Прочитане_листопад 2023

Начитала минулого місяця чотири книги. Думала не писати цього місяця відгуки, бо  якось небагато є що описувати. Та маю відповідний настрій, отже чому б не виставити пост!? 

1.) 

   Цю книгу закінчила буквально вчора, але через її надзвичайно приємну атмосферу, хочеться почати саме з неї. 

   І спочатку про головне. Жанр книги - магічний реалізм. Можливо саме це перше речення вплине на Ваше подальше рвішення: читати чи ні? 

   Незважаючи на те, що описані історії мають трагічні нотки та книга залишає приємний післясмак. Манера написання нагадала мені дуже легеньке тонке мереживо, що майже не відчуваєш на руках. Важкі теми обіграні так, що ти й не помічаєш, наскільки там все серйозно, а бачиш лише позитивні риси характеру окремих героїв, їх дивакуватість сприймаєш як належне. 

   Чи рекомендую я цю книгу? Однозначно! Особливо якщо хочеться відірватися від реальності та поринути в атмосеру затишку.

2.) 

   А от з цієї історії я розпочала свій читацький місяць. Історія не нова та багатьом знайома. І я також колись її вже читала, але то було давно. Настільки давно, що майже не пам'ятала сюжет. ​​​​​​Думаю, всім відомо, що в різному віці одна і та ж історія може сприйматися по-різному. Так сталося і зі мною.

   Коли читала вперше, отримала просто цікавий сюжет, який пройшов і майже ніде не зачепився. А от перечитавши вдруге, маю змішані емоції. 

    Книга про дітей, так. Але ж діти, як і дорослі мають різні характери, здібності, темперамент. І не лише дорослі, потрапивши в складне становище часто змінюються, стають більш жорстокими, вимагають поваги, влади, не гребують нічим аби тільки отримати бажане. 

Складна історія, складні характери, великі фобії та прикрі наслідки. Але ж добре, що все закінчилося саме так, а не гірше. 

3.) 

Класик про якого я раніше ніколи не чула або те, що пройшло повз мене. Та дякуючи видавництву Апріорі ця прогалина була заповнена.

Книга має трохи більше 100 сторінок та читалася повільно. Мені знадобилося три дні щоб неспішно поринути в іторію, яку головні герої носили в собі більше сорока років. 

Як багато можна описати та вмістити в якихось 120ти сторінках! Це може зробити лише справжній майтер/монстер літератури. 

Дуже рекомендую для неспішного читання затишними зимовими вечорами. Особливо цінним в даному випадку буде наявність комину, який миожна запалити для більної атмосферності читання. 

4.) 

Письменник, манера написання якого мені чомусь здалася такою собі сумішшю Джона Ірвінга та  Стейнбека. Чи це погано? Зовсім ні, навпаки! Отже, думаю, що маю ще одного улюбленого автора-американця. 

Про що людина думає, якщо знає, що свій вік вона вже прожила і їй залишилося зовсім недовго? 

Оповідь йде від онука, дідусь якого смертельно хворий і ось-ось закінчить своє земне життя. То може час згадати історію життєвого шляху? Чим людина "дихала", за що вболівала, які звички розуміли чи навпаки, не розуміли оточуючі? А найцікавіше це те, наскільки різні погляди на одні ї ті ж риси твого характеру мають оточуючі та ти сам.