Крістіна Андрес: Мишача зимонька, ведмежий сніжище (Крокус)

Нам ду-у-уже сподобалася ця історія! 

Вона про ритуали та звички пов'язані із зимою. Коли дістаються улюблені теплі капці, посуд з ялинкам та сніжинками, починають готуватися "зимові" страви та напої.А, прикликання снігу! ;) Донька всю неділю визирала у вікно й чекала обіцянного прогнозом снігопаду, а треба було лиш пошвидше дістати з верхніх полиць санчата і виставити їх за поріг, як роблять це Мишка та Ведмідь у книжці! 

Пишу зараз і приходить розуміння, ЩО найбільше мене підкупило: Ведмедя ніщо не вибиває із рівноваги, коли він вже налаштувався ОТРИМУВАТИ ЗАДОВОЛЕННЯ від ЗИМИ! І жодній горі взуття посеред хати, голосним розвагам Мишки підчас його сну, несподіванним гостям він не дозволяє збити ці налаштування ))) Буду намагатися і собі зловити такий ведмежий дзен ;) 

Взуття, що літає під час гойдання - це улюлена літня розвага доньки, вони з другом навіть змагання влаштовують, у кого далі полетить шльопанець!

"Вельми зимово! - задоволено зітхнув ведмідь. - Все, як книжка пише! (...) Поволі він згинав і розгинав пальці на своїх ведмежих лапищах у м'яких вовняних зимових капцях."  -  це та-а-ак по-домашньому, так близько до нас, які у той момент лежали під ковдрами у теплих шкарпетках і в унісон теж заворушили пальцями! 

Приготування зимової юшки, якою так смачно можна зігрітися після прогулянки і пригостити несподіванних гостей. 

Начаклували снігу таки: спочатку це був мишачий сніжок, але потім Ведмідь організував ведмежий сніжище!  

Яке потрібна річ - купа взуття посеред хати! "... інакше велосипед врізався би у стіл, а тітка корова опинилася би прямісінько у казаніз юшкою." ;) 

Затишної зими та ведмежого дзену вам...