Навіяно темою про "Що ви зробите коли буде Перемога". Просто не для срачу, без всіляких тут високоінтелектуальних політичних думок цікаво почути чи задумувалися ви якщо буде така ситуація. Якщо ми програємо, не вистоїмо, я думаю, що я живою точно не буду.
Al4onok 9 листопада 2023, 23:57 4
Не буде перемоги ні нашої ні рф... Заспокойтесь і радійте кожному дню
Nothing 10 листопада 2023, 21:32 2
Якщо ви думаєте,що мені легко і я така вся молодець,бо бачу шлях і є мета,то ні...Я як і ви незнаю,що буде далі і чи потрібно мені все це.Але знаю однозначно, що діти будуть тут,бо в Україну їх везти не бачу сенсу,до того ж синові скоро 17р.І поки вони не повнолітні з ними повинна бути тут і я.Для цього потрібно мати право на працю і легалізацію.Значить потрібно вчитися. П'ю антидепресанти вже 3 міс( бо нервова система не виносила вже всього цього), і вчуся ,і працюю. І поступово стає "розвиднятися" в голові.
Unitra 10 листопада 2023, 21:44 3
Так, дівчата. Як би це не звучало, але хіба хочеш, мусиш. Заради дітей, і заради себе. Син мій хоче повернутися, але але вже зараз усвідомлює, що за кордоном легше досягти поставлених цілей. Лише дуже сумує за минулим безтурботним життям....
Lynxx 10 листопада 2023, 23:36 3
Я без сарказму. Ви правда молодець. Сил вам і хай все вийде.
А я просто не бачу, в який бік тицятися.
В безпеці, вдячні. Далі буде.
Vaniessa 10 листопада 2023, 00:19 4
Не знаю, важко передбачити. Але буду жити на своїй землі, поки буде хоча б найменша можливість
Ariadna_Lev 10 листопада 2023, 01:36 6
А що таке програти? Чи що таке перемога??? Це дуже розпливчасті питання...це не буде перемога чи поразка...все колись закінчиться...на мою думку...але фінал не буде щасливим...і я реаліст...нехай в нас усіх буде добре...незважаючи ні на що ... бережіть себе і своїх близьких
Gayka_ 10 листопада 2023, 07:55
Я ж написала, напишіть своє бачення. Якщо буде поразка ( те що ви вкладаєте в сенс цього слова), то я буду …. В чому ви реаліст, в тому що все буде добре?) та не буде у всіх все добре, вже не все добре.
LydMilka 10 листопада 2023, 08:48 7
Тут багато, хто пише, що в разі нашої поразки - з дітьми виїдуть за кордон...Дівчата, ви такі наївні...Якщо не дай Боже буде повна окупація, то можуть просто "закрити" країну і ніхто вже нікуди не виїде. Будемо або в підвалах, або в тюрмах, або обслуговуючим персоналом у рашні((( найбільш не покірних - просто фізично знищать, та й усе((( а чоловіки наші, хто ще залишиться на той час в живих - відправлять воювати далі з литовцями, поляками і т.д.
Тому, навіть думала не хочу про такий сценарій(((
JuliaSha 12 листопада 2023, 18:32 2
І правильно роблять. Якщо вже не можна нічого змінити, то потрібно жити далі. Такого сценарію не хочеться, але ми від нього не застраховані (((
Lynxx 12 листопада 2023, 20:55
Як на мене, це помилка вижившого. Ви кажете "пристосувались" на тих, хто залишився і змирився з цим. А ті, хто виїхали, ті, хто загинув? Вони не пристосувалися.
Я теж суджу по собі, бо іншої мірки в нас немає.
А люди, вони різні, комусь "какая разніца" и "а что ми можем сдєлать", а хтось більш категоричний.
Lera0505 14 листопада 2023, 06:54 2
В житті б не повернулася в акупацію, під рашку!!!
Коментар видалено
Julka 10 листопада 2023, 17:27 1
В той день, коли закінчиться війна,
Покине серце зранене тривога.
Це буде мить щаслива і сумна,
Це буде наша спільна перемога.
Крізь сотні днів ми йшли лише вперед,
Долали страх і сльози не ховали.
Щоби нарешті вибратись з тенет,
Життя ми за свободу віддавали.
Ціна велика, аж занадто, Боже мій,
Душа болить за кожну, кожну втрату.
За тих, хто не піде вже більше в бій,
І не побачить рідну серцю хату.
В той день, коли закінчиться зима,
Розквітнуть квіти нової надії.
Хтось вип’є келих терпкого вина
І на душі миттєво завесніє.
Наталія Кішовар (Черній)
Julka 10 листопада 2023, 17:27 1
Sabina 10 листопада 2023, 18:05 5
Если мужчины не пойдут воевать, победы не будет...
Едешь по городу, много мужчин почему то сидящих на сраке гладко.
Все качалки забиты крепкими мужичками, "мужественно" толкающими штангу... У любого пивняка куча тех же особей мужского пола.
И так думаю везде, в любом городе, любом пгт.
Tanyssshhhka 12 листопада 2023, 12:44 2
Звичайно пристосувалися, а як жити то ?!....як можна засуджувати людей в окупації , які рятують життя своїх тих же дітей :see_no_evil:
Хтось не мав можливості виїхати ...
My_land 12 листопада 2023, 19:01 11
А я пам'ятаю хлопців з Бердянська, по 16 років, яких вбили рашики. Їх останнє відео(( вже чула думки, що не треба було давати надію людям скорим звільненням - щоб не геройствували і зберегли життя.
Tanyssshhhka 12 листопада 2023, 21:49
:sob::sob::sob:в мене нема слів ....
Ну так, ми кожної пори року заходимо в Крим , звичайно всі сподіваються від таких слів (
Vodolejka 11 листопада 2023, 12:58 3
Нажаль....Я була позитивно налаштована, навіть коли у нас за двором стояли танки, навіть коли кацапи перерили мені всю машину серед поля, коли я виїжджала з дітьми, і думала, що нас розстріляють...
Але чомусь зараз не легше, хоча ми вдома, на Сумщині, в своєму будинку, я навіть працюю... Але все частіше будую плани виїхати... Садочки нормально не працюють, по тій причині працюю лише півдня, зарплати нижче плінтуса, державна служба- оклад 5200, премій немає, індексації немає, єдине що маю соціальну пільгу...і з усим на руки отримую 3200...Комунальні не платили з початку літа... За невиплачений кредит забрали машину...Зерно, яке намолотили, лежить мертвим грузом, бо ніхто не купляє, соняшник і кукурудзу навіть не молотили, мабуть і не будуть, бо за комбайна і машини треба платити, а продати теж нереально. Тобто елеватори беруть на зберігання, але не купляють, бо немає куди вивозити... Моя кредитка вже пуста і банк підвищив проценти, а це буде більше, ніж я отримую....
Потихеньку роблю паспорти, бо теж не безкоштовно, і думаю виїжджати, може на весну...
Сумно все це...Але, нажаль холодильник перемагає телевізор!!!!
Sanechka 12 листопада 2023, 15:26 12
Я би спитала краще так: що ви сьогодні зробили для того щоб наблизити перемогу? Донат або якусь посильну допомогу треба робити щодня. Я вчора в свій вихідний пішла плести сітки бо запитів багато, а плести бажаючих не дуже. Хтось додому бере роботу шити чи різати тканину. Свічки, шкарпетки, все потрібно. Не треба сидіти і чекати що перемога переможеться сама по собі, допомагайте.
optsale 15 листопада 2023, 20:38
Так і було домовлено за замовчуванням. В між 18.09 і 19.11 пройшла година, і Ви щось писали і самі собі давали відповіді.
optsale 15 листопада 2023, 20:38 1
Ваше здоров'я. Вам з ним і розбиратися
Nika_147 16 листопада 2023, 15:54
Нельзя стирать 1 подушку, она не отжимается, когда одна.
Надо 2 штуки
moonlight 12 листопада 2023, 21:53
https://nv.ua/ukr/ukraine/events/viyna-v-ukrajini-rodichi-viyskovih-vimagayut-strokiv-demobilizaciji-novini-ukrajini-50367733.html
moonlight 12 листопада 2023, 21:54 1
Нажаль не бачила ніде інфо, що буде мітинг, пішла би
Galcenok 16 листопада 2023, 14:00 4
Кину ложку дёгтя:
Уже отменяют с 01.01.24г соц.выплаты и пенсии людям на оккупированных территориях...
Выводы делаем сами..
И, конечно, мы обязательно все отвоюем...!!! (Сарказм)
А по-поводу приспособленцев на оккупированных территориях- мы все, кто остался в Украине, особенно на территориях, приближенных к военным действиям, мы разве не приспособленцы???
Где даже выгрызать нужно у школы дистанционную учебу?? (Ведь во время тревоги уроки он-лайн не проводят, а в этих регионах она все время!!!))
Где каждый раз на работу через блок-посты с бесконечными проверками???
Где нет работы, предприятия стоят??? Мы разве не приспособленцы??? Чем мы отличаемся??
Свободой, скажете вы? От кого?? Или от чего мы свободны???
Ответ на вопрос- что если? Ничего, сомневаюсь, что в наших регионах что-то сильно изменится, одна коррупция и беззаконие сменится другим..
Только выезжать, но не ждать когда.. или если.., а уже, пока принимают... спасать деток, у которых и так не детства...
irenika 17 листопада 2023, 11:08
Мені важко уявити, що в прифронтових містах, але це такий міф, що діти легко адаптуються за кордоном.. Хтось легко, а хтось - ні. Доччина однокласниця навіть через рік плакала й просилася додому, не змогла адаптуватися. Я й по своїй зрозуміла, що не зможе, це була одна з причин повернення.
А дитинство - так, закінчилось дуже рано((
Katusha 17 листопада 2023, 11:57
Тут напевно, ще варто розуміти, як їхали- просто пересидіти чи назавжди закрили двері свого розбитого будинку і почали життя з нуля .Від рівня доставку родини до війни, бо ні для кого не секрет, що для багатьох це був шанс вийти з токсичного шлюбу, з поглинаючої бідності і ще багато чого, а діти вони часто просто дзеркалять. Багато моїх знайомих сиділи на рівній попі, поки не проїли за кордоном всі заощадження за 10-20 років життя тут, повернулися сюди, тут виявилося ще гірше і знову поїхали. Кожна історія унікальна, хтось просто везучий і все склалося так, що навіть не мріяв, а комусь нещастя сипалися на голову, мов град і вже не такі страшні обстріли в Україні.
irenika 17 листопада 2023, 13:07
Це ясно, я з Вами згодна. Просто чомусь рідко хто чесно каже, що адаптуватися може бути важко, навіть якщо умови гарні. Дитину в будь-якому разі висмикнули зі звичного кола спілкування, школи, умов життя