Перші 2,5 років війни я якось менше реагувала на ночні тривоги,спала більш менш, і не так реагувати на звуки шахедів і ППО.
Останніх місяців 3-4 кожна ніч це пекло для мене. Чоловіка поряд нема,заспокоїти мене нема кому. Якщо навіть і сплю вночі,то прокидаюсь від будь якого звуку,і ніч слухаючи ці всі звуки збиттів, шахедів у мене їде дах. Приймаю заспокійливі, по рецепту від невролога,таблетки для сну мене не беруть,різні купувала. Готова піти до будь якого лікаря,але впевнена що це не допоможе, поговоривши це все легше не стане.
Можливо у когось такий же стан,як ви з цим боретесь чи допоміг вам психіатр,чи психолог?
Lydmila408 вчора о 12:52 3
Как вариант
Rossa вчора о 13:01
Хороший вариант)
IvanNa1977 вчора о 20:00
В мене донька на початку війни так спала, їй навіть сподобалось )
BigGranny вчора о 13:07 1
Може дивна порада, але...Пишу, як приклад. В телеграм є канал Київське небо і є окремо чат для спілкування. Цей чат як вулик під час тривог. Люди діляться емоціями, ти розумієш що ти не одна така, всім страшно. Діє чисто психологічно і плюсом швидше проходить час.
Torri вчора о 13:46
BigGranny вчора о 13:56
Alinkamalinka сьогодні о 00:07
R9bina вчора о 13:50
Можливо виїхати на деякий час та перезавантажитись гарний варіант. Хоча б відпочинете. Я на початку війни була дуже нервова, тривожність зашкалювала ще немовля на руках, то виїхали. А зараз повернулись, то я на диво спокійна, навіть не очікувала сама від себе. Також підписана на телеграм канал Світлани Ройз, там невеличкі практики, щоб триматися, роблю не все та мені подобається читати
Al4onok вчора о 17:13
Антидепрессанты пила, это единственное, что помогло не поехать кукухой и меньше реагировать
irenika вчора о 17:22
Рік пила АД з іншої причини, але "побочкою" стало те, що зовсім по-іншому стала реагувати на ппо. Іноді про це аж вранці читаю в тг, бо вночі сплю й нічого не чую. Якийсь переворот у голові стався.
Радити антидепресанти не буду, але їхній головний плюс для мене - я врегулювала сон. А коли більш-менш нормально висипаєшся, то й загалом нерви міцніші. Вам би щось таке попити, щоб відіспатися добре... Мені так здається
Natalia_Pikul вчора о 20:21
Якщо є порушення сну, варто звернутися до психіатра. Можливо, потрібні антидепресанти. Запитайте про Адажио і Азапін. Не знаю, чи здоровим людям їх виписують, але хто зна, чи можна в даний час всім вважати себе здоровими...
vikanata1 вчора о 20:43 1
Попитайте у невропатолога прегабалін невелику дозу 0.75. сон налагодиться. І не включайте на ніч на телефоні тривогу. Препарат зніме тривогу і налагодить сон. Це невелика доза. Допомагає.
Vanilnaya вчора о 20:55
Телефон завжди на безпечному, і вікна практично завжди закриті. 24 були відкриті, бо вилетіли б,від ударної хвилі у мене відкрило всі міжкімнатні двері та вікна.
vikanata1 вчора о 21:20
Дійсно попитайте за прегабалін,габана але не велику дозу,за ніч разів 5 простягалася. Тепер п'ю десь о 8 год. І добре. Або візьміть глід настоянку, валеріану,пустирник і піона. Злийте всі бутилочки до купи і пийте по 1 ст.л 3 рази в день. Це все трави. Щоб одразу не переходити на антидепресанти.
Vanilnaya вчора о 21:27
Я перепробувала вже так багото таблеток для сну,але мене нічого не бере. Пила тільки ті що у вільному доступі.
vikanata1 вчора о 21:52
Ні прегабалін не дадуть так. А гідазепам можна але в нього привикання по перше,в по друге сонливість. Попросіть сімейного лікаря нехай випише рецепт. А мене був нервовий зрив то я п'ю антидепресанти зранку вина вечір прегабалін. Але то маю колегу невропатолога він дав дуже слабенький антидепресант. Бо перед цим виписали таке що мала тиждень пекла точно рвало дах. Але в мене сестра покінчила життя самогубством. Потім з сином немає зв'язку від жовтня. Прегабалін зняв тривогу і налагодив сон.
BigGranny вчора о 22:03
Гідазепам на кого як діє. В мене навпаки, енергія на весь день. А що значить привикання?
BigGranny вчора о 22:06
samsanty вчора о 22:13
Juliaa88 вчора о 22:17
Нужно переезжать куда нибудь. Не помогут ни таблетки ни муж рядом. Страшно оно и есть страшно.
Vanilnaya вчора о 22:25
От і я такої ж думки.
Juliaa88 вчора о 22:40
Marusya вчора о 22:36
Я останнім часом живу як в кошмарі.Панічно боюсь кожного вибуху і уявляю що цей раз точно прилетить в нас:sob::sob::sob:Антидепресанти не допомогають.Повне емоційне і фізичне вигорання...
Kris140 вчора о 23:08
Не так давно я прокинулась від вибуху, потім був другий, який супроводжувався яскравим світлом у вікно.
Я в секунді була в ванній з собакою на руках. Вибухи продовжувались, і це вперше було настільки близько, що я почала думати, як вийти з квартири, коли я в одній майці і боса. Нащупала халат дитини на крючку, наділа, вже краще, ніж в майці і трусах.
Я не встигла взяти з собою телефон, і це не розуміння того, що відбувається, посилювало мій жах.
Слава Богу, вікна цілі, правда, не у всіх.
Слава Богу, дітей як раз не було в місті.
Коли воно все скінчиться?
Vanilnaya вчора о 23:46
OlalyaOlya вчора о 23:49
Але це саме той гумор (мислення), котрий ментально рятує)
Olya_lya вчора о 23:51
neSanta сьогодні о 00:16
Дальше будет только хуже, психологи тут не помогут, а психиатры в больнице… временно будут купировать состояние, но хотите ли Вы жить в состоянии овоща и видеть родных с передачками вдали от них? Если у Вас такое состояние, можете представить что происходит с ребенком/детьми. А будущее какое у них. Травмированное детство, больная мать.
Это сложное и самое страшное решение, но лучше уехать. В идеале заграницу, или хотя бы в безопасное место в Украине.
Мое личное мнение, что в Украине нет безопасных мест, к сожалению. Поэтому ради детей в первую очередь, и ради себя- уезжать