Їде дах в прямому сенсі стр. 2

 

Перші 2,5 років війни я якось менше реагувала на ночні тривоги,спала більш менш, і не так реагувати на звуки шахедів і ППО.

Останніх  місяців 3-4 кожна ніч це пекло для мене. Чоловіка поряд нема,заспокоїти мене нема кому.  Якщо навіть і сплю  вночі,то прокидаюсь від будь якого звуку,і ніч слухаючи ці всі звуки збиттів, шахедів  у мене їде дах.  Приймаю заспокійливі, по рецепту від невролога,таблетки для сну мене не беруть,різні купувала.  Готова піти до будь якого лікаря,але впевнена що це не допоможе, поговоривши це все легше не стане. 

Можливо у когось такий же стан,як ви з цим боретесь чи допоміг вам психіатр,чи психолог?

123 комментария

  • Lydmila408 вчера в 12:52 3

    Как вариант

    Картинка
  • Rossa вчера в 13:01

    Хороший вариант)

  • IvanNa1977 вчера в 20:00

    В мене донька на початку війни так спала, їй навіть сподобалось )

  • BigGranny вчера в 13:07 1

    Може дивна порада, але...Пишу, як приклад. В телеграм є канал Київське небо і є окремо чат для спілкування. Цей чат як вулик під час тривог. Люди діляться емоціями, ти розумієш що ти не одна така, всім страшно. Діє чисто психологічно і плюсом швидше проходить час.

  • 5 комментариев
  • BigGranny вчера в 13:56

    @Torri От бачите, ми з Вами різні. Для мене краще бути в курсі, що куди летить. А якщо я читаю, як люди з гумором пишуть про себе, як в цей момент проживають критичну ситуацію (є й такі), то це якось відволікає хоч на хвилину.

  • Alinkamalinka сегодня в 00:07

    @BigGranny Ви знаєте,я б не розслаблялась,якщо навіть з курську.Теж раніше вважала,що кінжали з моря то не про Харків,але пару тижнів тому виявилось,що саме про Харків,ще й два з трьох в нашому районі приземлились,слава Богу,що ніхто не постраждав.Теж люблю,як і ви в місцевих групах зависати під час нальотів і слідкувати що куди летить і де деренчить.Єдине, що дратує ,то це сирена,яку поставили на сусідній будинок,і коли летять шахеди її чомусь вмикають по декілька раз і із-за неї нечути куди вони летять.

  • BigGranny сегодня в 01:05

    @Alinkamalinka У нас так з "підвищеною небезпекою" на телефонах, яка взагалі живе якимось своїм життям. А так, звичайно, стараємось реагувати на все, і в групах іноді більше інформації. Перед останньою атакою на Київ в бомбосховища приходило дуже мало людей, дуже розслабилися. А в ту ніч прибігали під ракетами, дітки в трусиках і куртках накинутих, в піжамах. Я надивилася і ще раз переконалася, що краще все ж бути хоч трохи готовими. Але під балістикою сильно не побігаєш.

  • R9bina вчера в 13:50

    Можливо виїхати на деякий час та перезавантажитись гарний варіант. Хоча б відпочинете. Я на початку війни була дуже нервова, тривожність зашкалювала ще немовля на руках, то виїхали. А зараз повернулись, то я на диво спокійна, навіть не очікувала сама від себе. Також підписана на телеграм канал Світлани Ройз, там невеличкі практики, щоб триматися, роблю не все та мені подобається читати

  • Al4onok вчера в 17:13

    Антидепрессанты пила, это единственное, что помогло не поехать кукухой и меньше реагировать

  • irenika вчера в 17:22

    Рік пила АД з іншої причини, але "побочкою" стало те, що зовсім по-іншому стала реагувати на ппо. Іноді про це аж вранці читаю в тг, бо вночі сплю й нічого не чую. Якийсь переворот у голові стався.
    Радити антидепресанти не буду, але їхній головний плюс для мене - я врегулювала сон. А коли більш-менш нормально висипаєшся, то й загалом нерви міцніші. Вам би щось таке попити, щоб відіспатися добре... Мені так здається

  • Natalia_Pikul вчера в 20:21

    Якщо є порушення сну, варто звернутися до психіатра. Можливо, потрібні антидепресанти. Запитайте про Адажио і Азапін. Не знаю, чи здоровим людям їх виписують, але хто зна, чи можна в даний час всім вважати себе здоровими...

  • vikanata1 вчера в 20:43 1

    Попитайте у невропатолога прегабалін невелику дозу 0.75. сон налагодиться. І не включайте на ніч на телефоні тривогу. Препарат зніме тривогу і налагодить сон. Це невелика доза. Допомагає.

  • Vanilnaya вчера в 20:55

    Телефон завжди на безпечному, і вікна практично завжди закриті. 24 були відкриті, бо вилетіли б,від ударної хвилі у мене відкрило всі міжкімнатні двері та вікна.

  • vikanata1 вчера в 21:20

    Дійсно попитайте за прегабалін,габана але не велику дозу,за ніч разів 5 простягалася. Тепер п'ю десь о 8 год. І добре. Або візьміть глід настоянку, валеріану,пустирник і піона. Злийте всі бутилочки до купи і пийте по 1 ст.л 3 рази в день. Це все трави. Щоб одразу не переходити на антидепресанти.

  • Vanilnaya вчера в 21:27

    Я перепробувала вже так багото таблеток для сну,але мене нічого не бере. Пила тільки ті що у вільному доступі.

  • vikanata1 вчера в 21:52

    Ні прегабалін не дадуть так. А гідазепам можна але в нього привикання по перше,в по друге сонливість. Попросіть сімейного лікаря нехай випише рецепт. А мене був нервовий зрив то я п'ю антидепресанти зранку вина вечір прегабалін. Але то маю колегу невропатолога він дав дуже слабенький антидепресант. Бо перед цим виписали таке що мала тиждень пекла точно рвало дах. Але в мене сестра покінчила життя самогубством. Потім з сином немає зв'язку від жовтня. Прегабалін зняв тривогу і налагодив сон.

  • BigGranny вчера в 22:03

    Гідазепам на кого як діє. В мене навпаки, енергія на весь день. А що значить привикання?

  • BigGranny вчера в 22:06

    @BigGranny А колись пила прегабалін, то був жах. Хилитало цілий день.

  • samsanty вчера в 22:13

    @BigGranny І на мене гідазепам гарно діяв. Дуже допоміг свого часу, без сонливості.

  • Juliaa88 вчера в 22:17

    Нужно переезжать куда нибудь. Не помогут ни таблетки ни муж рядом. Страшно оно и есть страшно.

  • Vanilnaya вчера в 22:25

    От і я такої ж думки.

  • Juliaa88 вчера в 22:40

    @Vanilnaya Я из Харькова, сплю , не слышу, но если бы не могла спать и боялась, то уехала бы, таблетки бы точно пить не стала.

  • Marusya вчера в 22:36

    Я останнім часом живу як в кошмарі.Панічно боюсь кожного вибуху і уявляю що цей раз точно прилетить в нас:sob::sob::sob:Антидепресанти не допомогають.Повне емоційне і фізичне вигорання...

  • Kris140 вчера в 23:08

    Не так давно я прокинулась від вибуху, потім був другий, який супроводжувався яскравим світлом у вікно.
    Я в секунді була в ванній з собакою на руках. Вибухи продовжувались, і це вперше було настільки близько, що я почала думати, як вийти з квартири, коли я в одній майці і боса. Нащупала халат дитини на крючку, наділа, вже краще, ніж в майці і трусах.
    Я не встигла взяти з собою телефон, і це не розуміння того, що відбувається, посилювало мій жах.
    Слава Богу, вікна цілі, правда, не у всіх.
    Слава Богу, дітей як раз не було в місті.
    Коли воно все скінчиться?

  • 2 комментария
  • Vanilnaya вчера в 23:46

    @Kris140 Це так у мене було 24.04 коли обстрілювали столицю. Я прокинулась від першого вибуху,а точніше мене підкинуло на ліжку. Я в трусах вибігли на двір, і не знала куди мені бігти.

  • OlalyaOlya вчера в 23:49

    @Olya_lya Смішно, але насправді взагалі не смішно, якщо вдуматися)
    Але це саме той гумор (мислення), котрий ментально рятує)

  • Olya_lya вчера в 23:51

    @Vanilnaya Ми проснулись від гулу літаків, так летіли на форсажі що ще ніколи такого реву не було - одразу зрозуміли що щось не те а це їх виводили з під удару, а потім через хвилин 10 почались вибухи :sweat:

  • neSanta сегодня в 00:16

    Дальше будет только хуже, психологи тут не помогут, а психиатры в больнице… временно будут купировать состояние, но хотите ли Вы жить в состоянии овоща и видеть родных с передачками вдали от них? Если у Вас такое состояние, можете представить что происходит с ребенком/детьми. А будущее какое у них. Травмированное детство, больная мать.
    Это сложное и самое страшное решение, но лучше уехать. В идеале заграницу, или хотя бы в безопасное место в Украине.
    Мое личное мнение, что в Украине нет безопасных мест, к сожалению. Поэтому ради детей в первую очередь, и ради себя- уезжать

1 2
Для комментирования нужно войти или зарегистрироваться

Вернуться в Клуб