Прочитане. Upd 3.11: Стівен Кінг "Під куполом".

Привіт!  В коментарях до попереднього посту обіцяла поділитися відгуками на прочитане. Це за останні два місяці. На фото не всі книги, деякі в електронці читала, деякі вирішила не залишати в себе і вже продала.

Локвуд і Ко. Джонатан Страуд. 100/5 :grinning:

Дуже атмосферні книги, і дуже осінні. Я два роки тому прочитала першу і, хоч мені і сподобалось, далі цикл не продовжила. А от цієї осені вирішила дати йому ще один шанс. Спочатку думала прочитати тільки другу, але пішло гарно, тому не зупинилась і всі інші просто залетіли. Я взагалі не дуже люблю янг едалт, але серія виявилась зовсім не тим, на що я очікувала. По-перше, світобудова водночас дуже проста і зрозуміла, але зовсім не примітивна - чіткі, пропрацьовані закони і правила цього світу допомагали побачити цілісну картинку, а вдало прописані деталі робили його живим і цікавим. В моїй уяві переважав антураж 80-х чи початку 90-х - ніяких мобільних та загалом мало згадок про технічний прогрес окрім електрики, ліхтариків чи автомобілів. Мені здається навіть телефон не згадується. Загалом, в книгах описана альтернативна реальність, яку не можна привязати до якогось конкретного часового проміжку в нашому варіанті історії. По-друге, головна героїня, від імені якої ведеться розповідь, дуже гарно розкрита, я до неї прикипіла і співпереживала їй навіть тоді, коли вона відверто лажала. Інші герої мені здалися трохи менше пропрацьованими, але загалом я до них теж дуже прив'язалась. 

Оскільки основна тема циклу це привиди, духи і інші потойбічні прояви, то зрозуміло, що одним з його завдань є полоскотати читачу нерви. Буду відверта, перша і друга книга мене не налякали, а от починаючи з третьої місцями було дійсно страшно. Може тому, що вже прониклась історією і героями. Навіть подумалось, що водночас і хотілося б прочитати таке в підлітковому віці, але з іншого боку я б в той час мабуть зас... забоялась після цих книжечок спати в темряві. 

Але загалом вся ця серія для мене 5 із 5, крута неймовірно. Вона повернула мені якесь таке дитяче відчуття занурення в історію. Автор дуже майстерно закрив всі сюжетні лінії, я не побачила якихось сюжетних дірок чи суперечностей. І отут я починаю думати, що може то читати ще й про Бартеміуса? Чи він дуже вже дитячий?

Уроки хімії. Вечеря о шостій Бонні Гармус. 5/5. Обкладинка першого українського видання цієї книги - це просто знущання над основною ідеєю твору та над головною героїнею. Можу уявити реакцію Елізабет, якби вона її побачила). Дизайнер обкладинки книгу явно не читав, можливо лише анотацію. В цілому мені сподобалось, мене прочитане зачепило. Історія героїв водночас сумна і життєстверджуюча. І все ж, в мене залишився дивний післясмак, суть і причину якого важко описати без спойлерів. Кінцівка ефектна, всі сюжетні нитки авторка майстерно закриває, але моя душа тут просила чогось іншого, чогось можливо менш яскравого, але й більш правдоподібного. По книзі є серіал на Netflix, але мені його не дуже хотілось переглядати, відчувала якесь перенасичення цією історією, може якось згодом.

Слова променистого ордену Брендона Сандерсона. 5/5. Почала в цьому році знайомитися з Архівом Буресвітла і я в захваті. Якщо перша книга циклу це тільки входження в істрію, знайомство з героями і світоустроєм (хоча ти вже розумієш, що це щось дійсно епічне), то з другої книги мене в цей всесвіт просто засмоктало. Дороги назад немає, аби тільки продовжували видавати. Я просто в захваті від рівня детальності, пропрацьованості цього фентезі. Мені цікаво читати про все - рослинність, клімат, історію, пригоди. Але я частково згодна з багатьма відгуками, що це вже більше для досвідчених читачів фентезі. Хоча б тому, що якщо починати знайомитися з жанром з цього твору, то всі інші книги можуть здатися пріснуватими).

Темна матерія Блейка Крауча. 5/5. Книга дуже захопила, вона з тих що читаються за день два. Багато неочікуваних і цікавих поворотів, моральні та етичні дилеми зумовлені науково-технічним прогресом, загалом ідея дуже цікава. Не можу сказати, що в історії все абсолютно гладенько в сенсі сюжету, але я вирішила особливо не чіплятися, бо фантастику люблю і написано це теж добре. Ще й спонукає поміркувати над багатьма цікавими ідеями і проблемами. Відразу подивилась з чоловіком серіал - сподобався обом, чекаємо 2 сезону. Книга завершується логічно, це окрема історія, а от в серіалі закинули кілька гачків на продовження. Я люблю наукову фантастику, тому з задоволенням подивлюся як сценаристи далі розвиватимуть тему.

Книжкове життя Ніни Гілл. Еббі Ваксман. 3.5/5. Дуже суперечлива для мене книга. З одного боку місцями мені хотілося підкреслювати в ній цитати, а з іншого - якась трошки безглузда історія, в якій основна ідея ніби і на поверхні, але чи то мене не зачепила, чи то я її так і не вловила насправді. Не можу сказати, що вона погана, можливо просто не для мене. Мені не вистачило якоїсь краще прописаної наскрізної сюжетної ниточки, яка б об'єднала всі фрагменти до купи.

Служниця і Секрет служниці Фріди Мак-Фаден. 4/5. Я розумію чому вони настільки популярні. Мені теж було цікаво їх читати, але я радію, що придбала обидві в електронці, тому що для мене це історії на один раз. Легко написані детективи, з шокуючим поворотом в кінці - ось і все. Перечитувати точно не буду.

Удача любить мертвих Стівена Спотсвуда. 4/5. Об'єктивно добре написаний детектив, але мене не дуже зачепили герої та атмосфера, тому серію не продовжую. Окремо відзначу якісне і дуже гарне видання. Навіть шкода, що я не дуже перейнялася цією серією.

Дрібним шрифтом Лорен Ашер 2.5/5. Навіть написати не маю чого. Для мене досить посередній любовний роман. Навіть не знаю нащо дочитувала).

Я читала Під куполом і мене періодично нудило від того як правдоподібно описані злі і тупі люди, від того як легко буває вони провертають свої злі і тупі справи. Почала її читати весною, кинула десь на середині і думала вже не продовжувати, бо вона мене занадто тригерила. Але ось, після того як закінчила читати чудову і, не зважаючи на сеттинг, світлу і надихаючу серію про Локвуда, вирішила що зараз в мене вистачить сил на Під куполом. Якраз під Гелловін, а події в книзі саме в жовтні і розгортаються. І таки дочитала. Тільки заради жменьки тих позитивних персонажів, яких Кінг залишив в історії. Хоч я на них і кричала періодично, коли вони, керуючись найкращими намірами і своєю душевною наївністю, лізли куди не треба або робили інші дурниці, за що відгрібали по повній програмі (це не спойлер, бо в Кінга всі завжди відгрібають), але саме вони змусили мене закінчити цю цеглину. В якийсь момент мені вже стало навіть все одно звідки взявся той купол .

Висновок: Під куполом, як майже всі книги Кінга, дуже добре написана прекрасно-жахлива історія, а щоб почитати в автора ще щось мені треба буде добряче морально налаштуватися.

Дякую за увагу:kissing_heart: