Дівчата, поділюсь чесно.
Сьогодні було моє перше онлайн-заняття з йоги. І я раптом зрозуміла, що я не грайлива кішка. Я — дерев’яний Буратіно.
Два роки життя “головою”, мінімум руху, максимум напруги — і от результат. Тіло ніби окремо від мене. Після трьох рухів — тремтіння, слабкість і відчуття, що я себе трохи занедбала.
І тут мене накрило.
Раптом здалося, що навколо всі красиві. Гнучкі. Легкі. Жіночні. А я — якась “що попало”. Ні форми, ні плавності, ні тієї внутрішньої впевненості, яку я уявляю в слові “жінка”.
І мене турбує навіть не шпагат. А близькість. Бо з коханим чоловіком ми вже три роки не можемо зустрітися через обставини. Коли в нього зникає зв’язок — лишається тільки розвиватися, працювати над собою, не зупинятися.
Але я раптом злякалася: а якщо я стала не живою, а просто функціональною? Не чуттєвою, а “зручною”? Не кішкою, а конструкцією?
Скажіть, це нормально — коли після повернення до тіла накриває?
Коментар видалено
de_la_Fere 19 лютого, 10:20 2
Прекрасно понимаю)). Осенью я записалась на High Heels, после первого занятия я шла домой и плакала. Единственный, с кем я могла себя там сравнить, это мой любимый мопс)). Очень сложно было найти в себе силы пойти туда второй раз, но... при всей любви к Пифачу, мопсом очень быть не хотелось. Не скажу, что у меня прям все выходит, но я вижу результат. И это не только визуально, скорее самоощущение, женственность, настроение.
Все обязательно получится, гибкость и легкость обязательно вернутся, а начинать всегда не легко.
Anna_Z 19 лютого, 13:18
Мопс :eyes::grinning::grinning::grinning::grinning:.
Класс. Я с вами. Меня кстати кот прикрыаал, переодически закрывал камеру
Emma____ 19 лютого, 15:47 1
Якщо ви намагаєтесь бути гнучкою, красивою. жіночною то вам потрібна не йога, підіть на заняття з тренером. який не просто допоможе х фігурою а і скорегує харчування. Якщо подобається йога то можна як додатком взяти. Я в принципі виглядала завжди стрункою і жіночною, алемколи тобі за 40 то як не крути.....Хожу в зал ( спочатку з тренером, потім вже без бо знаю що до чого) 2 рази на тиждень+ на грурові АВТ теж 2 рази на тиждень. За 10 місяців кайфую сама від себе. Чекаю весну літо бо одяг будь який можу собі вже дозволити
Anna_Z 19 лютого, 19:45
В мене немає проблем з розміром. І блін мене лякає те що я така Буратино і... Мені ок. Але блін так яклсь не хочеться бачити що людину вибирають за гнучкістю, що я вже хочу бути гнучкою. Ось мабуть в цьому головне питання...
Коментар видалено
Anna_Z 19 лютого, 20:22
Меня вдохновило то что ты написала. Тоже чувствую что это дает энергию. И да, сравнение зло. Я просто вижу. Ну по факту. И вообще любят не за что то.
Коментар видалено
Anna_Z 20 лютого, 14:25
Читала как музыку:kissing_heart:
cheesecake 19 лютого, 16:34 1
Це нормально. Важко почати, через місяць знову будете кішечкою, мʼязи стануть витривалими, а через 2 місяці вже будете залежні від спорту.
А накрило, бо інше вас турбує. Тримайтесь. Спорт трішки розрядить вас
Anna_Z 19 лютого, 20:24
Тааак, це працює. Мені трохи складно займатися наодинці із собою, пле мабуть у тому й сенс щоб врешті решт навчитись
sozvezdie 19 лютого, 17:26 2
Так це ж тільки перше заняття, далі буде легше, все плавніше і граціозніше.. Я памьятаю, як пішла на перше тренування в тренажорку, Боліло все, голова кружилась , втома була страшна, почувала себе розвалюхою. На 3 занятті голова не кружилась вже, через місяць перестала боліти спина , я вже літала. Зараз знов як розвалюха, хочеться в зал, але немає змоги вийти з дому.Треба брати себе в руки та хоч дома шось робити, але не знаю як зібратись в купу.
Anna_Z 19 лютого, 20:25
Та ж зараз фігня. Я ходила на кросфіт за часів динозаврів. Так все болить, але потім легкість.
mariwka2209 20 лютого, 17:34 2
Мабуть це у всіх зараз таке. Сама така, тільки в зал не хочу, бо подивилась всі такі стрункі в костюмах обліплених і топах і я в широкій футболці і таких же штанях. Вирішили вдома позайматись, тиждень займалась- захворіла- спорт то мабуть зло
Anna_Z 23 лютого, 15:58
Ну я теж якось після заняття ще не займалась :grinning:
R9bina 20 лютого, 21:36
всіх час від часу накриває. У мене перший шок був стосовно свого тіла , коли виявилося, що я не можу займатися кардіо, це кілька років тому, хоча я завжди любила активні навантаження, але після будь-якої стпроби починається в той же день або на наступний жахлива мігрень. Оце підстава від організму, подумала я тоді. А зраз ось погладшала, взагалі в шоці. Я все життя в одній вазі плюс мінус 3 кг, а тут 6 кг в плюс ще до тих 3-х. Тіло взагалі якесь не моє, ніяк не звикну.
Anna_Z 23 лютого, 21:25
Это стресс. Я не могла есть. Не болезнь. Были дни когда вообще не ела, только кофе. Сейчас норм. Восстанавливаюсь :kissing_heart:. И да, мой норм вес 50-52.
R9bina 24 лютого, 15:41
я колись сильно схудла після операції, теж така легкість була. Мені сестра казала потім вже, я коли набрала, от дивна на вигляд як скедет, а каже легкість) А до речі за жіночність, то як на мене вона більше проявляється не в розтяжці,а в такій собі грації, яку в свою чергу класно розвивають танці.
Коментар видалено
Tom_Arseneault 23 лютого, 14:56 2
Треба все робити в задоволення і в міру можливостей
Anna_Z 23 лютого, 16:00
Золоті слова :pray: