Девочки, в голове пустота. Кроме "тратата мы везем с собой кота" больше ничего не вспомнила)))
Верните меня в детство, что там мылыши учат?
А оучще посоветуйте хорошую книгу. Сборник какой-то.
Дочери 2,1. Говорит хорошо, первое что она выучилиа это припев песни Дорна) и я поняла, что пора))
Nastya_nn 19 червня 2017, 23:41
я одна тут,хто не вчить з дитиною російських письменників? :)
не вважаю це за потрібне) в "Улюблених віршах" в обох томах є все що треба сучасному українському малюку)
Oksana_Kh 20 червня 2017, 11:35 1
Ви не одна))) я з Вами))
Kristyuha 20 червня 2017, 12:53
Вас двое)
А я не вижу ничего плохого в том, чтобы знать два языка. Тем более у нас русскоязычная семья и окружение. Я уже не знаю где взять тот украинский. Запретила преподавателям в саду говорить с ней на русском. Сама иногда переключаюсь, называю предметы на двух языках, как-то так.
Nastya_nn 20 червня 2017, 19:46
я російську знаю, але в мене повністю україномовна сім*я! її легко вивчити, тому що і так її в нашій країні забагато. Та питання не в цьому,вся проблема в тому,що в своїй країні діти не знають свою мову досконало, а знають чужу! це жах як на мене! особисто моя думка,нікому не в образу. В нас наша мова на першому місці! книжок же багато,письменників теж!
Nastya_nn 20 червня 2017, 19:48
педагоги взагалі мають говорити виключно українською,без суржика та іншого
Kristyuha 20 червня 2017, 23:33
В частном саду педагоги делают так как говорят родители, кому как удобно. В очков ом всё дублируется. Понимаете есть "своя мова", а есть "державна". Для вас это один язык, поэтому вы не различаете эти понятия. Для меня они отличпются. Я луганчанка. Я идеалтно знаю украинский. Я юрист, вся работа на украинском. Кто хочет знать тот знает. У нас уераинский знают гаверное только госслужащие, юристы да педагоги. У остальных суржмк и диалект.
Nastya_nn 21 червня 2017, 00:15
і до чого це призведе? не думаю,що до чогось хорошого) Людина рано чи пізно задасть собі чи вам запитання "хто я?" Я розумію,що треба бути як всі.(щоб не викликати лишньої уваги). Але у нас всі (ну майже) розмовляють нашою. І тому, вивчаючи з сином Агнію Барто, у мене склалося б враження,що я рощу не українця. Ви,вибачте,звичайно,це ваша справа,але мені б хотілося привити йому любов до свого,рідного..