Свекруха

Потрібна порада

Привіт, є ситуація, і я не знаю як правильно вчинити. Хотіла б почути думки зі сторони, не повчання) саме просто: - якщо б у мене так було, я б ....

Як у багатьох, в мене ж свекр та свекруха, а у діток бабушка та дідуся і це чудово. Мої стосунки з нею простими не назовеш, але я завжди з повагою і Великим терпінням ставилася до неї. Але є одне але, я вже мама і трохи не розуміла, не розумію її ставлення до свого сина, до онучок, але ж ми усі різні, я завжди намагаюся сприймати людей такими як вони є, і або нам по дорозі, або ні. Тут звісно, я просто намагалася бути для неї корисною, завжди казала їй так. якщо хтось памʼятає, я вже писала пост, що коли ми разом довго, то це треш:stuck_out_tongue: бо вона вчителька, заслужена, має грамоту, вона реально дуже крута вчителька, але це дає відбиток по життю) вона приймає тільки своє рішення, або так, давай зробимо по твоєму, як я сказала:smiley:. Вона весела, розумна, прогресивна. Я немаю образ натнеї.

Але я не розумію її як мама, маму.

Так от. 25.03.23 тобто рік назад ми перестали спілкуватися, чому?

Вона завжди просила щоб ми віддали дітей їм на літо, доньок. Але я маю вже приклади і не довіряла діток, але ось 25.03, я їм з дідусем дала доньок, а ми з чоловіком пішли поряд на базар, вони пішли на майданчик дитячий, нас не було 30 хв, коли ми вже підходили, я одразу зрозуміла, що щось не так, бо вони були на лавочці а не на майданчику + я побачила, що усі люди які у парку, стоять і дивляться на моїх дітей. Підходжу і бачу що старша тримає хустинку над оком, уся в крові, джинси, плащ. Звісно ми злякалися з чоловіком, шок, і дитина у шоці. Уявляю як вона кричала, що усі дивилися і мовчали, куча серветок і бутилка води, це люди дали. І ось хвилини 3 я приходжу у себе, і спокійно питаю: - Чому ви не подзвонили одразу? Питаю маму, вона мовчить, я повторюю питання, вона каже що це тільки що трапилося. Я розумію що усі і шоці, питаю: -А де ви були? Що відбулося? Бо вони просто мовчали весь час, вони знову мовчать, ну ми ж повинні розуміти що трапилося? Повторюю питання, і тут чую що за спиною стоїть свекр і починає на мене орати, не просто спокійно розказувати, що так і так, вона упала з гойдалки, гойдалка вдарила у брів, і тд. Я розумію що шок, усі злякалися, як би вони просто сказали, що Аня, ми самі у шоці, впала, ми і не зрозуміли як так, бо це секунди і може статися з кожним, і з моїми батьками, і з нами, так ось, чую, що він кричить: - як ти з нами розмовляєш, що ти собі дозволяєш! Які питання ти нам ставиш! Я стою і в мене ще більше шок :open_mouth:, бо я рахую що питання були самі елементарні, він почав виступати, а свекруха поддаківать. Я схопила дитей, щоб діти до травмпункту, а їм сказала, дякую за все, тепер я точно бачу їх відношення до себе, і пішла, звісно емоційно, але я рахую я нічого поганого не сказала. З того дня вони нам не дзвонять, свекруха навіть не питала як старша донька, як себе почуває, подзвонив на слідуючий день свекр запитав як дитина, чоловік розповів, та запитав чого не подзвоните онучці самі? Він сказав, що загубив номер телефону, і наказав подзвонити чоловіку до мами. Все. Більше вони не дзвонили.  На свята чоловік вітає їх у родинному чаті, вони вітають його, нас, але напряму нічого. Мені дуже болить за чоловіка, що він страждає, бо він не розуміє їх, до чого діти, вони їх як викреслили, їм ніхто не забороняв спілкування, зустрічей. Я ось думаю, час летить, дівчата ростуть, може я якось спробую скорегувати спілкування, щоб вони бачилися, може і чоловіку стане легше, я не знаю як поступити, я розумію що у них немає того бажання, бо вже б спілкувалися. наче усе просто, але ні...

Яке би ви поступили у цій ситуації?

 

Темы: Стосунки дорослих


Теги: свекруха, стосунки в сiмii, свекор

174 коментаря

  • Ya_Ole 2 квітня, 12:06 8

    Так, дійсно, у вас своя війна...
    Бажаю прийняти мудре рішення. Я знаю з власного досвіду, що викреслити людину зі свого життя легше, ніж впустити назад...

  • 8 коментарів
  • zolu6ka 2 квітня, 15:31

    @Brend Він один у них

  • Brend 2 квітня, 15:35 1

    @zolu6ka Ну то й добре. Хай рухається. Діло майже в шляпі)

  • zolu6ka 2 квітня, 15:37

    @Brend Гг, дякую:hibiscus:

  • Lydmila408 2 квітня, 12:12 9

    Я на гойдалках бачила випадки,коли на очах у батьків падала дитина..
    А тут бабуся з дідусем.
    Все буває.
    Слава Богу,що так.
    Вони ж цього не хотіли..
    Це діти..

  • 5 коментарів
  • Lydmila408 2 квітня, 12:24 8

    @zolu6ka Якщо у Вас так це болить,то сходить до них самі.
    По принципу:"Якщо гора не йде к Мухамеду,то Мухамед йде к горе".
    Що вони Вас з'їдять?

  • Lydmila408 2 квітня, 12:26 9

    @zolu6ka Ми не знаємо які ми будем в старості..
    Може ще противніше.

  • zolu6ka 2 квітня, 13:35 1

    @Lydmila408 Може

  • Коментар видалено

  • 8 коментарів
  • zolu6ka 2 квітня, 17:42

    @Samhayne Дякую, розумію

  • Коментар видалено

  • zolu6ka 3 квітня, 14:07

    @Antonina777 дякую

  • Anonym 2 квітня, 12:36 1

    Еще дети-внуки у свекров есть?

  • 1 коментар
  • Olja2311 2 квітня, 21:50 1

    @zolu6ka Напишіть першими в чаті ,в гості може
    Час такий і вік ,що завтра їх може вже не бути ,і буде чоловік все життя жаліти
    Хтось мусить бути розумнішим і побороти гординю свою
    Впевнена ,що і батьки вам будуть вдячні ,це ж єдиний син і внучки

  • zolu6ka 2 квітня, 21:56

    @Olja2311 Ви праві у цьому

  • Nirvanka 3 квітня, 06:34

    @Olja2311 Я з вами згодна спробувати можна, але є такі люди що не признають своєї провини...Це вже більш року не розмовляти і не бачитись, це не неділя чи дві. Моя свекруха м'яка за характером і я ненавиджу довго мовчати, було я не брала слухавку, але я бачу що вона всима силами стараєтся, дівчинки ії люблять, а от зі своєю рідною мамою ми жевемо разом і у нас завжди не поразуміння, і дятки її люблять....кожний живе як йому довподоби, але мовчати і в випадку автора більше року вже....винні дві сторони, чоловік баран ,вибачте мій такий же...Розмова для початку треба, у розмові буде видно чи розуміють вони свою провину і чи є сенс повертати стосунки, але спробувати завжди треба...

  • Iolanta 2 квітня, 12:38 9

    Могу сказать одно, педагог - это не профессия, это особый склад характера или даже диагноз. Такие люди реально не приемлют чужого мнения и своей неправоты. Но это не значит, что им тоже не болит. И ответ на ваш вопрос:
    Если бы у меня так случилось, я бы позвала свекров на чай как ни в чем ни бывало, либо возможно на какой-то праздник. Пасха вон скоро, например. Смогла бы себя пересилить - сказала бы свекрови мол «давайте забудем ту ситуацию, испугалась, была на эмоциях…». Не смогла бы - ничего не говорила. Но родственников у нас и так мало, надо жить мирно, тем более это родители и пример отношений с ними видят наши дети. А если бы свекры отказались, то отпустила бы ситуацию

  • 5 коментарів
  • zolu6ka 2 квітня, 16:34

    @Iolanta Чому ж не влаштовує, я ж написала що хочу скорегувати ситуацію, я розглядаю всі варіанти, не викидаю будь якої поради.

  • Iolanta 2 квітня, 16:35 4

    @Samhayne Тогда ничего не делать, а сидеть и ждать, пока родители придут с повинной, а может и не придут. Всегда кто-то делает первый шаг, и зачастую это делает тот, кто умнее и сильнее характером

  • zolu6ka 2 квітня, 16:36

    @Iolanta Дякую

  • Svetlana044 2 квітня, 12:43 2

    Нехай внучки самі подзвонять до бабусі з дідусем. Знайдіть підходящий привід: день дружби, день бабусі і т.д. ідеально було б в Прощену неділю зібратися за чашкою кави з тортиком. Я вас розумію, ви були в шоці, могли не скоригувати свою інтонацію, чому свекрам внуки стали не цікаві, то треба проаналізувати. Але, ви молодець, що хочете відновити відносини. Треба спробувати, щоб потім не шкодувати

  • zolu6ka 2 квітня, 13:39

    Дякую

  • Marianna_ 2 квітня, 12:55 3

    Яка ви молодець, що хочете відновити спілкування. Я от навпаки....і з кожним днем впевнена, що краще спалити всі мости

  • zolu6ka 2 квітня, 13:41 1

    Це найпростіше, не спілкуватися. Але колись, настає час,людина жалкує, що не знайшла вихід.

  • Koosha 3 квітня, 02:48 3

    @zolu6ka А може бути навпаки: людина жалкує, що черговий раз пішла на примирення, а нічого не змінилося)
    Якби мені було некомфортно спілкуватися з свекрухою (здається, ви зазначали що інколи чуєте неповагу від неї) я була б рада, що цього спілкування немає (насправді мені не комфортно і я рада коли його немає:grinning:) Тим паче не з вашої провини. Чоловік з своїми батьками має розбиратись сам. Вам шкода доньку, а бабуся з дідусем думають про внуків? Ви можете оточити доньку більшою турботою з свого боку, але виправити чужі помилки - ні, це повинні робити люди які їх зробили. Якби це була разова акція - я була б протилежної думки. Але судячи з допису і до того було не все гладко. Тому і надалі так залишиться, вони впевнені що праві, раз не йдуть на контакт. Можна думати що правий, але спробувати залагодити сит. заради дітей, але і цього немає.
    Скажіть чоловіка, що ви не проти спілкування з його батьками, але робити щось необов'язково

  • zolu6ka 3 квітня, 06:42

    @Koosha Дякую, я йому вчора сказала це, що хочу щоб діти спілкувалися з ними. Він поки що думає над цим

  • Rossa 2 квітня, 12:55 2

    Є свята. Є дні народження. Або ви їх запрошуєте до себе, абощо кудись поза домом. І починаєте нове спілкування. Або син хай сам приїздить у гості до батьків і дивиться що і як.... Ви кожен по свою сторону сидите і не знаєте, що там таке по ту сторону. Не тільки вони повинні вам і вашим дітям, а і ви повинні цікавитеся їхнім життям. Здоров'ям. Почніть ви. Якщо по ту сторону якась дика броня, то вже не ваша провина. Щось придумайте, щоб показати, що ви хочете контакту. Не просто у телеграм фоточку, а особисто прийти поспілкуватися. Хай батько з дитиною з'їздять у гості. Просто так

  • Mariya1981 2 квітня, 13:00 7

    Пустите ситуацию на самотёк.
    Вам они даже не родственники,как- бы.
    Муж их с детства знает,ему виднее.
    Дети подростут,будут общаться,если захотят.
    Время все поставит на свои места.На тратьте свои нервы.
    Год не общались...много...может оно им и не особо надо...Хотя,конечно,обидно за девочек.

  • zolu6ka 2 квітня, 13:42

    Старша дуже сумує

  • Коментар видалено

  • 10 коментарів
  • Коментар видалено

  • Коментар видалено

  • Коментар видалено

  • Londial 2 квітня, 13:05 11

    Ситуація в парку просто оголила справжні ваші стосунки з рідними чоловіка - "мнімоє благополучіє" А насправді, все розвивається досить природньо. Ви з чоловіком ростете, підросли вже ваші діти. Власна родина, власні правила. Вже не хочеться (просто стає неважливе непотрібне) чиєсь схвалення, і бути для всіх хорошою. А стара гвардія не хоче втрачати свій вплив... звідси і гра в "мовчанку". Звичайнісінька примітивна маніпуляція...
    Ситуацію зі свекрухою відпустити. Вона має право на свої власні емоції, хай в них і вариться.
    Вам сконцетрувати всю енергію на собі і власній родині. Ваша основна задача - будувати нормальні стосунки у власній сім'ї, з чоловіком і дітьми. Відверті і справжні, то ді вони - сильні.
    Бо всіляке "мнімоє" ,наігране забирає купу сил. І в кінці кінців, виявляється мильної бульбашкою ...

  • zolu6ka 2 квітня, 13:43

    Дякую, так і роблю

  • samsanty 2 квітня, 13:10 10

    Вас цей випадок відвів від спілкування, то ж я б на вашому місці раділа :grin: і взагалі не намагалась би знову лізти в те болото.
    Раз там такі принципові дід з бабою, і онуки їм не цікаві, хай живуть своє правильне життя на самоті. Родичі - не друзі, ви їх не обирали, й якщо є вибір, не маєте терпіти їхні вибрики.

  • zolu6ka 2 квітня, 13:44

    Дякую

  • amantis 2 квітня, 13:12 4

    эта ситуация показала отношение к вам и к внукам.
    автор, вы зря переживаете.
    мне кажется, они и не хотели общения и даже очень рады, что теперь им не надо общаться ни с вами ни с внуками. в этой ситуации они видят себя «жертвами», а вас монстром.
    ок, вы этого не измените, потому что изначально у этих людей не было чувств. иначе на вас никто бы не кричал, а наоборот помогли в оказании медицинской помощи детям.
    мне не понятно, почему вам муж переживает, ему надо переживать за свою семью, ведь пострадавшие в этой ситуации все в вашей семье…а с родителями пусть как хочет так и общается.
    старость она такая, неожиданная, когда вспомнят о вас и о внуках будет поздно и захочется помощи и внимания. возможно они рассчитывают на своих других детей, внуков. если даже так, то вы в этом не виноваты, не виноваты и дети.
    простите и отпустите..

  • zolu6ka 2 квітня, 13:47

    Чоловік не розуміє їх, найболючі, що вони викреслили дітей, і із за цього він не хоче спілкуватися, але дуже сумує, коли хтось розказує з знайомих, що щось стало з їх батьками, то прям йому погано, каже, час іде… а раптом з ними щось, я його розумію, і тільки для нього хочу якось налагодити спілкування, для нього і дівчат

  • amantis 2 квітня, 13:53 5

    @zolu6ka вы и он должны понять, что все их поведение это манипуляция, это ненормально когда так поступают родные. и что бы не случилось, это будет на их совести.
    с таким отношением у вашего мужа прежде всего будут проблемы со здоровьем.. они прожили много лет, а вам еще растить детей.
    и как можно кого то заставить любить..
    да, это больно, но еще будет хуже, если у внуков не будет здоровых родителей и они ведь совсем не нужны дедушки и бабушки.
    просто это надо принять, а общаться и делать вид отношений, это ваше дело. я бы не стала опять причинять вред себе и детям, портить здоровье во всех смыслах этого слова.

  • zolu6ka 2 квітня, 14:04 1

    @amantis Дякую, я розумію про що ви

  • Gayka_ 2 квітня, 13:50 1

    Я часто не розумію відношення своєї свекрухи до своїх дітей ( тобто мого чоловіка) у них своє, от в їхні відносини ( як хто кому відповів, хто подзвонив чи не подзвонив і тд я не лізу). Якщо Вашого чоловіка все влаштовує, то не треба ніяких примирень влаштовувати для його блага. Якщо ви сама хочете налагодити спілкування бабусі-дідуся з дітьми, то я б також запросила б в гості або і сама прийшла з дітьми. Тільки якщо ви цього дійсно хочете і не буде потім, а я перша помирилась, а я пішла на поступки і тд.

  • 2 коментаря
  • zolu6ka 2 квітня, 17:44

    @Gayka_ Скоріш за все не потребують, а я вихована по іншому, я можу заради тих кого люблю закрити очі на те що вони не дуже поважають мене. Це не значить що я буду щось терпіти, я про дати шанс

  • Gayka_ 2 квітня, 17:47 2

    @zolu6ka Отак рік не спілкуватись з онучками… діти то в чому винні. Ви не поряд живете? В різних містах?

  • zolu6ka 2 квітня, 19:20

    @Gayka_ Зараз вони переїхали до Київу, а потім у Ірпінь

  • Juliaa88 2 квітня, 14:08 6

    Я бы вообще не думала об этом. Ваш свекр даже не предложил съездить с вами в травмопункт. Он защищал свою женщину. Как они тупо повели себя. Орал на вас при детях. Не понимаю зачем вам оно нужно. Ведь ваш муж, их сын, пусть сам решает, что делать. Не нужно в этой ситуации помогать. Сами разберутся, все взрослые, все умные.

  • 2 коментаря
  • Samhayne 2 квітня, 14:31

    @zolu6ka А що в цей час робив Ваш чоловік? Чи захищав він свою сім"ю так, як це робив свекор?

  • zolu6ka 2 квітня, 14:48

    @Samhayne Так, він сказав батьку замовчати

  • Anonym 2 квітня, 17:55

    @Juliaa88 +++
    Много лет я думала, что у нас нормальные отношения со свёкрами. Но в войну они открылись во всей красе. Мы с мужем были в шоке. Общения больше нет и не будет. Очень жалею о потраченном времени и душевной энергии на них.

  • Julia2004 2 квітня, 14:23 1

    У мене теж свекруха вчитель, але там окрім вчительства це сліпа любов до своїх сина та доньки. І корона. В свій час мені було дуже образливо, що всі рішення приймає син зі свекрухою, раз мене так дістало і я підвищила голос, то було так перекручено, що я і матюкалася і тд. Потім прийняла для себе рішення взагалі їх по можливості ігнорувати, пропускати поміж вух критику в свою адресу, не перейматися, що вони не дуже до онуків. І так виявляється жити легше))).

  • zolu6ka 2 квітня, 14:28

    Дякую

  • OlgaJ 2 квітня, 14:53 3

    За умови, що Ви не накручуєте чоловіка проти батьків і не забороняєте йому бачитися з ними , то нехай вирішує він.
    Це його батьки і їх син та внуки, нехай розбираються між собою.
    Ви забагато думаєте і придумуєте)

  • zolu6ka 2 квітня, 15:04

    Може бути, дякую

  • Lilana 2 квітня, 15:39 6

    Ви звісно можете спробувати налагодити відносини (щось мені здається що то буде ще не раз) і це буде топтання по граблям. Любов до онуків специфічна штука, вона або є або її нема, точніше може існувати у викривленій формі типу як онуки ставляться до них, так і вони до онуків. Вистроїти і налагодити таку любов, як стосунки між дорослими, не можливо. Коли дід з бабою ставлять свою значущість і поважність вище за відносини з онуками, то це буде вимушене спілкування задля так потрібно. І привід ображатися одне на одного буде ще не раз.
    У мене з свекрухою відносини теж не альо (чомусь зі свекром були кращі), спілкуємось так би мовити "по ділу", але на відносини з онукою це ніяк не впливає, вони спілкуються окремо і мене це цілком влаштовує.

  • zolu6ka 2 квітня, 15:43

    Щось у цьому є, дякую
    Так, цього і мій чоловік не розуміє, як так, любити, любити і в один день забути(

  • Lilana 2 квітня, 16:03

    @zolu6ka Нажаль маю такий приклад, і найгірше в цій ситуації те, що дід з бабою в тих відносинах своїми маніпуляціями "поставити на місце" невістку відверто не бачать, як ображають дітей і досить боляче. Сподіваюсь у вас так не буде, бо чоловік у вас розумний і все бачить, бо там була інша історія.

  • Lynxx 2 квітня, 16:04 6

    Всі розбирають вашу минулу ситуацію. А ви ж запитали, що робити далі. Мені здалося, що ви насправді добра і мудра людина і розумієте, що всі випадки і негаразди не відміняють того, що це все одно ваші близькі люди. Так, усі роблять помилки, але чи варті вони того, щоб взагалі викреслити людей зі спілкування?
    Може, ваші свекри так само сидять на кухні, радяться і бояться вам подзвонити...
    Ви спитали, як би вчинили ви, якби то було у вас.
    Трохи перечекала б, охолола, а потім взяла б дітей, тортик і пішла б в гості як ні в чому не бувало. "Мамо-тато, чи як ви їх звете, онуки скучили і я теж, ставте чай". Попила б чаю, забрала б дітей і пішла спокійно додому. Дітей на них більше б не лишала, але спілкуватися б спілкувалася.
    Чоловік за це буде вам вдячний. Все одно жінки більш схильні до відновлення і наведення мостів.
    Праведний, справедливий чи ні гнів - це добре, але любов і стосунки (звичайно, з кордонами), як на сене, все ж таки краще.

  • Lynxx 2 квітня, 16:08 8

    Нічого не з'ясувувати, не перепрошувати, не розбиратись. Просто жити далі.
    Але зробивши висновки.

  • zolu6ka 2 квітня, 16:24

    @Lynxx Дякую за відповідь

  • SVET333 2 квітня, 16:33 1

    Ви чи діти від цього страждаєте? Якщо ні, то ввдпустіть ситуацію. Якщо діти хотять спілкування, хай зателефонують перші

  • zolu6ka 2 квітня, 16:35

    Дякую за відповідь

1 2
Для комментирования нужно войти или зарегистрироваться

Повернутися до Клубу