередня освіта не цікавить нікого взагалі. Тут школа за віком. І навіть незважаючи на те, що він мав би іти у девʼятий клас (бо в школу пішов в 7), його за віком відправили в 10-й (тобто, перший рік ліцею).
Направили його в нормальний загальний ліцей (говорить трьома мовами, базовий тест якийсь пройшов, погнали). І це була перша і головна помилка нас, як батьків, і освітньої системи. Але я це зрозуміла через пару років.
А інші варіанти були такі:
- Коледж (середня школа, останній рік) з мовною програмою
- ПТУ з мовною програмою
- Приватна двомовна школа
І я досі не можу собі пробачити, що мені не вистачило розуму і сил обрати один з цих варіантів якщо не одразу, то набагато раніше.
Перші місяці він з боями ходив до школи. А у другому півріччі майже перестав.
В школі його, звісно, атестувати не змогли, і залишили на другий рік. Але пішли назустріч і відправили в Європейську секцію. Мовляв, там більше англійської, і діти теж говорять англійською.
В новому навчальному році його вистачило на два-три місяці. Потім він просто перестав вставати з ліжка.
Ми не могли справитися з цією ситуацією. Мене це вбивало. Я просила, плакала, сварила, мотивувала, говорила, погрожувала, питала. Нуль, повне батьківське фіаско. Жодного дня не проходило без конфліктів.
Стало ясно, що це все не працює, і дитині потрібна допомога, а не просто пильож. Так ми пішли до психолога, а потім до психіатра (різниця в тому, що останній може виписати ліки і покривається страхуванням). Але це окрема історія.
Одночасно треба було щось робити зі школою. Мені були не дуже зрозумілі перспективи, якщо він провалить повторний рік. Держава і батьки зобовʼязані забезпечити освіту до 16, а далі все дуже опціонально.
Шкільний психолог і відділ освіти нічим допомогти не могли. Я стала шукати варіанти. Гуглила все, що можна було. «Школа для складних підлітків», «інтернат» і навіть «військове училище». Знайшла приватний католицький професійний ліцей з програмою для нефранкомовних дітей. Далеко від нас, година на транспорті, але є гуртожиток для учнів. Якраз були дні відкритих дверей, і ми поїхали. Ліцей входить до мережі освітніх закладів для молоді, якій важко себе знайти або яка випала з освітньої системи взагалі.
Вані було вже повних 16, але французька була близька до нуля. Вони його взяли посеред року, з умовою, що він буде вчити тільки французьку, і записали в коледж.
Так він загубив два роки школи і замість загальної освіти отримує професію, яка йому взагалі не подобається (оформлення магазинів і вітрин).
Спочатку ми його відправили в гуртожиток (на вихідні вдома). Це примусило його трохи переглянути свої погляди на життя. Школа знаходиться в гарному місці, майже в лісі. Але гуртожиток трохи брутальний. Тому майже два роки він їздить щодня (ну майже щодня). Після того, як він переїхав додому, пару раз мені довелося пригрозити, що він або їздить без пропусків, або в гуртожиток повертається, або я його кімнату перетворю на гуртожиток).
Так, академічні вимоги там досить низькі, і програма не супер. Він хотів би чогось більш цікавого. Але завдяки їй він тримається в системі, і доріс до усвідомлення, що щоб навколо були цікаві люди, треба шукати місця, в яких вищі вимоги.
На жаль, я не могла цей досвід отримати наперед. Якби у 2022 нам запропонували мінус 1 рік, або ПТУ, я б, напевне, не погодилась.
У Франції на другий рік залишається немало дітей. Тому тут немає якогось упередженого ставлення до цього: ну, так, не супер, але не смертельно. У нас другий рік - це майже діагноз. Я не була готова так швидко змінити свої упередження.
Але найстрашніше, що мені так багато часу знадобилось, щоб зрозуміти, що він реально не може витягнути це все, і що йому потрібна допомога. Ця гонитва за тим, щоб було як у людей, і всі можуть, і ти зможеш, мене абсолютно засліпила, і мене бісила його «лінь» і нездатність зібратись в купу і «просто зробити».
Комбінація нової школи, психіатричної допомоги і віку змінили наше життя.
Ваня кинув палити і гуляти, ходить в зал постійно, здав мову на В1 (для громадянства треба В2), їздить в школу тепер щодня. Шкодує про втрачені роки і можливості: якщо вже опинився на професійному шляху, повернутись на загальноосвітній дуже важко, тільки через крок на рік назад.
Тому треба вже дотягти, і шукати цікавіші варіанти на наступному етапі.
Який висновок? Важко сказати.
Я ще не бачила системи, яка справляється з підлітками. Якщо не пощастило знайти свою зграю і цікавого вчителя в школі, діти зі складною душевною організацією легко випадають. Франція в цьому плані не краща за Туреччину чи Україну.
Відповідальність все рівно лежить на батьках, і пошук рішення може займати багато часу та енергії. Але рішення майже завжди є.
sssvetok вчера в 17:47 5
Розуміння приходить коли помилки вже зроблені-це класика. А прийняти наслідки і шукати рішення-це напевно мудрість.
Oksana_S вчера в 21:14 3
Рада, що поступово все налагоджується. Такий непростий шлях Вані довелось пройти. Батькам співчуваю і тисну руку!
zueva вчера в 22:17 1
Дякую. Йому цей переїзд дався важче ніж будь-кому з нас. Сподіваюсь, буде легше
Oksana_S вчера в 22:49 2
Моя старша, на жаль, теж дуже важко переживає переїзд. Досі працюємо з наслідками.
Marusia2002 вчера в 21:18
Наташа, а почему Франция?
zueva вчера в 22:15 1
Так склалось. Мене запросили на роботу, тимчасовий контракт подовжили, і ми переїхали.
Barbus_ вчера в 23:22
в Турції тако ж були проблеми з навчанням у сина? чи таке почалося у Франції?
Комментарий удалён
zueva сегодня в 08:28
Я теж знаю багато різних історій.
А якщо не аналізувати минуле, то можна як рибка Дорі, щодня з ноаого лисьа ;)
Я не впевнена, що всім треба головою стіни пробивати. Думаю, далі він знайде свою дорогу. Або ні - ніхто нікому не обіцяв, що всі знайдуть щасливий шлях.
zueva сегодня в 08:29
Ооох. Так, все почало скисати зі школою ще в ковід.
Crazymam7 сегодня в 08:06 1
Доброго дня. Читаю вас і усвідомлюю,які є ми мами, часто залежні від думки інших. Щиро вас розумію, бо сама такою була 100% залежною від думки,навіть погляду інших .
Але з часом прийшло усвідомлення, що треба думати, тільки те, а що про мене думає Той, хто мене створив. Я, мама 5, старшому теж як вашому, в квітні 19 років минуло. Скажу вам, що у мене теж цікавий шлях з старшим. Ми, слава Богу в Україні, на зх. Син навчався як міг, закінчив коледж ледве, тільки Бог допоміг, що ми отримали диплом, хоч виписку не можемо отримати до тепер...
Хочу вам побажати Наталю віри і любові до сина, вірте в нього та підтримуйте. Син, як правило залежний від думки мами( хай це буде єдина залежність в житі наших синів) . Вірте, що ваш син Іван досягне успіхів, які для нього приготував Господь. Шукайте спільноти християнські у Франції, де є наші українці. Вірю, що ви маєте знайомих. Хай Господь щедро благословить вас і ваших дітей!!!
zueva сегодня в 08:23 2
Дякую за добре слово. Я не віруююча, і це зовсім не про залежність від думки інших :)
Впевнена, що він знайде свій шлях. А я буду поруч.
Сподіваюся, ваш син також знайде свій 💙
Oksana_S сегодня в 09:57
Наташа, які перспективи після ліцею в плані роботи? Чи можна вступити до університету пізніше?
zueva сегодня в 11:00 1
Так, можна. Вступна кампанія має початись десь в грудні, там треба дивитись на варіанти. Тут з ВУЗ теж цілий зоопарк: вищі школи, бізнес школи, університети, технічні вищі школи. Будемо розбиратись, поки я не дуже розумію, які варіанти реальні.
Oksana_S сегодня в 11:05
Супер, що є варіанти!
Elena_St сегодня в 11:46
Телекоммуникации это более стабильное и перспективное направление, колеров уже заменяет ИИ, но не один или виртуально не заменит инженера в телекоме
Riina сегодня в 12:00
Важко дивитись на свою дитину і розуміти, що вона відрізняється від інших і успішний успіх не про неї.
Моїй дочці дуже пощастило мати чудову подружку, тому школа поки що відвідується хоча б 4 дні на тиждень. Що буде далі страшно подумати.
Дуже рада за вашого сина, що він отримав підтримку і необхідну допомогу. А те, що робить висновки взагалі прекрасно.