Добрий день,розкажу тут свою історію,та дуже хочу почути адекватні поради .Можливо хтось мав щось подібне та поділиться як дали раду.Після розлучення виїхали з донькою в інше місто ,бо знаходитися там де жили було нестерпно для мене,потім почалася війна і ви їхали за кордон.Зараз звинувачую себе за це,якби ,можливо тут жили б , батько більше часу проводив би з дитиною і не знайшов би собі жінку ,яка от народить дитину від нього.До нього не маю ніяких почуттів чи щось подібне,але дуже шкода донечку,знаючи її і знаючи як їй буде боляче і знаючи її тата:sob:Їй 8 років,дуже вразлива,дуже близько бере все до серця,з психологом пробували працювати кілька разів,не виходило,вона просто сидить ,аби висидіти і скоріше піти.Вибачте,що сумбурно все так пишу,можливо не по порядку,дуже переповнюють емоції...Як їй це все пояснити,витлумачити?Що в тата інша сім'я і там мала дитина?Бо так є,що як народжується дитина в іншій сім'ї,то до старшої звісно не те відношення.Це все ляже на мої плечі,знаючи його і він вже казав,що нічого нікому пояснити не збирається,в нього одна відповідь -виросте зрозуміє.Але як це травмує дитячу психіку і до того травмовану через розлучення і ці переїзди йому начхати.Більше того,знаючи його,може взагалі говорити їй,що це я винна,що так сталося.Вчора говорить,що в нього буде дитина мені,вона почула ,почала плакати,а він "доця,це я пожартував".На контакт йти не хоче,уникає розмов ,як підготувати дитину,як їй пояснити.Дуже часто вона мені повторює ,що не дай Бог ти чи тато народять дитину ще одну,то вона втіче,щось там зробить і таке інше,я пояснюю,що нікого не збираюся народжувати на разі,я не є ні з ким в стосунках навіть і так далі,незнаю звідки вона це бере...Як я маю правильно зробити,поступити?:sob:Мій психічний і моральний стан на 0 ,постійні проблеми,постійні нерви,підтримки немає в мене ніякої,батьків немає.Незнаю як бути, чи їхати знову за кордон,чи тут залишитися,щоб не втратити зв'язок з батьком взагалі.Рано чи пізно треба буде повертатися з за кордону,сімейне навчання в укр школі,очне в тій країні де мешкаємо,часто дитина змушена бути сама коли я на роботі,знаю,що це дуже погано,через це проблеми у вихованні, комунікації,самооцінці її та й у всьому.В Україні в нас зйомна квартира,як буду її оплачувати незнаю,комуналка і все решту,якщо взагалі знайду якусь роботу в нашому маленькому містечку.Дякую всім,хто дочитав,немає мені з ким про це поговорити,боюся знову наробити помилок,як правильно поступити,щоб краще було для дитини? Можливо зі сторони краще видніше,як би ви вчинили?
Smekalka 18 квітня, 16:32 7
Мне кажется, если бы Вы занялись своей собственной жизнью, а не тем "что думает, как подумает, как воспримет" происходящее Ваш ребенок, ей бы было проще не зацикливаться на таких моментах.
Касательно "отдаления отца" - Я не помню случая, чтоб можно было заставить общаться того, кто этого не особо хочет или помешать, если человеку это нужно.
Вы бы попробовали сама сходить к психологу, чтоб оценить ситуацию со стороны и чему Вы учите своего ребенка. Почему не объясняете, что так бывает, что люди строят по жизни отношения с другими людьми, что друзья не навсегда и что всегда рядом будут люди, которые тебя любят и ценят, но это не обязательно одни и те же и на всю жизнь. Займите и себя и ее чем-то - покажите на своем собственном примере, что жить надо для себя. Если Вы погружены в эту проблему и ничего в жизни кроме этого не видите, то и дочь будет смотреть на происходящее Вашими глазами.
BMW2022 18 квітня, 16:34 7
багато батьків взагалі загинули, ваш тато не цікавиться донькою не через *нову * дитину, а жерез байдужість
Tanyssshhhka 18 квітня, 17:39 5
А якщо чоловік народить ще дітей, вирішать поїхати новою сім'єю за кордон, то автор теж поїде за ними ?! Так виходить же
Catlen 18 квітня, 17:48 7
Я теж так зрозуміла. Не знаю, чого вони розвелися, але думаю, що автор розраховувала на те, що чоловік до неї повернеться
Chuchasonya 19 квітня, 15:44 1
Все вірно зрозуміли ви! Ще додати можна, що автор найбільше переживає, що тепер гроші його перейдуть не ій, а новій родині. Про дитину в коментах автора я переживань не помітила, на жаль.
Justyna 18 квітня, 18:18 7
Дитина вже не маленька, навіщо обманювати і казати, що ніяких дітей в тата не може бути? Їй же не 2 роки, просто розмовляйте з нею, але спочатку самі заспокойтесь і займіться своїм життям, ви ж якось планували, як будете жити, коли розлучались? Де зможете заробити більше, там і залишайтесь, а те, що дитина сама, поки ви на роботі - ну всі так, добре, що їй вже не 2 роки, бо тоді б це була дійсно проблема )
Eliz433 18 квітня, 19:04
А де я кажу,що в тата ніяких дітей бути не може?
samsanty 18 квітня, 19:12 12
Своє четверте речення в темі прочитайте. Там і кажете
LuLuda 18 квітня, 18:33 15
Бідна дитина. Нащо ви її травмуєте?
Ulija_sheva 18 квітня, 20:40 1
Чому зрада? Спочатку ж ніби розлучення? Про причини та час якого взагалі нічого не написано.
Vla_dimirovna 18 квітня, 21:25
Автор писала в коментарях, що він зрадив. Тому вона поїхала від нього
Vla_dimirovna 18 квітня, 21:26
Hungary2705 18 квітня, 18:58 6
Де Ви жили разом? Чому не ділили майно? Хто був ініціатором розлучення? Яке пояснення отримала дитина при розлученні? Як 8 річна дитина каже, що кудись там втече після народження інших дітей? Чому так каже? Їй хтось сказав, що після народження в тата дитини тебе не будуть любити? Де бабуся і дідусь?
Eliz433 18 квітня, 20:00
Ми жили разом у його батьків,зробили ремонт за спільні гроші там,після розлучення він виставив наші речі за двері,переписав машину куплену в шлюбі на батька,ми пішли ні з чим і в нікуди.Я зі своєї сторони пояснила дитині ,що дорослі не завжди можуть жити разом,але обоє тебе люблять і так далі .Незнаю чому вона так каже,може він їй пробував щось натякати,я незнаю...Моїх батьків немає,а його старші ,не маємо з ними жодного контакту
Hungary2705 18 квітня, 20:05
Шкода, що так сталося.
Але Ви не повинні за ним шкодувати. Розмовляйте з ним подумки і Вам стане легше.
Зрозуміло, що психолог зараз, то задоволення не дешеве.
Якби Вам не було важко фізично, після роботи проводьте час з дитиною, йдіть кудись разом,щоб вона не в планшеті сиділа. І обнімайте її частіше говоріть, що любите її. При будь-якій нагоді.
У вихідний краще закиньте домашні справи і йдіть до нею гуляти, читайте разом
Коментар видалено
Eliz433 18 квітня, 19:12 3
Але в нас багато жінок,у чоловіків яких є діти від першого шлюбу і яким дуже не хочеться ділити цього чоловіка у всіх сенсах з цією дитиною,яких тригерить така ситуація і вони коси тут на собі рвуть,яка погана мама,що на ній усе і який добрий тато-бик,який залишив свою дитину ні з чим ,кліпає нових дітей і навіть не в змозі пояснити цій дитині що відбувається,а"виросте-сама пойме''.Питання було в тому,як допомогти дитині морально це пережити,знаючи ,що татко-кобель не зможе чи не захоче нормально це пояснити дитині і це як і все інше ляже на мої плечі,а тут поприплітали якісь гроші і все решту.Понаписували чужій людині,не до кінця знаючи ситуацію і як все є своїх тупих додумок ,щоб вигуляти білі пальта, думаю самоствердилися хоч тут за рахунок цього і тепер задоволені.Звісно,що радіти не має чому, дякую за тих кілька адекватних коментарів.
Profesora 19 квітня, 17:42
Весь об'єм страждань мами, що у тата все заїбісь і ще й друга дитина, бо мама ще вполнє вірила в примирення, бо не писала б з такою ненависю про нову сім' ю, і вірячи що вона б не допустила!!!! цього. Це прям круть, цікаво якими методами?)))
Liubov0282 19 квітня, 17:48 2
Все вірно. Склався такий ланцюг подій. Через що я і пишу, що поки мама не дасть собі раду, в своїй голові , вона нічим не зможе допомогти дитині, а тільки ще більше її туди затягне. Дитина в восьмирічному віці з цим не впорається.
Profesora 19 квітня, 17:53 1
Так))) нафіга воно їй взагалі треба чублення дорослих
EvgeniaEvgenia 18 квітня, 19:54 2
Ви спочтаку нічого не кажіть донечці, дайте собі час із цим звикнутися. Це для Вас трагедія, і транслюєте її дитині. З часом дуже спокійно маленькими порціями розповідайте їй, що в житті буває по різному, що одне не заміняє іншого. Приводьте приклади, дивіться фільми. І лише коли Ви сама зможете спокійно і вільно про це говорити, тоді вже скажіть цю новину дитині. І не як щось неймовірне, а як дуже простий і зрозумілий факт. Яке Ваше відношення - таким буде і її.
В батька мого сина народився син. Остаточно він перестав з нами спілкуватися, коли нашому сину було 6-7 років. До цього він приймав участь. В мого сина травми немає, він вільно про це говорить. Хоча були і інші часи, коли він ненавидів батька) Потрібно проводити величезну роботу, щоб не було відчуття покинутості і непотрібності.
Eliz433 18 квітня, 20:03
Скажіть,будь ласка,чому не спілкується?
EvgeniaEvgenia 18 квітня, 20:18 3
Ну не цікаво йому) Я і рада, не треба мені дитину дратувати. Бо він виявився не дуже обов'язковим, міг обіцяти і не виконувати, а малий потім чекав, плакав. А коли рік тому згадав про сина, каже скинь фотки - то кажу не треба. Як виросте і захоче спілкуватися, я не перешкоджатиму. А зараз син не потребує, то і не смикай мені дитину. Сказав ок, тільки можна я не буду алімети платити? Та не плати, Бог з тобою) Татусі бувають різні)
Chuchasonya 19 квітня, 16:02 2
Ви- чудова мама, дуже правильні думки і діі.
Profesora 19 квітня, 09:19 16
Все, що можу написати, що колишньому страшно повезло, що ви виїхали. Бо отруїли б йому все життя. Пише інфантильна тітонька, яка так і не взяла на себе відповідалтність за своє життя. Все щось і хтось має зробити. І саме страшне, що ви не змінитесь, ні в першому, ні в другому шлюбі, ні в десятому. Багато жінок це сприймає як новий шанс, а вас з'їдає заздрість і бажання до кінця життя висіти у колишнього на шиї. Скільки ж я таких бачила, як ви, які все прикриваються дитиною, хоча глобально все пояснити ви можете і повинні своїй дитині, бо це ваша дитина. Зазвичай такі жінки і своїм дітям труять життя, і діти виростають і все це переносять в своє особисте життя. Хочеться сказати одне, виростайте вже та ставайте дорослою, влаштовуйте ВЛАСНЕ життя, а не слідкуйте в шпаринку за колишнім, заздрячі йому і ненавидячи. Вам треба контроль над життям колишнього, його бабло, яке вже не ваше, і ви замість справ в юридичному руслі, використовуєте для цього дитину, як шантаж. Фу бля. Як же я не поважаю таких жінок. Це ваша дитина, ваша відповідальність, батько лайно, якого ви вибрали самі, ну так буває, але має ж бути ваше достоінство. А то виросте дитина, і крім мамки, яка все життя ненавиділа батька і страждала за його грошима, і згадати не буде чого. Мільйони дітей вразливі, і нічого мами піднімають спинку і голову і йдуть вперед. А у вас одне, якби папку нагнути
Chuchasonya 19 квітня, 16:05 2
мільйон +
GlamKid 19 квітня, 11:56 3
А Ви працювали з психологом? По розповіді здалось, що саме Ви щось не те робите чи кажете. Якщо батько такий, то може й краще, що не поруч. Але Ви ж поруч, Вам треба, щоб дитина адекватна була, спробуйте попрацювати над собою.
Alenka_36 19 квітня, 20:07 5
Не треба розводитись якщо чоловік нормальний був.
Якщо на чистоту.
Й ви ревнуєте дуже сильно свого колишнього.
Причина не в дитині. А в Вас.
Ви жалкуєте. Але нічого не змінити.
Але признати це собі не хочете.
Й вигадуєте що причина ваша дитина.
Це я Вам як психолог кажу.
Причина в Вас.
Шукайте психолога. Або православного священника.
Вам треба простити себе за то що ви наробили, щоб жити далі.
Я б радила звернутись до Бога та психолога якщо самі не можете це подолати.
Eliz433 19 квітня, 21:08
Що я наробила?
Eliz433 19 квітня, 21:10 6
З вас такий психолог,як з мене балерина,співчуваю клієнтам
anka_nikitosa 20 квітня, 20:47 2
Не знаю поможет ли мой пример и моя ситуация . Я считаю что проблема в вас . Мужчины разные , роскажу свою историю
Развелась болезненно когда сыну было 2.5 , ели выкарабкалась , стресс , работа, боль , сын ( который ничего не понимает ) . Одна я была долго , папа помогает стабильно деньгами и очень редко берет сына , ничего интересного между ними нет им не комфортно друг с другом . У папы давно другая женщина , а сын по сути рос без его внимания . Сейчас сыну 12 лет и рядом со мной мужчина у которого дочка в другой стране ей 11 и он очень переживает , постоянно уроки онлайн с ней делает , решает вопросы какие то и мы планируем общего ребенка и он даже боится доче об этом сказать . Но я точно знаю что вылазить не буду , а если она будет гостить когда то у нас я всегда приму и максимально буду стараться , что б она чувствовала всегда себя как дома , конечно и тянул он те отношения ради дочки , всегда хотел полную семью , что б дети не росли в не полной . Меня судьба наградила за все года стальные таким мужчиной . Люди все разные , если мужчина не хочет проводить время с детьми ничего не сделаешь , только заниматься ребенком и собой . Я б на вашем месте строила бы жизнь за границей уже , если нет своего жилья , мы тоже сейчас с сыном на лето возвращаемся за границу так как тут работы нет сейчас и проекты у моего мужчины тоже завершаются и забрать могут в любой момент , а лето хочется ребенку подарить спокойное . Нервная мама -нервный ребенок ! Помните , что ваш настрой и ваше поведение сильно влияют . Объясните все как есть , она перерастет но лучше не врать и не плакать при ребёнке , объясните ей , что вы счастливы и все ее любят , так бывает