Чашка з гномиком в останній вагон

Чим би ще таким зайнятися, щоб як не в людей, у другий день Різдва?:thinking: Звісно, пофеячити для конкурсу на Кашалоті! Тим паче, що маю таку чудову традицію - лишати собі сувенірчики після відчайдушної боротьби за 5 місце:grin:

Син випадково обмовився, що має маркери, якими можна малювати на всьому - я, наївна, і повірила. Далі все як у тумані...

Після того, як стоп'ятотсот тисячне прохання чоловіка роздрукувати мені малюнок гнома увінчалося провалом, вирішила, хіба я не художник (і не треба зараз ото казати, що ні!), намалюю сама - щоправда одразу на чашці не ризикнула. Піддослідним став - папірець.

Вийшло! Тому чашечці не пощастило, наступна в черзі була вона... Виявилось все не так просто - копірка (туди її сюди серйозно!), на яку я покладала великі надії, здалась на півдороги - не хоче вона працювати на кераміці.

Що ж домальовуємо вручну. 

Трохи засмутилась, що за вечерею для хоробрості не бахнула, але вже пізно, і так ледь встигаю свою роботу виставити. Беру фломастер і витворяю контури тремтячи, як дівчинка перед першим поцілунком. Хотілось закрити очі, щоб не бачити цього жахіття, але якось все навіть обійшлося без жертв..

Нєх бейндє (що означає "нехай вже буде", а не те, що ви могли подумати:grin:), вирішила я - назад вороття немає. Бірочка на дні палить контору, що чашечку навмисно придбала. А що? Можу дозволити - 50 грн, хвала канарейками, в дитини позичити завжди можна. А що ви хотіли від мами в дууууже довгому декреті?:laughing:

А фломастери то з перчиком! Забула святу істину - не вір дитині своїй, особливо, коли вона не шарить в тому, що говорить... Не малюють вони такі сякі на фарфорі, вигадую на ходу. В хід ідуть ватна паличка, пензлик і остання нервова клітина...

Гаразд, сина не винен, йому пробачу, але серйозно - фломастери за 20 злотих один, не малюють по-людськи на фарфорі? Не буду казати тьоті Ірі, яка їх дарувала, бо слово засмутиться тут вже буде недоречним... (Головне тепер не просити її проголосувати за мою роботу, а то буде епік фейл, у яких я, треба сказати, справжній профі).

Що ж гномик вийшов нічогенький, але купати його не буду, дуже вже хочеться мати цю чашечку собі на згадку.

Лайкайте і коментуйте, перемогу нам вінчуйте!

Щож хіба я не поет, а виходить таки ні...

Щасливих свят кашалотожителі!=)