Від початку війни мені не дає спокою це питання. Я нічим особливо не допомагаю, не рахуючи тих кілька гривень на допомогу зсу. Але так мене болить проблема дітей-сиріт. Я готова взяти дитинку під опіку, дала б їй все, що можу дати свої дітям, матеріально. Але не знаю чи не буде якихось психологічних бар'єрів. Чи зможу я любити цю дитинку так, як своїх? Чи не буде вона відчувати якусь різницю? Як мої діти відреагують? Та й чоловік і наші батьки не знаю чи би підтримали.
SvetKA89 29 червня 2022, 14:49 4
Тоже задумалась…
SvetKA89 29 червня 2022, 14:53 1
Вариант, собрать семейный совет и обсудить, кто за кто против.
У меня пока я сама не на :100: в себе уверена….
Коментар видалено
OksanaX 29 червня 2022, 14:57
Ну от і я сумніваюсь... Ніби й впевнена, а з іншого боку не знаю чи зможу зробити все, як слід.
OksanaX 29 червня 2022, 14:54
Просто сумніваюсь, бо я своїм дітям готова віддати все, але як треба, то і готова насварити як слід. І не знаю як би це все було з дитинкою, яка не є рідною по крові. Як би вона це все приймала? Чи відчувала би різницю якусь? Як би сприйняли родичі і люди в маленькому селі?
Коментар видалено
Коментар видалено
Коментар видалено
bondar_vv 29 червня 2022, 14:54
Я також підняла дану тему...але чоловік- проти.
Та він був проти і власної другої дитини.
Ми маємо одну від мого першого шлюбу, а інша- спільна...
Хоча дітей дуже шкода...надзвичайно боляче. Інколи думаю, що може спростять процес всиновлення іноземцям..і вони дадуть шанс на нормальне життя цим дітям.
У мене подруга вийшла заміж за португала( обоє мають дорослих дітей), то вона мені вже писала з таким питанням...Але навряд чи вони приїдуть сюди до кінця війни....
bondar_vv 29 червня 2022, 15:05
От і я " закидала"... Сказав, що проти категорично. Хоча дітей любить...
А це має бути рішення не лише обох батьків, а й власних дітей...
Тому я і не підіймаю дану тему далі.
Хоча колись дуже давно працювала в місцевому притулку...там не було поганих дітей.. були лише знедолені....які горнулися до всіх вихователів
Sanechka 29 червня 2022, 17:40 4
Мій навпаки мені пропонував, але я проти, принаймні зараз нема сил ні на себе ні на своїх дітей. Все як в тумані, якось десь треба брати той ресурс, нічого зараз не зможу дати іншій дитині
panya 30 червня 2022, 13:17 5
Если вы сами для себя самой не можете определиться и сомневаетесь в себе, то никого брать не надо. И должна быть поддержка ВСЕХ членов семьи и родственников. Наши друзья, имея двух сыновей, взяли 3-х летнюю девочку из интерната, с плохими привычками, с поведением не очень. Но они ВСЕ ее очень любили и каждый вкладывал в нее хорошее и любовь, и братья (они сестру обожают) и родственники. Выросла девочка всем на загляденье, умница, красавица (закончила в этом году школу с золотой медалью в Украине). Но это большой труд со стороны родителей, они понимали на что идут и получили отличную дочь, с братьями они самые родные. Если вы не готовы трудиться и трудиться (оба родителя), то не надо брать ребенка, это не игрушка, типа, попробую как получиться, может и осилю, а может и нет.
Torri 29 червня 2022, 15:03 2
Мій чоловік згоден. І мені дітей шкода. Але я з двома, та ще й на п'ятиденці, а чоловік в ЗСУ. То хоч своїм ладу дати. Та як не дай Боже що, я чужу дитину не брошу, якщо поруч з нами трапиться біда
Irina_Irina 29 червня 2022, 15:08 11
Я советовала бы вам очень и очень подумать... Главная проблема даже не в кровном родстве. Вы представляете ребенка-сироту, как несчастного человека, который хочет в семью и будет вам благодарен за то, что вы его взяли? В реальности все не так. Там дети травмированные, часто травмированные с раннего рождения и чем старше возраст, тем они травмированнее. По крайней мере первый год (период адаптации) ребенок скорее всего будет вести себя как монстр, у него будут странные, непонятные вам привычки (например прятать хлеб) и другое. Почитайте психологов, кто связан с усыновлением, почитайте рассказы усыновителей. Советую Людмилу Петрановскую в первую очередь "К вам в класс пришел приемный ребенок" и другие ее книги и статьи.
marusia 29 червня 2022, 16:14 15
Тут мова не про інтернатських, а про діток, які внаслідок війни осиротіли. Навряд чи вони довго пробудуть в інтернаті, щоб набути типових звичок, які спостерігаються в діток, що довго були без батьківської опіки.
Коментар видалено
Kristina 1 липня 2022, 20:10
Брат мого чоловіка всиновив хлопчика 5 років
Вже живе в сім‘ї 3 рік і ніяких таких дивних речей ми за ним не спостерігаємо
Дитина,як дитина
Larissa89 29 червня 2022, 15:10 3
Залюбки би взяла, якщо б не виховувала дитину сама і були б кошти на утримання
Nika_147 30 червня 2022, 05:01 1
При опеке выплата на ребенка порядка 7000 в месяц+разные льготы типа бесплатного питания в школе, проезда и т.д.
Ptasha 29 червня 2022, 15:13 1
Поспілкуйтесь з психологом в даній сфері. Це обов'язково. Він зможе задати вам такі питання, які самостійно і не знайдеш. Ситуації бувають різні. Інколи люди одразу відчувають рідність душі з дитинкою, інколи ні.
Я не змогла.. проте в мене була інша ситуація, в мене жили племінники чоловіка, яких відібрала служба у горе матері. Мені було важко.
Lilka 30 червня 2022, 19:24
+ комментарий
Neonilla 29 червня 2022, 15:44 1
Насколько я знаю на период войны усыновить не возможно. Принять в семью до окончания войны, потом уже по обстоятельствам.
Сюжет был в новостях
Neonilla 29 червня 2022, 15:45
Этт я о детях,потерявших родителей в войну.
marusia 29 червня 2022, 16:15
Ви маєте рацію. Цим питанням дуже активно займалась Катерина Осадча. Вона в інсті писала.
Riina 29 червня 2022, 15:53 18
В мене зараз живе сім'я, є прекрасна дівчинка, практично вже підліток, багато часу проводжу з нею і своєю дочкою, їздимо на річку, готуємо їсти втрьох і т.д. В неї є свої батьки, які прекрасно справляються з її вихованням, але для мене це всеодно як тест на готовність до всиновлення. Коли вона кричить, а я маю термінову роботу, коли не слухається і з п'ятого разу, коли стало сміття і іграшок в будинку в двічі, коли вона обманює мою дочку з якихось своїх дитячих міркувань. Чи готова я все це пробачати і далі відноситись до неї, як до дитини, хвалити її, дарити свою увагу, щоб мої маленькі незручності не впливали на наші відносини? Важко жити з чужими дітьми не тому, що вони погані, а тому що виросли в інших умовах і мають чужі звички. От тут дуже важливо, як кажуть деякі блогери, "бути в ресурсі")))
Wild_fairy 29 червня 2022, 16:17 2
Мені здається, що у першу чергу це треба обговорювати якраз таки з членами родини
Wild_fairy 29 червня 2022, 20:40
Так, якщо не виходить полюбити, то можна повернути дитину
OksanaX 29 червня 2022, 20:55 1
Та от це й найстрашніше... Це ж не річ, що повернеш...
Wild_fairy 29 червня 2022, 21:11 1
Не річ, але і таке трапляється. Мої друзі, коли проходили тренінги, то під час них декілька родин "зійшли з дистанції", усвідомили рівень відповідальності, можливих непередбачуваних ситуацій і т.д.
Коментар видалено
Vikkitorry 29 червня 2022, 19:04 1
Я реєструвалась в цій програмі. Відповідь була місяці через 2. Запросили на онлайн навчання. Що я можу сказати, було кілька онлайн лекцій, на 5 годину вечора в будній день. Оскільки я працюю, то подивилась онлайн лише одну, інші - в записі. По результатам виявилось, що в умовний список "очікування" потрапили лише ті, хто був на всіх лекціях присутній і це підтверджував в ході заняття, хоча організатори запевняли, що перегляд в записі теж можливий. Люди, які виконали умову, не отримають дитину, а можливо колись їх розглянуть як варіант. Наскільки я зрозуміла, при влаштуванні дітей пріоритет регіонам, звідки вони родом:thinking:. Учасники були страшно розчаровані. Як на мене було б значно ефективніше створити комісію, яка б реально підбирала сім'ю під дитину. А так виглядає як створення ефекту бурхливої діяльності з нульовим результатом. Очевидно, вигідніше дітей тримати по дитбудинках. На цю ж програму певно немалий бюджет був виділений
Vikkitorry 30 червня 2022, 09:16
Можливо, Ви праві. Але в такому разі треба було учасникам повідомити одразу, що відвідування обов'язкове, і що буде по результатам. Принаймні мені здалось, що програма на початку подавалась як допомога дітям "тут і зараз". Але якщо в Україні таких дітей насправді дуже мало, то це добре.
Nika_147 30 червня 2022, 11:33 2
Зачем? Это был пункт отбора. Проверка на мотивированность
Wild_fairy 30 червня 2022, 11:36 2
Дітей багато, але не всі мають статус сироти і підлягають всиновленню. В них, наприклад, може бути мама, яка не позбавлена батьківських праві раз на рік з'являється, або бабуся з тіткою, які не можуть утримувати але навідуєють і мають якісь права,багато дітей, які мають по двоє -троє сестер і братів різного віку, їх не розділяють, треба брати усіх, самі розумієте, що більшість родин шукають одну дитину і найчастіше дошкільного віку. Ось таких, маленьких, без інвалідності, без братів/сестер і зі статусом на всиновлення - мало
malawova 29 червня 2022, 21:25 1
Автор, по мимо всего вам надо быть готовой что этого ребёнка ро окончанию войны у вас могут забрать. Я долго думала над этим вопросом, безумно жаль деток. Останавливает что сейчас без работы, своих бы прокормить и фактор что написала выше. Мне сложно представить сто ребёнок потерял родителей он привыкнет, мы привыкнем, а потом прийдет злая тётка и скажет конец войне верни ребёнка, мне кажется это ещё большая травма. И не факт что вам дадут потом усыновить того ребёнка что вы взяли (((
Wild_fairy 30 червня 2022, 18:46
не знаю, він наче не був проти, а чи питав його хтось взагалі, цього я не знаю
Nika_147 30 червня 2022, 18:50 1
спрашивают с 10 лет.
Wild_fairy 30 червня 2022, 18:52
значить ніхто і не питав
Mariia_k 29 червня 2022, 23:14
До війни поширювалась така можливість, як патронатна сім'я. Я думаю, що це гарна можливість допомогти дитині. Але зараз найстрашніший час, нічого не можливо спланувати, мабуть зараз актуальніша ситуативна допомога, побачив- допоміг.
Nika_147 30 червня 2022, 05:13 1
Обратитесь в опеку. Пройдите ШПР (школа приемных родителей). Это для начала.
У многих желание пропадает на этом этапе.
Учтите, что очень желательно, чтоб ваши дети были СТАРШЕ приемного ребенка.
Не факт, что этот ребенок станет другом вашему ребенку.
Оговорите, что вы готовы взять ребенка, выросшего в семье. Даже в этом случае вас ждет довольно тяжелый период адаптации. И не факт, что он будет сразу. Может накрыть и через год. Причем, и вас, и ребенка, хорошо, если не одновременно.
Выплаты на ребенка под опекой базовые потребности покрывают почти полностью (еда, одежда, внешкольное обучение, какие-то развлекушки).
Ну и помните, что из благополучных семей дети в интернате оказываются редко. А у детей из не очень благополучных семей здоровье не в идеале (и не только физическое)
Nata_allisa 30 червня 2022, 09:48
Я "працюю" з чоловіком в цьому напрямку.В мене ще до війни було таке бажання, навіть не бажання,а потреба .Я хочу щоб було 2е дітей в сім'ї,але сама вже не хочу народжувати . Донька також хоче брата чи сестру .Але думаю до кінця війни це буде не можливо (((
Nika_147 30 червня 2022, 11:32
наоборот, сейчас стараются расформировать все интернаты.
Nika_147 30 червня 2022, 12:06
проблема в том, что дети поштучно редко бывают. Обычно, там еще прицепом 2-3, как минимум
InSel 30 червня 2022, 11:14 3
Нет. Точно нет. Если раньше я думала об этом, то сейчас нет сил на своих, постоянные тревожные мысли, нестабильность и неопределённость будущего... Сейчас я не смогла бы дать ещё одному ребёнку столько тепла и времени, сколько ему нужно((
Bulka 30 червня 2022, 19:12 1
Нет, как родного я могла бы любить и растить только своего племянника, сына моей родной сестры. Но не дай Бог чтоб такое случилось.
Остальные дети будут мне чужими даже если они самые милые, послушные и умненькие.
В интернатах и детдомах социальные сироты. От осинки не родятся апельсинки…это сложный контингент и в большинстве из них проснулся родительские гены.