Ну що ж, червень був доволі продуктивним. Наче тільки 6 книг прочитано та якщо поглянути на об'єм окремих екземплярів, як от "Дім, в котрому...", то доволі непогано.
1.) Першою була Розамунда Пілчер та її "Збирачі мушель".
Пілчер мені знайома по творові "На передодні Різдва". Тому знала з самого початку, що ця книга мене навряд чи розчарує. І я була права! Классна історія, хоч і з сумним кінцем. Мені дуже відкликнулась мабуть тому, що там частково описані події другої світової війни. А саме як жила окрема родина та що їм довелось пережити. Але не переживайте і хай це Вас не спиняє в прочитанні. Війни там мало і жахи-жахи не описані. Авторка вміє не описуючи подробиць і жахіть, дібратися до самої душі.
Книгу однозначно рекомендую!
2.) Далі за хронологією (підглядую в свій читацький щоденник на телефоні) йде Франц Кафка та його "Америка" або "Зниклий без вісті"
Книгу купила випадково. До цього навіть не знала про існування цього твору. Бо творчістю письменника якось не дуже цікавилась. Проте читала раніше його "Перевтілення" та "Процес".
Для мене твори Кафки це щось магічне,нереалістичне та незвичайне. Стиль автора дуже дивакуватий. Тут звісно, не виключення.
В романі розповідається про чудернацькі пригоди одного молодого чоловіка, якого за проступок батьки вислали з дому. І не куди-небуть, а в Америку. По прибутті на континент з нашим героєм постійно відбуваються якісь дивакуваті пригоди та казуси. Читаєш в захваті і постійно дивуєшся, як же воно так може бути))
Дуже шкода, що твір так і залишився не закінченним. Рукопис обривається на дуже цікавому місці. В автора мабуть було так багато задумок, що він не зміг зібрати їх до купи та завершити історію.
3.) А потім...потім виникла вона - любов. Бо в руки взяла Ірвіна Стоуна і його "Жага до життя".
Це бомба, шедевр! Біографічний роман про життя знаменитого художника - Ван Гога. Написано просто шикарно. Наскільки я не люблю всі ті біографії та тут правдиві факти з життя дуже классно описані в вигляді художнього твору. Тепер хочу прочитати ще якість романи із творчості Ірвінга!
Книга про життя, про пошук себе, про становлення людини як художника. Ох, скільки всього, що не знаю як то описати. Треба просто брати і читати. Особливо тим, хто хоч якимось чином цікавиться картинами.
4.) 
Знайомтеся! Мабуть сама часто виставлена на продажу книга за останній місяць. Бо куди б, в яку спільноту по продажу книг я не заходила, кругом була ця книга. Вона постійно траплялася мені на очі. І кожного разу я думала: невже вона така погана, щ всі її продають!? ))
Тому вирішила придбати і скласти своє бачення історії.
Що сказати!? Перші сторінок 100 читались ну дууже складно і дались мені з натугою. І не тому, що не цікаво (хоча там ви не знайдете шалених подій та крутих поворотів сюжету), а тому, що на укрїнській не звикла читати взагалі. Мені тяжка вона в читанні і все тут. Дуже рідко трапляється перекладач, який мене задовольняє і я можу спокійно читати.
Про саму книгу: непогана історія, доволі повільний сюжет. Підбішували оті стрибки в часі.Розвиток сюжетної лінії пішов ближче до кінця. Кінець цікавий. Продавати поки не буду)) Може ще колись перечитаю та й книга гарно виглядає на поличці))
5.) Наріне абгарян "Люди, які завжди зі мною"
Кінець червня пройшлов під гаслом: а тепер до вірменських авторів. Давно хотіла познайомитися з творчітю Абгарян, бо чула багато позитивних відгуків про її творчість. Та дістати її твори у нас не так вже й легко. Багато де продають "Сімон" і на цьому все. Дуже довго моніторила по групах та на ОЛХ і ось нарешті, знайшла!
Написано легко і цікаво. Але сама книга ну дуже депресивна. У всих все погано і навіть така гарна подія як весілля з якимось недобрим присмаком та ремаркою, що в дівчини подружне життя в подальшому не склалося. Мені таке не подобається, якщо чесно. Єдиний добрий плюс книги в тому, що я стала дужче розуміти скою коллегу-вірменку. Те що вона мені розповідала, більш яскраво описано в книзі. І я нарешті дізналася, що означає ота її приставка "Джан"))
Та я вперта, тому все ж хочу купити ту таки "Сімон", щоб скласти про автора кінцеве враження.
6.) Маріам Петросян "Дім, в якому..."
Як же я хотіла цю книгу. Думала про неї мабуть з рік. І ось, нарешті вона в мене.
Про дану книгу можна прочитати дуже багато відгуків. Її не читав, мабуть, тільки лінивий. І тут є 2 табора читачів: ті, хто прочитав і сказав "Вау", і ті, хто не зрозумів взагалі, бо того Вау-ефекту не ставлося. Так от, я в другій категорії.
Це був цікавий досвід для мене. Але не більше. Книга настільки дика, що мені захотілось її позбутися одразу ж по прочитанню останьої сторінки. Такого в мене ще мабуть не було. Зазвичай, навіть ті книги, які мені не сподобались або сподобались частково, ще якийсь час кочують по полицях. А ця... ця навіть не вписується нікуди. Може ще й тому, що мені дуже не подобається оформлення і отой її білий корінець. Не знаю. От не можу сказати.
Історія важка. Написано доволі топорно (чи як то правильно сказати на українській? Треба привчати читати себе рідною мовою, бо словниковий запас небагатий) .Про інтернат для дітей, які нікому не потрібні. Про їхнє життя, звички, дикі вихідки та самовираження. Сюжету як такового там немає. Просто опис життя різних за темпераментом дітей. Їхнє бачення навколишнього світу та сприйняття тієї чи іншої події.
Кінець книги...ну він як і вся книга дивний і зрозумілий та незрозумілий одночасно. Багато чого так і не розкрито, хоча про нього часто згадувалося. Чи то я так неуважно читала?
Скажемо так: майже 1000 стоінок...книга просто не для всіх, от і все.
Profesora 3 липня 2022, 14:27
Дякую велике за відгуки! Зразу закцентую, мова вашого викладу пречудова, одне те, що ви це робите, пишите на укрмові... Одним словом, знімаю щиро капелюха))). Стосовно книжок, от Ірвінга Стоуна в мене в 23 роки було таке саме враження, книга мене просто перевернула з ніг на голову, що й досі, 20 років по тому я вже одно відчуваю той класнючий післясмак від генія письменника. Я б також її радила усим, і навіть тим, хто не дуже цікавиться живописом, бо це така універсальна книга "про життя", так талановито написана, що не залишить байдужим нікого. Мені тоді пам'ятаю подарували офігезну книгу Ван Гога з фото картин, в тканинній обкладинці, величезного формату, і я паралелила процеси))) читала Стоуна і розглядала картини, гарний час був))). Про Маріам Петросян можу сказати те ж саме, і книга саме така, і на 100 сторінці все не могла взяти в тямки, про що, власне, мова. Думала спочатку, що пише про звірів))), аж потім рецензія!!! мені пояснила:grin:, одним словом на 150 сторінці я заглохла, і стоїть та бідна Петросян 15 років нечитана на поличці. Може колись....
Profesora 3 липня 2022, 14:33 1
Пилчер я шукала по Вашій рецензії у лютому.... Вже й знайшла і списалась купляти.... Але почалась війна. Так що вона в першочергових планах на прочитання, після війни, бо я зараз нечитун. Дякую ще раз за шматок повітря, за скалочку довоєнного життя, хоч щось зараз повинно бути стабільним... Ваші огляди))), дякую, дякую, дякую, як би це не драматично прозвучало))), але Ваші дописи якось стабілізують внутрішні емоції і дарують щось на кшталт надії, що все буде колись добре. Дякую ще раз. І чекаю наступні)))
Maksi 3 липня 2022, 16:37
Які крутезні слова, та в мій бік)) Я аж зашарішася. Писати на українській мені реально складно, бо до 17-ьи років розмовляла виключно суржиком, а потім...потім останні 19 років тільки російська (і в побуті, і в читанні, й на роботі), бо жила в російсько мовних містах. Спершу в Дніпрі, потім Харків.
Maksi 3 липня 2022, 16:42
Петросян взагалі цікава письменниця: 2 книги, одна з яких для дітей, інша про дітей. І все, більше не пише. Ну буває й таке.
Пілчер дуже легко пише /писала (нажаль письменниці вже немає серед живих). З одного боку її твори здаються дуже простими, але з іншого вони дістають до самої глибини душі. Буду однозначно читати її ще! Головне, знайти книги)) На крайній випадок, буду читати в електронці.
Nasturtium 3 липня 2022, 15:19
Абгарян- дуже різна. Але для мене, у неї завжди є прісмак якогось жалю, там де радість і життя. І є прісмак щастя, там де горе і смерть. Так як і в житті. Я читала все, що вона написала, а іноді ще і її ФБ. У неї дуже весела Манюня, казковий збірник «З неба впали три яблука», важка «Жити далі…»
Maksi 3 липня 2022, 16:44
О, це чудово, що різна. Люблю коли у письменника всі твори не як під одну копірку. А як Вам "Симон", сподобалася?
Nasturtium 3 липня 2022, 19:42
Так. Але вона теж з присмаком горя, нелегкої долі, любові - нелюбові. Але у мене тато вірменин, то ж для мене вона ще і про його родину в якомусь сенсі.
Maksi 3 липня 2022, 20:06
Зрозуміла) Буду пробувати, може сподобається
le313 3 липня 2022, 18:51
Ой, а я Сестри вперше бачу у Вашому огляді :see_no_evil:
Процес Кафки таааак давно хочу почитати, а все ніяк не візьмусь.
Дякую, що ділитесь прочитаним.
Maksi 3 липня 2022, 20:07 1
Та я також "Сестер" раніше не бачила. А останній місяць ну от просто кожного дня на очі траплялись))
Kroshkin_dom 4 липня 2022, 08:41
Дуже круто, що у вас такий різнобарвний список. Здається я вже щось додавала до свого списку з ваших оглядів, але сама я рухаюсь по своєму списку дуже повільно. Наче тільки налаштувалася, перейшла з телефона на ноут і все пішло шкереберть. Навіть за кілька місяців до війни. Хочеться набрати темп, адже ну стільки цікавого чекає свого часу, стільки всього вже навіть завантажено. Жага до життя - одна з них, навіть думала її почитати в цьому місяці. Завдяки вашій пораді не буду відкладати.
Maksi 4 липня 2022, 09:46
В цій справі головне налаштуватись і почати. Далі все піде як по маслу :wink: Думаю "Жага до життя" саме той твір з якого можна почати)
Kroshkin_dom 4 липня 2022, 13:39
Я вже читала цього місяця, але не так багато як хотілося б. Ось думаю останню дочитаю і теж напишу.
Maksi 4 липня 2022, 16:45
О, класс! Тоді буду чекати на відгук)
bondarka 26 липня 2022, 10:24 1
Дуже цікаво, дякую! Читаю і таке відчуття, що повертаюся у довоєнні часи, коли ми тут активно ділилися прочитанним та обговорювали авторів і книги...
По посту - Абгарян люблю. В мене улюблена - "З неба впали три яблука".
Не знала, що Ірвінг написал художню біографію Ван Гога. Я все хотіла познайомитися з цим автором, та руки якось не доходили. Занотую собі, що ще й така історія у нього є.
Пілчер теж планую читати. Читала відгуки, що "Збирачі мушель" - то чи не найкращий її твір. І це, здається, тетралогія, чи щось таке. Вони пов'язані з якимись іншими творами. Там ціла сімейна сага - знову ж таки, якщо мені не зраджує пам'ять. "В канун Різдва" мені, до речі, зовсім не зайшла) "Сентябрь" сподобався значно більше. Та збирачів планую читати)
А от про Кафку пам'ятаю, що він не хотів, щоб його твори публікували. Його друг порушив цей заповіт... Певно, "Америку" він не встиг дописати. А друг видав все, що було... І незакінчене в тому числі.
"Дом, в котором..." у мене теж в планах. Починала, прочитала кілька сторінок, не зачепило. Тож книга чекає свого часу.
Maksi 26 липня 2022, 16:12 1
Пілчер "Напередодні Різдва" читала минулого грудня. Можливо книга просто була прочитана в потрібний період. Тому дуже сподобалась.
bondarka 26 липня 2022, 17:07 1
Я переплутала Стоуна з Ірвінгом)) Ось чому я не чула про цей роман. Бо його написав зовсім інший автор))) Відкрили для мене нове ім'я)
bondarka 26 липня 2022, 17:08 1
Знаю, що "Дім..." не всім заходить. І по першому досвіду я, схоже, якраз із цієї категорії, бо Дім мене не впустив) Але спробую ще. Може впустить)