Так-так, фото трішки ніяке, але позитиву ніхто не відміняв)))
Це мій син - Дімич, йому ось в лютому було 1,4 роки. Це надзвичайно непосидюча і неочікувано характерна дитина. Якщо не хоче щось робити, хоч на голові стій, не посунеться і на міліметр. Але, як каже моя мама, про своїх дітей або гарно, або дуже гарно. Ну от, забула, живемо ми в м. Вінниця.
День (тобто 00:00) для Дімича починається з солодкого сну:
А мій день починається із втілення в життя нав"язливих ідей.
А ще я обожнюю слухати в процесі якісь серіальчики. На даний момент "Особо тяжкие преступления".
Ніч важка і емоційна - в Дімича друга хвиля соплів і зубів. Я щоразу втираю носяку-нишпоряку, капаю каплі, але щогодинне просинання і сльози присутні. Тому я засинаю десь о 5 ранку з надією, що ще годин 5 вдасться поспати. Але посмішила Бога, як-то кажуть в народі.
07.30 - радісне просипання Дімича, таке історія тільки фіксувала в перші 3 місяці його життя, і мій мікроінфаркт - наткнулась на чоловіка в темному коридорі - його ми бачимо тільки вечорами.
Поки Дімич радісно малює, сніданок весело кипить, я виконую свої обов"язкові пункти прибирання - ревізія вазонів.
Це реабілітаційне підвіконня для вазонів, які я вперто реанімую.
Далі Дімич снідає, а я роблю ревізію в шкафчиках і мию холодильника.
Сніданок закінчується посиденьками на підвіконні, а я маю хвилинку відпочити.
Далі я одмиваю стіни, стільчик і палас, а Дімич дорозгромлює кухню і талапається під краном.
Тут можу вас порадувати своєю присутністю і я. Боятись нічого - вже за 30, з мімічними зморшками, без татуажу, надутих губ, нарощених телячих вій, ну ідеальний персонаж для поговорити.
Поки Дімич мене боїться і панічно пилососить, я збираю вчорашні іграшки і роблю атмосферу легкого розкидання речей.
Потім обов"язкове щоденне зважування - сам шукає вагу і щасливо тарабанить її до мене.
Потім ми ідемо в магазин, гуляємо, кидаємо в калюжу рукавиці, знайомимся із крихітною собачкою Жоржеттою і бомжем, який щиро 8 разів побажав нам всіх благ і здоров"я. Він, доречі, живе влітку в халабуді між сараями і теплотрасою.
Прогулянка, як і у всіх, з сніжками, падіннями, носінням крижаних брил і всіх доступних патичків.
А ще лякаємо всіх пташечок. Традиційно це голуби і ворони, але сьогодні ми ще гукали під калиною до такого нубундюченого незнайомця.
Я бігаючи за Дімичем по сніговій кірці не витримала ніякого тестування і провалювалась ледь не по коліна в сніг.
Потім довгоочікуваний 3х годинний сон. Під час якого прийшли свідки якоїсь віри, контролер і ще подзвонила мама. Я весь час вивалювалась із сну і було відчуття, що через 5хв нарада з гендиректором, а я читаю доповідь...
Потім палатка з"їла Дімича.
І виплюнула.
А потім моя дитина гахнула себе дверима по пальчику і докалічила нігтя. І традиційно гепнулась головою в стіл. Двічі. І ще раз об диван.
І ще ми 2 години міняли постіль. Скакали на ліжках і я молилась, щоб сусіда Жори не було вдома, бо він старий і йому важко іти по сходах сваритись.
А потім прийшов батько і Дімич на радощах прищипев руку складним столом і звалив перекладину з вішалками з комоду.
І поки в декого було півгодини хлюпання і поїдання піни, я вішала вішалочки і складала стоси одежі.
Потім набраніч папі. А папі величезне спасибі - навчив Дімича дути носом в платок і видавати звуки "ту-ту-ту-ту", тепер він сам шмаркає ніс.
І мультик. Спати.
Це звичайний день. Зі своїми радощами і прикрощами. Важкий або легкий. Неповторний. Який промайнув, як мить.
Але в кожному дні є свої хвилинки, які запам"ятаються на все життя.
Ну і посмішок вам!!!
madamInna 18 лютого 2017, 09:30
Лайк)))
NomadY 18 лютого 2017, 13:37
дякую!
SvetlaNkaSPLab 18 лютого 2017, 09:46
Наташенька,желаю Вам и Вашей семье Счастья! Лайк,конечно же)
NomadY 18 лютого 2017, 13:38
дякую! взаємно! Ваша розповідь позаконкуренцією
SvetlaNkaSPLab 18 лютого 2017, 13:51
спасибо)
Malynka 18 лютого 2017, 10:14
Я почала другу сотню! Мій лайк))))))
NomadY 18 лютого 2017, 13:38
дякую!
Musetto 18 лютого 2017, 10:27
І я люблю Вас читати ;-) цікаво завжди, лайк
NomadY 19 лютого 2017, 20:48
я цілий день вчила-вчила і все марно, а як папа навчив навіть не уявляю, вони там колективно дули, один одному втирали носи
OlStep 22 лютого 2017, 04:30
Попробуйте дуть на перышко. Сначала ротиком ("дуй"), потом покажите, как закрыть ротик рукой и дунуть на перышко носиком. Чтоб ребёнок видел результат. Пусть попробует за Вами повторить. При этом проговаривать "дуй носиком". Когда поймёт закономерность, поднести платок и предложить дуть носиком
OlStep 22 лютого 2017, 04:31
Нам помогло с обоими) Или подловить, когда у ребёнка получится нечаянно дунуть, повторить самим, чтобы он понял и "обрадоваться", как хорошо он дует носиком)
Rosya 18 лютого 2017, 10:34
Дуже позитивно.
NomadY 18 лютого 2017, 13:38
дякую!
Inosolan 18 лютого 2017, 10:54
Лайк.Очень весёлая семья,вы красивая даже в маске.
NomadY 18 лютого 2017, 13:39
дякую! тільки в масці і красиво)))
VikkiVik 18 лютого 2017, 11:17
Димыч - улыбасик :) лайки и дружим!
NomadY 18 лютого 2017, 13:39
дякую! дружимо
m_arina 18 лютого 2017, 11:17
Даже позитивний день! Сподобалось Вас читати, синочок супер!)))
NomadY 18 лютого 2017, 13:39
дякую! позитив щодня - це лозунг
Ann_a 18 лютого 2017, 12:33
Лайк!
NomadY 18 лютого 2017, 13:39
дякую!
olkolomiec 18 лютого 2017, 12:49
Ооо, прям как мой буян, травмы каждый час! Классный Димыч! Я оторвала звонок за входной дверью, снимаю трубку домофона и телефон на беззвучный режим. Только так можно поспать днем.
NomadY 18 лютого 2017, 13:40
дякую! я хотіла відірвати дзвінок, але не змогла
а травми - це як дихати, інколи так страшно падає
Gera2016 18 лютого 2017, 13:29
Лайк
NomadY 18 лютого 2017, 13:40
дякую!
Adjanta 18 лютого 2017, 13:38
Какой у вас мальчик мальчик :-) Лайк
NomadY 18 лютого 2017, 13:42
дякую! розбишака росте справжній
на днях навчила цілуватися і повітряний поцілунок показувати, то тепер як починаю сваритись, то він чмакає і махає ручкою
Adjanta 18 лютого 2017, 13:44
Милота)) и как устоять и продолжать ругать?))
NomadY 18 лютого 2017, 17:41
вся злість пропадає) взагалі у дітей такий щирий погляд, в саме серце
Tanysha 18 лютого 2017, 13:42
Димыч ваш красавчик !! Лайк!
NomadY 18 лютого 2017, 13:42
дякую!
Sanechka 18 лютого 2017, 13:46
Лайк!)
NomadY 18 лютого 2017, 17:42
дякую!
Kowwka 18 лютого 2017, 15:07
Лайк!) как про своих прочитала)))
Очень позитивно и мило
NomadY 18 лютого 2017, 17:42
дякую!
zima_holodok 18 лютого 2017, 15:15
Привет. У меня старший тоже Дим Димыч. Ловите лайк и давайте дружить.
NomadY 18 лютого 2017, 17:42
дякую! дружимо
Dukaya 18 лютого 2017, 21:07
Лайк Вам!
У нас такой же коврик-каремат!
Отдельный респект за идею с детсткой одежкой, так она и не мнется и ребенок все не вышвыривает со шкафа все и отлично видно, что есть (а то в глубине многое теряется-забывается и редко носишь).
Как воплотили, поделитесь ноу-хау?
NomadY 19 лютого 2017, 08:49
дякую. Це підставка для одежі, купили в Епіцентрі десь за 120 грн кілька років тому. І дитячі вішалки 50шт. Дімич все викидає зі шкафів моє, але я його швидко склала і все. А от його речі ще досі гладжу і дуже шкода, коли він робить революцію з ними.
Lyampampusik 18 лютого 2017, 21:55
Какой классный мальчишка! Глаз да глаз за ними!) Конечно лайк ;-)
NomadY 19 лютого 2017, 13:05
Я лише почала сивіти, в нас це найбільша проблема - візьме щось в рота і біжить
от в знайомих дитина так олівцем проштрикнула щось в горлі, то навіть соцслужби приходили
а в мене лікарі зі швидкої сварили, що малий з олівцем в руці ганяв
Lyampampusik 19 лютого 2017, 14:53
Это очень опасно. Я теперь боюсь всего...
NomadY 19 лютого 2017, 20:49
і я всього, ручки загребущі все дістают і тягнуть в рота
NomadY 19 лютого 2017, 08:51
дякую
bonita 19 лютого 2017, 11:51
лайк)) Красатульки)
NomadY 19 лютого 2017, 13:05
дякую!!!