Як бути стор. 2

Доброго дня. Цікавить одвічна тема відносини свекрухи та невістки. Питання таке: як розумно поступити? Справа в тому що живемо з чоловіком майже 14років, завжди зі свекрухою були відносини  нормальні, поки я була мовчазна і вигідна. Ніколи не скандалила, навіть коли зі мною не рахувались, не питали моєї думки, чи було щось не так. Одразу скажу що чоловік мамин синочок. Спочатку жили в неї,ну її дім її правила, я там ніхто. Потім переїхали в своє житло (мої батьки віддали бабусин дім, власний дім без батьків), самі собі господарі в своєму житті. І тут почалось катастрофа.... Свекруха вз'їлась ніби її син тут ніхто, нас мої батьки будуть ніким рахувати і тому подібна настанова на мозок чоловіка. Важко вона синочка відпускала і я клята була. В нас все чудово я завагітніла, в чоловіка чудова робота по душі. Свекруха по чекала поки обживемся, дитину підростемо і тут вона до нас внедрила так би сказати, потихеньку приїздила в гості тиждень-дватижні-місяць, потім перезимувати і так вона в нас залишилась, "пустила корні", з першою дитиною вже взагалі не дуже хотіла допомагати, попроси забрати з садочку чи школи, починає розказувати як у неї все болить, її ніхто не розуміє, як це старість, хоча з нашими друзями з пивом чудово себе почувала, а коли попроси дитину після 22.00 укласти, а ми молодь до гуляємо, то знову починались розповіді про старість, і так я йшла дитину спати класти, а свекруха гуляла в нашій компанії пила пиво, чоловік мовчав. Потім пізніше привезла до нас жити свого старшого сина, бо той розійшовся з дружиною, а власного житла не мав. Мене ніхто нічого не питав, всі питання вирішували з чоловіком. Моя думка чи хочу я в нашому домі жити з родичами чоловіка не враховувалася.  Вагітнію я другим синочком і постало питання  переселити його родичів з нашого дому, місця мало, не розрахований наш дім на всих родичів, тим більше свекрусі 63 роки, його братові 40,ще можна своїми сім ями їм обзавестись чи повернутися в свій дім назад. Довго чоловік наважувався це сказати матері своїй, бо її побоюється. Не дарма, вона почала скандали зі мною вагітною, прокльонами в нашу сторону і переїжджає до своїх подруг залишаючи нам брата чоловіка. Я потрапляю в перинатальний центр на тиждень там народжує передчасно малюка на 7 місяці і залишаюся в тому місті ще на півтора місяці на виходжу ванні малюка. Вдома старший брат потрапляє з гастритом на операцію також, це все лягає на плечі мого чоловіка фінансово, мати ніде не працює, ніяких виплат не отримую, навіть пенсії немає, +я з дитиною в лікарні, також потрібні частково ліки. Свекруха тільки в лікарні по була періодично з старшим сином. Тут коли старшого брата виписали з лікарні, мої батьки не витримали такої ситуації приїхали на розмову до нас додому і попросили свекруху з її сином їхати додому, тому що ще трішки і  мене з мого дому викинули б чоловік з родичами своїми. Чоловік сприйняв всю цю ситуацію в штоки, як можна його родичів випихати з нашого дому. Свекруха там взагалі на мене слала і прокльони і малюки і оббрехувала. Під моєї відсутності після її господарювання багато чого з нашого дому по зникало і посуда і деякі речі, присадибний інвентар і т.п. Ніби наживна дрібниця, але набридло вже постійно все те називати заново: переїхали від неї, скупилися все в дім, переїхала вона від нас, знов все скупляй заново після неї. Чоловіку кажу, говорить моя мама нічого не брала, але його нема і дома. Після їх від'їзду ми з свекрухою не спілкуємося, я з нею лише раз бачилася і то випадково. Дітей вона ділить, старшого бере, бо йому 8 років, сам все вже може, а меншому скоро рік, то його вона не бачила і бачить не хоче, чоловік знайшов відмову, ніби вона його в руках не вносить, бо ноги болять. Хоча з подругами пиво пить чи святкувати різні свята та зустрічі нк болить нічого. Я не ангел також, ніхто не ангел. Після лікарні рік тому дитину меншу возимо лікарів так як передчасно народжений і то свекруха так нічим і не допомогла йому хоча певний період гроші мала, все витягуємо самі з чоловіком, допомагають іноді мої батьки посидіти з дітьми, чи з масажами меншому оплачувати. З дітьми стало легше,з чоловіком часто скандали так як й досі мені згадує матір свою ніби ми її вигнали, хоча була просто розмова поїхати їм в її дім від нас з старшим сином.  Назріває питання як мені й далі з тим жити, що чоловік постійно на їх стороні, мати не сприймає невісток(не я одна нею невдоволена, були ще дві старші невістки у старшого сина, вони також їй не підходять, бо своє я показували одразу, а не з часом як я коли вже я захотіла з шиї засадить), ніхто не проходить її вимог, сини бояться їй в чомусь відмовити. Вона їх мати, але ж і їм якось далі треба жити. Відпустити ситуацію і жити далі по звичному режиму на даний момент, бо якось стало аж легше жити коли свекруха поїхала чи я навіть не знаю, стільки всього вона народила не дуже доброго нам