Спочатку, я не планувала приймати участь, бо молодша, останнім часом, робить постійний овертайм моєму вільному часу.
"А чому б ні!" - подумала я, випадково знайшовши, в ніч, коробку з квілінгом.
Зрозумівши, що все рівно тягатися з іншими в мене не вийде, бо не усіх Всесвіт нагородив рівними руками і вмінням малювати, як Моне, але подумавши, що: "у мистецтва немає кордонів" і "художника абидеть может каждый", вирішила творити по натхненню.
P.S. Аж поки мала не прокинеться і не прокричить "ваше время истекло".Моє практичне знайомство з квілінгом сталося завдяки дистанційному НУШу. Не знаю чи усім так повезло, чи то наша вчителька має фетіш до творчих завданнях. Але, коробка робіт, за рік, у старшої містить в собі більше поробок, ніж в мене, за все моє шкільне життя. А ще ці виставки і ярмарки - домашній філіал кружка "Вмілі ручки".Звісно, квілінг не тягне на високе мистецтво, але як ідея для шкільної поробки чи листівки для бабусі - why not? а мені, так взагалі, нерви заспокоює)
В мене є нехороша звичка, забуваю фотографувати роботи для шкільних виставок, тому фото планети до Дня Землі Вам не покажу.
Ця історія буде про бабусину хату. Мою дачу. Хоча, з мого там лише мій старенький велосипед, мої півонії, які щороку переживають мій рейдерський захват і полуниця, яку мама вже передала мені у спадок.
Так от, бабусина хата. То дуже поважна пані. Най-най-старша пані на селі. Порахували з мамою, що ця пані в цьому році святкую своє 100річчя.
Типова мазанка минулого століття: глинняні стіни, що влітку зберігають прохолоду, а взимку не пропускають тепло назовні, пічка, солом'яна стріха, і щорічна мамина побілка стін з вулиці. Звісно, за останні десятиріччя хата осучаснилась і увібрала в себе усі блага життя, але якщо вдуматися - чого тільки не бачили ті стіні. Я ще пам'ятаю себе маленькою і той момент коли солом'яну стріху замінювали на профнастил.
Бабуся - дитина війни. А це - хата, в якій вона народилася і зустріла війну. Моїми страшилками дитинства були її історії, як вони маленькі ховалися на печі, бо в першій кімнаті німці пили вино, а їм, дітям, говорили, що то - дитяча кров. Як їх з сестрою вели на ростріл, як закоханість німця, в мою пра-бабусю, врятувала їх від смерті, як вбили мого пра-дідуся. У бабусі історій багато.
Ця хата слугувала домом моєї бабусі довгі роки. Також, це була перша домівка моєї молодшої доні, куди вона приїхала з пологового, перечікувати війну.
Тому хатинка хоч і дуже поважного віку, але зі своєю душею. Дякую за увагу! тихого усім вечора)
Tanyssshhhka 10 липня 2023, 21:12 4
Дуже тепла історія :heart:
OlalyaOlya 10 липня 2023, 21:47
Дякую)
Svetlana044 10 липня 2023, 21:14 1
Така тепла, затишна творча історія. Сподобалось!
OlalyaOlya 10 липня 2023, 21:47
Дякую)
Apiba 10 липня 2023, 21:29 1
Дякую!!!
OlalyaOlya 10 липня 2023, 21:48 1
За що?:relaxed:
Коментар видалено
Apiba 11 липня 2023, 09:56 1
evita 10 липня 2023, 21:32 1
Ой, мені бабусині історії про війну таки, мабуть, нанесли травму, бо досі сниться як я тікаю від німців і не знаю де подітися. От зараз війна, а мені німці сняться. Моя була не дитиною війни, вона свою дитину народила і втратила через 2 місяці копаючи окопи і чоловік загинув. А від слова поробки в молодшій школі мене аж тіпає, це такий жах для не творчих людей, а малювали і творили ми не тільки на праці, зате зовсім не вчили віршів...
Робота Ваша чудова!
OlalyaOlya 10 липня 2023, 21:50
Ті роки страшні були, відразу пів сім'ї Голодомор скосив, потім другу половину - війна(
evita 10 липня 2023, 21:57
OlalyaOlya 10 липня 2023, 22:01
Ahava 10 липня 2023, 22:49 3
Мені Ваша історія нагадала хату моєї бабусі,яку на превеликий жаль знесли.І історія дуже
схожа.Теж німці і діти на печі.
Від мене :thumbsup:
Коментар видалено
OlalyaOlya 11 липня 2023, 00:53
Дякую)
На жаль, війна в той час не оминула жодну родину.
А тепер я буду розповідати своїм внукам(
Profesora 10 липня 2023, 23:11 2
Лайкос від мене за розповідь. У вас є талант оповідача, люблю, коли так написано)))
Коментар видалено
Коментар видалено
OlalyaOlya 11 липня 2023, 00:54
Дякую, приємно)
samsanty 10 липня 2023, 23:24 1
Історія чудова.
OlalyaOlya 11 липня 2023, 00:28
Дякую)
marusia 10 липня 2023, 23:36 1
Боже, ви з манюнькою ще й поробки робите! Могла би, поставила мільйон лайків, бо я така виснажена від постійного мамкання, що хочу здохнути, або лежати і втикати в стелю :rofl::rofl::rofl:
А історія така щемлива і злободенна. Многая літа вашій бабусі!
OlalyaOlya 11 липня 2023, 00:26
Не без цього:joy_cat: я іноді думаю, як я могла ще раз на цю авантюру погодитися)
А якою ціною - іноді ціною сну, а іноді ціною нових шпалер:joy_cat:
maksim 11 липня 2023, 00:05 1
:heart: розворушити душу мою до сліз ..
Коментар видалено
OlalyaOlya 11 липня 2023, 00:54
Напевно добре, що багато хто не дожив і не бачить цей кошмар сьогодення.
maksim 11 липня 2023, 02:30
Lamantina 11 липня 2023, 01:08 1
І ми свою прабабусю тероризували в дитинстві - розкажи як ти була мала. Вона 1905 р.н., так що бачила та чула багато.
Дякую за розповідь
:heart:
OlalyaOlya 11 липня 2023, 01:22
Дякую) Така бабуся - історичний скарб)
Коментар видалено
Nemirovskaya 11 липня 2023, 01:13 1
Прекрасна історія у вас!
OlalyaOlya 11 липня 2023, 01:22
Дякую:hugging:
Irunka0808 11 липня 2023, 01:31 4
Гарна історія, справжня, життєва.
Мені так не вистачає тих оповідей, як колись було, від старших.
OlalyaOlya 11 липня 2023, 11:54
Дякую) ще трохи, і цими старшими станемо ми)
Malinka_orijinal 11 липня 2023, 10:06 2
Як добре, що ви цю хату зберегли. Я лише зараз почала мазанки цінувати, а вже пізно. Всі, що були у родині, розвалили або продали. Дякую за вашу тему . До серденька
OlalyaOlya 11 липня 2023, 11:53
Дякую:hearts:
Cvetok 11 липня 2023, 10:24 1
:thumbsup:
OlalyaOlya 11 липня 2023, 11:53
Дякую)
Vetachka 11 липня 2023, 12:38 1
Гарна оповідка вийшла. Прочитала
OlalyaOlya 11 липня 2023, 12:55
Дякую)
Aklera 11 липня 2023, 17:58 1
Дуже душевно...в прабабусі теж була подібна хата, в дитинстві з дідом і бабусею частенько проводила там канікули, нажаль хати вже нема, залишились тільки спогади...:hearts:
OlalyaOlya 11 липня 2023, 20:52
Дякую)
Londial 11 липня 2023, 18:08 1
Дуже мила історія!
OlalyaOlya 11 липня 2023, 20:30
Дякую)
Equitable1 12 липня 2023, 12:54 2
У Вас прекрасная работа... И если я правильно поняла правила конкурса, то оцениваются не рисунки, не поделки, и не руки растущие из нужных мест... А истории, истории о том, почему именно это, а не что-то другое Вы изобразили/показали/сделали.. А ваша история прекрасна!!!
OlalyaOlya 12 липня 2023, 17:57
Спасибо, приятно читать)