Доброго дня всім. Дуже хочеться у сім'ю взяти кошеня)) Дитинка так просить кожного дня був у нас кіт но помер 1,5 року тому. Но страшно одне якщо прийдеться переїжджати кудись,ми сами з Харкова,то є такі люди які не дозволяють з тваринками. А бо ці вибухи,як реагують на них :cry: Як зважитися? Хто заводив тваринку? Дякую!
Chuchasonya 24 травня, 12:13 8
По-перше, ви повинні чітко розуміти, що кошеня- то не іграшка для дитинки на тиждень. Ви маєте його прийняти як члена родини і якщо іхати- то разом.
По-друге, якщо ви впевнені, що готові- то моя вам порада- візьміть вуличне дитя, яке теж дуже боіться. Ви і вірного друга отримаєте, врятуєте маленьке створіння і величезний плюс в свою карму.
Irywka 24 травня, 14:36
звичайно це відповідальність!! І котик він для всіх нас! Просто мені страшно через війну ((
Chuchasonya 24 травня, 14:51 5
тоді чекайте на Перемогу.
Irywka 29 травня, 09:37
Да не хочу купляти тваринку,хочу взяти з вулиці!
Malinka_orijinal 24 травня, 20:18
Моїм трьом котам похєр на вибухи (Київ і область). Звичайно не порівняти з Харковом, але наслухались..
Коментар видалено
Irywka 24 травня, 23:21
Нет забирать однозначно!! Тут даже не стоит выбор!! Как можно бросить животное? Я в другом смысле,что не все доброжелательны к животным и к детям.
Zhadana 25 травня, 09:30 1
Тоді шукатимете тих, хто дозволяє. Люди різні є, хтось і з дітьми не дозволяє. А комусь лише киян подавай (це з особистого досвіду).
Я б радила забрати з вулиці, як вище писали. У самої така. Але я розумію ваш страх щодо переїзду. У мене кицька, наприклад, сама забрана з вулиці ще маленьким кошеням. І, дівчата, вона так вулиці боїться, то жах. З балкону на 9-му поверсі не боїться, а зводити у ветеринарну - це пекло. Вона буде вити і впиватися кігтями у тебе. В переноску не зайде ні за що.
Якось привела її на укол від сказу, але поки "вмовила" її вийти з квартири і перейти дорогу від будинку до ветеринари, я була вся в її шерсті і поцарапана. У мене ще й волосся в'ється у всі боки. Заходимо з нею до лікаря, кажу: "нам треба укол від сказу!". Просто уявляю, що в його голові промайнуло "кому саме?!"
natali111 25 травня, 21:22 2
Ну тут потрібно подумати, чи зможете в випадку переїзду взяти його з собою. А стосовно вибухів, то їх мабуть усі лякаються не тільки коти. Але це відповідальність, бо фактично член сім'ї. В мене мала теж дуже просить котика, я то і не проти якби ситуація була б стабільна. А так, дома вже є папугайчик і теж цілком може бути що прийдеться виїхати якщо на Харків попруть, бо ми зовсім близько. То вже думаю як його транспортувати, вже маленькі кліточки дивилась в зоомагазині в дорогу, бо з тою що є, хоч вона не дуже і велика але в транспорті буде не зручно. А якби ще й кіт і далеко їхати то навіть і не знаю як з ним в дорозі, бо корзинки то є, але якщо треба в туалет і все таке. Тому поки на котика не наважуюсь хоча навіть сама не проти його завести, але лякає невідомість (((
yulya3012 28 травня, 23:35
Мой котик умер не за долго до войны.
Я тоже боялась брать малыша, очень ждала окончания этой ненавистной войны......
Увидела в этом феврале котика на фото и не устояла,поехала за ним аж в Полтаву))
Теперь не нарадуюсь ,это моя плюшевая любовь :heart:
Irywka 29 травня, 09:35 1
Класс:heart_eyes::heart_eyes: супер!! Молодцы!! Пусть растет здоровеньким и счастливым,а он уже счастлив так как у него есть Вы))